
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел................................... 222
- •1 Штангові свердловинні насосні установки
- •1.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •2 Приводи шсн
- •2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •3 Штангові свердловинні насоси
- •3.1 Класифікація і основні типи шсн
- •3.2 Вставні насоси
- •3.2.1 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •3.2.2 Замкові опори
- •3.3 Невставні (трубні) насоси
- •3.4 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •3.5 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •3.5.1 Циліндри
- •3.5.2 Плунжери
- •3.5.3 Клапанні вузли
- •3.6 Розрахунок параметрів шсн
- •3.6.1 Нагнітальний клапан
- •3.6.2 Всмоктувальний клапан
- •3.6.3 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •4 Насосні штанги
- •4.1 Умови експлуатації штанг
- •4.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •4.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •4.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •4.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •4.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •4.7 Вдосконалення технологій виробництва
- •4.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •4.9 Методи підвищення експлуатаційних показни- ків штанг
- •4.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •4.11 Безперервно-намотувані штанги
- •4.12 Склопластикові штанги
- •5 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.1 Центратори та протектори
- •5.2 Амортизатори
- •5.3 Газосепаратори
- •6 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата-качалки)
- •7 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •7.1 Пружні деформації штанг і труб
- •7.2 Особливості умов роботи і розрахунку балансирних верстатів-качалок
- •7.2.1 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •7.2.2 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •7.3 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •7.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •7.4 Визначення споживаної потужності установки штангового насоса
- •7.5 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •8 Діагностування роботи шсну
- •9 Вибір обладнання шсну
- •10 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •10.1 Склад обладнання
- •10.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •10.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •10.4 Вибір обладнання гвинтових штангових
- •11 Установки безштангових свердловинних насосів (продовження)
- •11.1 Установки гідропоршневих насосів
- •1.1.1 Свердловинні гідропоршневі двигуни, насоси і золотники
- •11.1.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •11.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •11.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •11.4 Струминеві насосні установки
- •11.5 Вібраційні насосні установки
- •12 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •12.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •12.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •12.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •12.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •12.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •12.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •12.4.1 Штропи
- •12.4.2 Спайдери
- •12.4.3 Клини
- •12.4.4 Ключі
- •12.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •12.4.6 Ключ штанговий
- •13 Інші види обладнання
- •13.1 Ротори
- •13.2 Вертлюги
- •13.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •13.4 Талева система
- •14 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •14.1 Загальна характеристика та класифікація
- •14.2 Особливості конструкцій агрегатів для підземного ремонту свердловин
- •15 Розрахунок підйомника
- •15.1 Визначення навантаження на гак
- •15.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •15.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •15.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •15.5 Вплив довжини свічки на темп спуско-піднімальних операцій
- •6 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •16.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
9 Вибір обладнання шсну
Режим відкачування
повинен характеризуватись максимальною
величиною довжини ходу S,
відповідною даному ВК, мінімальною
площею Fпл,
а число ходів n
визначається із рівняння подачі, причому
у всіх випадках треба прагнути до
збільшення коефіцієнта подачі
п
.
Q = 1440∙Fпл∙S·n .
У даний час використовують дві методики:
- за допомогою діаграми для вибору насосного обладнання і таблиць;
- за допомогою кривих розподілу тиску.
Перша - найбільш проста і використовується при оперативному розв’язуванні задач. При побудові діаграм прийнято: коефіцієнт наповнення н = 0,85; густина рідини
ρ = 900 кг/м3; занурення насоса під динамічний рівень h = 0, устьовий тиск р2 = 0.
Діаграма дає залежність подачі Q від глибини спуску насоса. Цю залежність можна записати:
L
= H
–
,
де L – глибина спуску насоса, м
H – глибина свердловини, м
рпл – пластовий тиск, Па
Q – дебіт свердловини, м3/с
h – занурення насоса під динамічний рівень, м
К0 – коефіцієнт продуктивності свердловини, м3/с∙Па.
При нормальній роботі занурення h становить:
20 - 50 м (рпр = 0,15 - 0,5 МПа), а при наявності газу його збільшують, якщо це можливо, до 250 - 350 м, що відповідає близько 30 % рн (рпр = 2 - 3МПа). І.Т.Міщенко рекомендує приймати рпр = 0,5 ∙10 + 0,3 рн (1 - nв) ,
де рпр – тиск на прийомі насоса, Па
рн – тиск насичення, Па
nв - обводненість продукції.
Для врахування тисків р2 і рпр можна обчислити приріст розрахункової глибини спуску насоса, м
ΔL = Fпл (р2 - рпр)/qшт∙g ,
де qшт – середня маса 1 м штангової колони, кг.
Із діаграми знаходять тип ВК і діаметр насоса. Далі приймають S = Smax для знайденого ВК, а для одержання заданого Q число ходів n уточнюють із пропорції
,
де nmax – максимальне число ходів знайденого ВК;
Qmax – максимальна подача, яка відповідає верхній межі поля насоса даного діаметра, м3/добу.
Потім вибирають тип насоса і групу посадки залежно від подачі, висоти підйому і в’язкості рідини, обводненості, вмісту газу і піску.
Діаметр НКТ вибирають з таблиці залежно від типу і діаметра насоса, а конструкцію колони штанг – від діаметра і глибини спуску насоса.
Для ускладнених умов експлуатації додатково підбирають газові або пісочні якорі чи інші захисні пристрої.
Контрольні запитання
1 Якими параметрами характеризується режим відкачу-вання рідини із свердловини?
2 Опишіть суть методик вибору обладнання ШСНУ.
3 Як визначається глибина спуску ШСН у свердловину?
4 Перелічіть фактори, які впливають на занурення насоса під динамічний рівень.
10 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
Ще одним видом штангових насосних установок є гвинтові штангові насосні установки (ГШНУ) з поверхневим приводом.
ГШНУ для відбору пластових рідин із глибоких нафтових свердловин з’явились на нафтопромисловому ринку на початку 80-х років в США і Франції. В даний час створено велика кількість типорозмірів ГШНУ з діапазоном подач від 0,5 – 1000 м3/добу і тиском від 6 – 30 МПа (N = 3 – 1000 кВт,
n = 50 – 600 хв-1), оптимальна частота n =150 –350 хв-1.
Причиною достатньо широкого використання ГШНУ є їх техніко-економічні переваги в порівнянні з іншими механізованими способами видобутку нафти:
В порівнянні з ШСНУ:
- простота конструкції і мала маса приводу;
- відсутність необхідності в будівництві фундаментів під привід установки;
- простота транспортування, монтажу і обслуговування;
- широкий діапазон фізико-хімічних властивостей пластових рідин (до 50 % газу);
- зрівноваженість приводу, стабільність навантажень, які діють на штанги, рівномірність потоку рідини, зниження енергозатрат і потужності приводного двигуна;
- відсутність клапанів у свердловинному насосі.
В порівнянні з УЕВН:
- простота конструкції насоса (відсутні шарнірні з’єднання, радіальні і осьові підшипники);
- наземне розміщення приводного електродвигуна, відсутність гідрозахисту і довгого броньованого кабелю.
Раціональною областю використання ГШНУ є вертикальні свердловини або свердловини з малими темпами набору кривизни з пластовими рідинами високої в’язкості з підвищеним вмістом газу і механічних домішок. Найчастіше ГШНУ застосовується для дебітів від 3 – 100 м3/добу з напором до 1000 – 1500 м, але деякі типорозміри можуть мати набагато більші видобувні можливості.