
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел................................... 222
- •1 Штангові свердловинні насосні установки
- •1.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •2 Приводи шсн
- •2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •3 Штангові свердловинні насоси
- •3.1 Класифікація і основні типи шсн
- •3.2 Вставні насоси
- •3.2.1 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •3.2.2 Замкові опори
- •3.3 Невставні (трубні) насоси
- •3.4 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •3.5 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •3.5.1 Циліндри
- •3.5.2 Плунжери
- •3.5.3 Клапанні вузли
- •3.6 Розрахунок параметрів шсн
- •3.6.1 Нагнітальний клапан
- •3.6.2 Всмоктувальний клапан
- •3.6.3 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •4 Насосні штанги
- •4.1 Умови експлуатації штанг
- •4.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •4.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •4.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •4.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •4.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •4.7 Вдосконалення технологій виробництва
- •4.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •4.9 Методи підвищення експлуатаційних показни- ків штанг
- •4.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •4.11 Безперервно-намотувані штанги
- •4.12 Склопластикові штанги
- •5 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.1 Центратори та протектори
- •5.2 Амортизатори
- •5.3 Газосепаратори
- •6 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата-качалки)
- •7 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •7.1 Пружні деформації штанг і труб
- •7.2 Особливості умов роботи і розрахунку балансирних верстатів-качалок
- •7.2.1 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •7.2.2 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •7.3 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •7.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •7.4 Визначення споживаної потужності установки штангового насоса
- •7.5 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •8 Діагностування роботи шсну
- •9 Вибір обладнання шсну
- •10 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •10.1 Склад обладнання
- •10.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •10.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •10.4 Вибір обладнання гвинтових штангових
- •11 Установки безштангових свердловинних насосів (продовження)
- •11.1 Установки гідропоршневих насосів
- •1.1.1 Свердловинні гідропоршневі двигуни, насоси і золотники
- •11.1.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •11.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •11.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •11.4 Струминеві насосні установки
- •11.5 Вібраційні насосні установки
- •12 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •12.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •12.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •12.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •12.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •12.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •12.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •12.4.1 Штропи
- •12.4.2 Спайдери
- •12.4.3 Клини
- •12.4.4 Ключі
- •12.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •12.4.6 Ключ штанговий
- •13 Інші види обладнання
- •13.1 Ротори
- •13.2 Вертлюги
- •13.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •13.4 Талева система
- •14 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •14.1 Загальна характеристика та класифікація
- •14.2 Особливості конструкцій агрегатів для підземного ремонту свердловин
- •15 Розрахунок підйомника
- •15.1 Визначення навантаження на гак
- •15.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •15.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •15.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •15.5 Вплив довжини свічки на темп спуско-піднімальних операцій
- •6 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •16.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
2.2 Тихохідні верстати-качалки
Із ростом числа малодебітних свердловин (з дебітом не більше 5 м3/добу) все гостріше повставала проблема їх оптимальної експлуатації. Використання періодичної експлуатації пов’язане з цілим рядом істотних небажаних факторів, в числі яких: нерівномірна експлуатація пласта, неефективне використання наземного і підземного обладнання, недостатній міжремонтний період порівняно з неперервно функціонуючими свердловинами, ускладнення, які виникають у зимовий період та ін.
Була розроблена конструкція тихохідного верстата-качалки (рис. 2.5) зі збільшеним передавальним числом за рахунок введення в трансмісію додаткової пасової передачі, що дозволило знижувати частоту коливань балансира до 0,8 - 1,7 хв-1. Для цього між електродвигуном і редуктором монтується проміжний вал з відповідно малим і великим по діаметру шківами, встановленими консольно.
Конструктивне рішення з додатковою передачею відрізняється простотою, дозволяє застосовувати його до будь-якого верстата-качалки і допускає виготовлення деталей силами видобувних підприємств. Компоновка проміжного вала, може бути вертикальною і горизонтальною. В останньому випадку раму верстата-качалки доводиться нарощувати на величину міжосьової відстані додаткової пасової передачі. Такий варіант застосовується на верстаті-качалці 7СК8-3,5-4000Ш. Але розглядуваний конструктивний варіант можна було рахувати вдалим тільки відносно, для умов відсутності серійних тихохідних приводів.
Другим рішенням стало застосування в приводі мотор-редуктора з передавальним числом і = 2,3. Якщо верстат-качалка типу 7СК8-3,5-4000Ш має число коливань n = 3,8-12, то з мотор-редуктором – до 2,5. При цьому для роботи замість двигуна потужністю в 30 кВт використовується дви-гун потужністю 18,5 кВт.
Рисунок 2.5 – Схема тихохідного верстата-качалки
Конструкція мотор-редуктора така: на видовженому валу електродвигуна встановлена шестерня, яка працює в парі із зубчастим колесом. Пара зубчастих коліс змінна, дозволяє змінювати передавальне число мотор-редуктора. Вихідний кінець веденого вала має стандартні приєднувальні розміри для посадки змінних шківів клинопасової передачі.
Використовуються також верстати-качалки з комбіно-ваною зрівноважувальною системою (див. рис.2.6). В ньому використовується клинопасова передача і звичайний редуктор типу Ц2НШ-315. Верстат-качалка забезпечує від 2,8 до 5 ходів балансира за хв.
Рисунок 2.6 – Схема верстата-качалки з комбінованим зрівноваженням
Всесвітньо відома американська фірма LUFKIN, яка спеціалізується на випуску нафтовидобувної техніки випускає вісім типів верстатів-качалок з великим спектром типорозмірів, які можуть задовільнити всі монтажні вимоги і специфічні характеристики свердловин. Вона має компютерну програму для вибору габаритів верстатів-качалок, штанг та насосів, що забезпечують максимальну продуктивність і оптимальне використання обладнання.
Всі верстати-качалки фірми LUFKIN мають атестат AРI (Американський Нафтовий Інститут), який характеризує, що вони відповідають або перевищують діючий стандарт для проектування верстатів-качалок.
В США прийнято англо-американську систему одиниць і позначення штангових свердловинних приводів відповідно до вимог API розшифровують таким чином:
С – загальноприйнятий (стандартний) тип верстат-качалки з двоплечевим балансиром;
320, 456 – максимальний обертовий момент редуктора в тисячах футах на дюйм;
D – двоступінчастий редуктор;
173, 213 – максимальне навантаження на верхній штанзі в сотнях фунтів;
120 – довжина ходу в дюймах.
В верстатах-качалках застосовані двоступінчасті редуктори з передавальними числами: 30,12 – для С-320 і 29,04 – для С-456.
Стандартним для верстатів-качалок фірми LUFKIN стали шевронні зі спіральними зубцями зубчасті колеса, які відрізняються меншою чутливістю до неточностей монтажу і значно краще працюють в реверсивних передачах. Крім двоплечих верстатів-качалок фірма LUFKIN випускає ще одноплечі приводи типу Mark II (рис. 2.7).
Фірма виділяє такі переваги приводів Mark II:
1) збільшений час ходу вверх, так як верстат-качалка має дезаксіальний механізм; величина дезаксіала становить 15º;
2) понижене прискорення на початку ходу вверх, що дозволяє знизити величину перевантаження в цей найбільш напружений період циклу на привід і на штанги;
3) збільшене допустиме навантаження в точці підвісу штанг, так як траверса розташована перед редуктором, близько від головки балансира, що дозволяє збільшити “тягу” важільної системи;
4) збільшення допустимого навантаження при ході вверх і зменшення при ході вниз вирівнює розподілення навантаження за цикл;
5) геометрія механізму дозволяє підвищити обертовий момент в порівнянні зі звичайними верстатами-качалками; це робиться за рахунок особливої конструкції кривошипа і його розташування, що дозволяє змінювати прикладення моменту по відношенню до моменту, який створюється вагою колони штанг; у випадку збереження параметрів незмінними можна знизити момент на редукторі до 35 % і, відповідно, зменшити
Рисунок 2.7 – Схема одноплечого верстата-качалки Mark II
втрати потужності і необхідну потужність двигуна.
”Бігун” (рис. 2.8) фірми LUFKIN є загальноприйнятим (стандартним) незалежно діючим верстатом-качалкою, змонтованим на транспортній платформі для його пересування.
Він може бути змонтований і почати відкачування рідини з свердловини протягом декількох хвилин. “Бігун” виконаний за двоплечевою балансирною схемою. Для зменшення вертикального габариту установки під час проведення транспортних операцій стійка виконана складально-шарнірною. Опорами установки під час роботи на свердловині служать опорні плити з аутотригерами.
Рисунок 2.8 – Схема верстата-качалки ”Бігун” фірми LUFKIN