
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел................................... 222
- •1 Штангові свердловинні насосні установки
- •1.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •2 Приводи шсн
- •2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •3 Штангові свердловинні насоси
- •3.1 Класифікація і основні типи шсн
- •3.2 Вставні насоси
- •3.2.1 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •3.2.2 Замкові опори
- •3.3 Невставні (трубні) насоси
- •3.4 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •3.5 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •3.5.1 Циліндри
- •3.5.2 Плунжери
- •3.5.3 Клапанні вузли
- •3.6 Розрахунок параметрів шсн
- •3.6.1 Нагнітальний клапан
- •3.6.2 Всмоктувальний клапан
- •3.6.3 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •4 Насосні штанги
- •4.1 Умови експлуатації штанг
- •4.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •4.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •4.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •4.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •4.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •4.7 Вдосконалення технологій виробництва
- •4.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •4.9 Методи підвищення експлуатаційних показни- ків штанг
- •4.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •4.11 Безперервно-намотувані штанги
- •4.12 Склопластикові штанги
- •5 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.1 Центратори та протектори
- •5.2 Амортизатори
- •5.3 Газосепаратори
- •6 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата-качалки)
- •7 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •7.1 Пружні деформації штанг і труб
- •7.2 Особливості умов роботи і розрахунку балансирних верстатів-качалок
- •7.2.1 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •7.2.2 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •7.3 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •7.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •7.4 Визначення споживаної потужності установки штангового насоса
- •7.5 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •8 Діагностування роботи шсну
- •9 Вибір обладнання шсну
- •10 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •10.1 Склад обладнання
- •10.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •10.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •10.4 Вибір обладнання гвинтових штангових
- •11 Установки безштангових свердловинних насосів (продовження)
- •11.1 Установки гідропоршневих насосів
- •1.1.1 Свердловинні гідропоршневі двигуни, насоси і золотники
- •11.1.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •11.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •11.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •11.4 Струминеві насосні установки
- •11.5 Вібраційні насосні установки
- •12 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •12.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •12.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •12.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •12.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •12.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •12.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •12.4.1 Штропи
- •12.4.2 Спайдери
- •12.4.3 Клини
- •12.4.4 Ключі
- •12.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •12.4.6 Ключ штанговий
- •13 Інші види обладнання
- •13.1 Ротори
- •13.2 Вертлюги
- •13.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •13.4 Талева система
- •14 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •14.1 Загальна характеристика та класифікація
- •14.2 Особливості конструкцій агрегатів для підземного ремонту свердловин
- •15 Розрахунок підйомника
- •15.1 Визначення навантаження на гак
- •15.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •15.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •15.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •15.5 Вплив довжини свічки на темп спуско-піднімальних операцій
- •6 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •16.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
11 Установки безштангових свердловинних насосів (продовження)
11.1 Установки гідропоршневих насосів
Гідропоршневі насосні установки (ГПНУ) дозволяють експлуатувати свердловини з глибин до 4500 м, з максимальним дебітом до 1200 м3/доб, при високому вмісті в пластовій рідині (до 98 %) води, механічних домішок (до 2 %), до 0,01 г/л H2S, при температурі пласта до 120 °С.
Принцип дії установок базується на використанні енергії рідини (нафти без води), що закачується під високим тиском по спеціальному каналу або по внутрішньому каналу труб в гідравлічний вибійний поршневий двигун зворотно-поступальної дії, який перетворює цю енергію у зворотно-поступальний рух жорстко зв’язаним з двигуном поршневого (плунжерного) насоса.
Переваги:
- відсутні механічні енергопередавальні зв’язки (штанги, канати, кабелі);
- дозволяють експлуатувати свердловини любої кривизни;
- регулювати величину відбору рідини;
- створювати загальний привод для декількох свердловин.
Крім того, можна використовувати насос скидального типу.
До недоліків установок гідропоршневих насосів відноситься перш за все наявність складного поверхневого обладнання, особливо для підготовки робочої рідини, обслуговування якого досить трудомістке. Але високий ККД установки, облегшений спуск-підйом, придатність до роботи в складних умовах експлуатації стимулює його застосування.
Умовне позначення:
УГПН 25 – 25
подача,м3/добу тиск нагнітання, МПа
В комплект обладнання ГПНУ входить:
- гідропоршневий насосний агрегат (свердловинний насос і гідродвигун), який розміщений у нижній привибійній частині обсадної колони;
- колони насосно-компресорних труб;
- блок підготовки робочої рідини і насосний блок.
Гідропоршневі насосні установки класифікуються:
- за типом принципіальної схеми циркуляції робочої рідини (відкрита або закрита);
- за принципом дії свердловинного насоса (одинарної, двійної дії або диференціальний);
- за принципом роботи заглибного двигуна (диференціальної або двійної дії);
- за способом спуску заглибного агрегату (ті, що спускаються на колоні НКТ – фіксовані або вільні – скидальні у свердловину);
- за числом гідропоршневих насосних агрегатів, які обслуговуються однією наземною установкою (індивідуальні або групові).
На рис. 11.1 представлені принципіальні схеми закритої і відкритої ГПНУ. В установках із закритою схемою рідина після виконання нею корисної роботи із гідродвигуна по окремому каналу піднімається на поверхню. Продукція пласта, яка виходить із насоса, піднімається по своєму окремому каналу.
В установках з відкритою схемою рідина, виходячи із двигуна, змішується з рідиною, яка виходить із свердловинного насоса, і піднімається на поверхню по загальному каналу.
Недоліком першої схеми є велика металоємкість. Перевагою цієї схеми є незначні втрати робочої рідини, які визначаються тільки втратами із системи привода.
Установки з відкритою схемою володіють меншою металоємкістю, так як передбачують канали тільки для двох потоків рідини – зверху вниз – робочої, а знизу вверх – суміші робочої і пластової рідини. Відповідно простіше і обладнання устя. Недоліком цієї системи є необхідність обробки великої кількості рідини, що вимагає використання складних і високопродуктивних систем для її підготовки.
1 – електродвигун; 2 – силовий насос; 3 – лінія подачі робочої рідини; 4 – гідродвигун; 5 – гідронасос; 6 – клапан для відводу продукції свердловини; 7 – клапан для відводу робочої рідини; 8 – блок підготовки робочої рідини; 9 – трубопровід для підводу робочої рідини; 10 – трубопровід для відводу свердловинної рідини
Рисунок 11.1 - Принципіальні схеми відкритої (а) і закритої (б) гідропоршневої насосної установки
Принципіальні схеми насосів заглибних агрегатів представлені на рис.11.2. В агрегатах одинарної дії шток з двома поршнями здійснює зворотно-поступальний рух в результаті поперемінної подачі рідини із напірного трубопроводу в порожнину над поршнем гідродвигуна 4, то під поршень.
Рідина подається золотниковим пристроєм. В результаті в насосі одинарної дії при ході поршня вверх пластова рідина попадає через всмоктувальний клапан 12 в порожнину насоса 10, а при ході поршня вниз витісняється через нагнітальний клапан 13 в напірний трубопровід 1. Клапани 12 і 13 кулькового типу.
Порожнина над поршнем насоса з’єднана із затрубним простором за допомогою отвору 8.
В агрегатах двійної дії при переміщенні поршня насоса вверх пластова рідина попадає через клапан 12 в порожнину і витісняється із порожнини насоса через клапан 13.
При ході поршня вниз пластова рідина витісняється із порожнини насоса через нагнітальний клапан.
Таким чином, при кожному ході поршня рідина подається в напірний трубопровід.
В агрегатах з насосом диференціальної дії поршень насоса виконаний наскрізним з розміщеним в ньому нагнітальним
а) б) в)
а) односторонньої дії; б) двосторонньої дії; в) диференціальної дії
1 – вихід свердловинної рідини; 2 – вихід робочої рідини; 3 – вхід робочої рідини; 4 – гідродвигун із золотником; 5 – поршень гідродвигуна; 6 – шток; 7 – ущільнення насоса; 8 – отвір; 9 – поршень свердловинного насоса; 10 – свердловинний насос; 11 – вхід свердловинної рідини; 12 – всмоктувальний клапан; 13 – нагнітальний клапан
Рисунок 11.2 - Принципіальні схеми гідропоршневих насосів
клапаном 13. При ході поршня вниз всмоктувальний клапан 12 закритий, із порожнин над і під поршнем в нагнітальний трубопровід витісняється об’єм рідини, який рівний об’єму штока, що знаходиться в порожнині, при ході поршня вверх нагнітальний клапан 13 закритий, а всмоктувальний 12 відкритий. В результаті пластова рідина витісняється із порожнини над поршнем в напірний трубопровід, а нова порція поступає в порожнину під поршень.
Співвідношення об’ємів пластової рідини, яка витісняється в напірний трубопровід при ході вверх і вниз, буде визначатися співвідношенням площ поперечного перерізу поршня і штока насоса.
Використання скидальних заглибних гідропоршневих агрегатів (рис.11.3) дозволяє корінним чином змінити спуско-піднімальні роботи при заміні заглибного агрегату, значно полегшуючи їх.
Скидальний заглибний агрегат спускається всередину НКТ, яка заповнена рідиною, що закачується з поверхні. В нижній частині колони НКТ встановлено сідло, в яке агрегат запресовується потоком робочої рідини. В свердловину можна спустити два ряди НКТ. Можна спустити у свердловину один ряд НКТ, в цьому випадку НКТ герметизуються встановленим у свердловині пакером. Таким чином, утворюється канал для подачі робочої рідини (НКТ) і канал (міжтрубний простір) для піднімання на поверхню рідини, яка відкачується насосом із свердловини і змішаною з відпрацьованою рідиною, яка виходить із поршневого привода. Для підйому заглибного агрегату на поверхню потік робочої рідини направляють у міжтрубний простір, рідина попадає під заглибний агрегат і виштовхує його до поверхні. Щоб робоча рідина не виходила в порожнину під пакер, в ньому є зворотний кульовий клапан.
Таким чином, спуско-піднімальні роботи здійснюються без підйому труб.
Заглибний агрегат, що скидається в НКТ діаметром
73 мм, має зовнішній діаметр 58 мм і довжину близько
4 м. Його маса складає близько 40-45 кг.
При великих подачах необхідно застосовувати заглибні агрегати, що спускаються у свердловину на колоні НКТ.
а) – спуск; б – робота; в - підйом
Рисунок 11.3 – Схема спуску, роботи і підйому скидального гідропоршневого насосного агрегату при визначеному положенні устьового чотирьохходового крана: