
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел................................... 222
- •1 Штангові свердловинні насосні установки
- •1.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •2 Приводи шсн
- •2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •3 Штангові свердловинні насоси
- •3.1 Класифікація і основні типи шсн
- •3.2 Вставні насоси
- •3.2.1 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •3.2.2 Замкові опори
- •3.3 Невставні (трубні) насоси
- •3.4 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •3.5 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •3.5.1 Циліндри
- •3.5.2 Плунжери
- •3.5.3 Клапанні вузли
- •3.6 Розрахунок параметрів шсн
- •3.6.1 Нагнітальний клапан
- •3.6.2 Всмоктувальний клапан
- •3.6.3 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •4 Насосні штанги
- •4.1 Умови експлуатації штанг
- •4.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •4.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •4.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •4.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •4.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •4.7 Вдосконалення технологій виробництва
- •4.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •4.9 Методи підвищення експлуатаційних показни- ків штанг
- •4.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •4.11 Безперервно-намотувані штанги
- •4.12 Склопластикові штанги
- •5 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.1 Центратори та протектори
- •5.2 Амортизатори
- •5.3 Газосепаратори
- •6 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата-качалки)
- •7 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •7.1 Пружні деформації штанг і труб
- •7.2 Особливості умов роботи і розрахунку балансирних верстатів-качалок
- •7.2.1 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •7.2.2 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •7.3 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •7.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •7.4 Визначення споживаної потужності установки штангового насоса
- •7.5 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •8 Діагностування роботи шсну
- •9 Вибір обладнання шсну
- •10 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •10.1 Склад обладнання
- •10.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •10.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •10.4 Вибір обладнання гвинтових штангових
- •11 Установки безштангових свердловинних насосів (продовження)
- •11.1 Установки гідропоршневих насосів
- •1.1.1 Свердловинні гідропоршневі двигуни, насоси і золотники
- •11.1.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •11.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •11.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •11.4 Струминеві насосні установки
- •11.5 Вібраційні насосні установки
- •12 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •12.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •12.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •12.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •12.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •12.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •12.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •12.4.1 Штропи
- •12.4.2 Спайдери
- •12.4.3 Клини
- •12.4.4 Ключі
- •12.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •12.4.6 Ключ штанговий
- •13 Інші види обладнання
- •13.1 Ротори
- •13.2 Вертлюги
- •13.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •13.4 Талева система
- •14 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •14.1 Загальна характеристика та класифікація
- •14.2 Особливості конструкцій агрегатів для підземного ремонту свердловин
- •15 Розрахунок підйомника
- •15.1 Визначення навантаження на гак
- •15.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •15.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •15.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •15.5 Вплив довжини свічки на темп спуско-піднімальних операцій
- •6 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •16.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
12.4.2 Спайдери
Спайдером називається пристрій для втримання на вазі колон спущених у свердловину труб шляхом захоплення їх за гладку частину труби.
Використання спайдера в поєднанні з трубним елеватором дозволило виконувати спуско-піднімальні операції за ефективною технологією (один елеватор + спайдер).
Широке використання отримали клинові спайдери.
Рисунок 12.3 – Схема клинового спайдера
Для функціонування спайдера необхідне виконання декількох умов:
- надійний захват клинами, який виключає проковзу-вання;
- виключення при цьому пошкодження затиснутої труби.
При підземному або капітальному ремонті свердловин спайдер працює при досить високій частоті операцій по захопленню і звільненню його клинами труби, що призводить до зношення його. Робочі поверхні спайдера і труби забруднені.
Аналіз клинового захвату показує, що надійне захоплення труби проходить при оптимальному співввідношенні трьох головних величин:
- кута нахилу клина;
- коефіцієнта зчеплення з трубою;
- коефіцієнта тертя тильної поверхні клина із внутріш-ньою поверхнею спайдера.
Із зменшенням кута нахилу клина при одній і тій же вазі колони обтискаюче зусилля збільшується. Тому для збільшення втримуючої здатності спайдера і зменшення обтискаючих зусиль внутрішня поверхня клинів повинна мати насічку, при якій коефіцієнт зчеплення збільшується. Тильна поверхня клина повинна бути гладкою.
В результаті розрахункового визначення і дальнішого уточнення дослідним шляхом були визначені форма і розміри насічки клинів.
При цьому враховувалось:
- ступінь пошкодженості поверхні труби;
- зносостійкість зуба і насічки і здатність до само- очищування.
Насічка представляє різьбу з кроком H = 7-8 мм і
β = 80° (див. рис. 12.3).
Насічка (див. рис. 12.4) представляє собою виступи, кожний із яких має форму зрізаної піраміди з поверхнею зрізу 3х3 мм.
Рисунок 12.4 – Схема насічки клинів
Конусність спайдерів 4/15 тобто α = 9°30´.
Для попередження пошкодження труби насічкою необхідно, щоб відношення маси колони труб до сумарної довжини насічки, яка контактує з трубою не перевищувало би 100-120 кг/см.
12.4.3 Клини
Мінімальне число клинів – два, частіше 3 - 4. При двох створюється умова для зімяття труби, а збільшення до 4-х може привести до виключення із роботи одної пари клинів. Найкращу стійкість мають 3 клини.
12.4.4 Ключі
Трубні ключі призначені для згвинчування і розгвинчування труб при СПО.
Умови виконання операцій з трубними ключами аналогічні умовам роботи з елеваторами і спайдерами, тому вимоги до них аналогічні вимогам до елеваторів чи спайдерів.
Основною вимогою до ключів - надійний захват (без проковзування як при min так і при max обертових моментах, повне виключення пошкодження труби або муфти, висока надійність в любих умовах використання).
12.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
В комплексі основних робіт, зв’язаних з підземним ремонтом свердловин, найбільш важкі і трудоємкі – це операції по спуску і підйому НКТ і штанг. Вони в залежності від характеру ремонту і числа труб і штанг становлять від 50 до 80 % від загального балансу часу, який витрачається на ремонт.
Застосування автоматів для роботи з трубами і штангами дозволяють в 2-3 рази збільшити темп спуско-підйому і підвищити якість кріплення різьб.
Для механізації і часткової автоматизації найбільш трудоємких ручних операцій при спуско-підйомі НКТ, широке застосування отримали автомат АПР-2ВБ з електроприводом і АПР-ГП з гідравлічним приводом. При ремонті свердловин із заглибними електронасосами знаходять застосування механічні ключі КМУ, КАРС в/п 50 т.
Автомат типу АПР використовують для механізованого згвинчування (розгвинчування) труб за допомогою обертача. Він автоматизує захоплення і утримування спайдера, а також центрує колону труб центратором. Автомат розрахований на використання його разом з елеватором типу ЕГ, підкладними вилками, трубними КТГУ, і стопорними ключами КСМ, а також елеваторами ЕТА.
АПР-2ВБ із вибухобезпечним електроприводом складається із блока автомата, клинової підвіски, центратора, балансира з вантажем, електричного інерційного вибухобезпечного приводу з реверсивним вибухобезпечним перемикачем.
Шифр |
АПР-2ВБ |
АПР-ГП |
max в/п, т |
80 |
80 |
max крутний момент, Н×м |
4410 |
4410 |
частота обертання водила, хв-1 |
48 |
5-80 |
умовний діаметр труб, мм |
48, 60, 73, 89, 114 |
Все більш широке застосування знаходять підвісні трубні ключі для НКТ, наприклад, КТГ-89.
Технічні характеристики
1 Умовний діаметр згвинчуваних труб, мм - 60, 73, 89
2 Привод - гідравлічний
3 Крутний момент при тиску 16 МПа, Н∙м
на підвищеній передачі - 2018,9
на пониженій передачі - 7478,5
4 Частота обертання трубозатискного
пристрою, хв-1
на підвищеній передачі - 76,8
на пониженій передачі - 21,2
5 Максимальний тиск в гідросистемі, МПа - 17,5
6 Кількість передач коробки швидкостей - 2
7 Передавальне число
підвищеної передачі - 3,55
пониженої передачі - 12,88
8 Габаритні розміри, мм
довжина - 1130
ширина - 770
висота - 1375
Ключ трубний гідравлічний КТГ призначений для механізації процесу згвинчування-розгвинчування НКТ при освоєнні і ремонті нафтових і газових свердловин. Ключ
КТГ-89 може використовуватись в складі агрегатів А-50 при освоєнні і капітальному ремонті свердловин, приєднуючись до гідравлічної силової установки агрегату.