
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел................................... 222
- •1 Штангові свердловинні насосні установки
- •1.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •2 Приводи шсн
- •2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •3 Штангові свердловинні насоси
- •3.1 Класифікація і основні типи шсн
- •3.2 Вставні насоси
- •3.2.1 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •3.2.2 Замкові опори
- •3.3 Невставні (трубні) насоси
- •3.4 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •3.5 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •3.5.1 Циліндри
- •3.5.2 Плунжери
- •3.5.3 Клапанні вузли
- •3.6 Розрахунок параметрів шсн
- •3.6.1 Нагнітальний клапан
- •3.6.2 Всмоктувальний клапан
- •3.6.3 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •4 Насосні штанги
- •4.1 Умови експлуатації штанг
- •4.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •4.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •4.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •4.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •4.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •4.7 Вдосконалення технологій виробництва
- •4.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •4.9 Методи підвищення експлуатаційних показни- ків штанг
- •4.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •4.11 Безперервно-намотувані штанги
- •4.12 Склопластикові штанги
- •5 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.1 Центратори та протектори
- •5.2 Амортизатори
- •5.3 Газосепаратори
- •6 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата-качалки)
- •7 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •7.1 Пружні деформації штанг і труб
- •7.2 Особливості умов роботи і розрахунку балансирних верстатів-качалок
- •7.2.1 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •7.2.2 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •7.3 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •7.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •7.4 Визначення споживаної потужності установки штангового насоса
- •7.5 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •8 Діагностування роботи шсну
- •9 Вибір обладнання шсну
- •10 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •10.1 Склад обладнання
- •10.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •10.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •10.4 Вибір обладнання гвинтових штангових
- •11 Установки безштангових свердловинних насосів (продовження)
- •11.1 Установки гідропоршневих насосів
- •1.1.1 Свердловинні гідропоршневі двигуни, насоси і золотники
- •11.1.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •11.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •11.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •11.4 Струминеві насосні установки
- •11.5 Вібраційні насосні установки
- •12 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •12.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •12.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •12.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •12.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •12.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •12.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •12.4.1 Штропи
- •12.4.2 Спайдери
- •12.4.3 Клини
- •12.4.4 Ключі
- •12.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •12.4.6 Ключ штанговий
- •13 Інші види обладнання
- •13.1 Ротори
- •13.2 Вертлюги
- •13.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •13.4 Талева система
- •14 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •14.1 Загальна характеристика та класифікація
- •14.2 Особливості конструкцій агрегатів для підземного ремонту свердловин
- •15 Розрахунок підйомника
- •15.1 Визначення навантаження на гак
- •15.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •15.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •15.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •15.5 Вплив довжини свічки на темп спуско-піднімальних операцій
- •6 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •16.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
4.6 Методи розрахунку насосних штанг
На даний час розроблено декілька методик розрахунку колон насосних штанг на міцність, суть яких зводиться до визначення напружень в найбільш небезпечному перерізі колони і співставленні їх з допустимими. Тривалий час працездатність колон насосних штанг оцінювання на статичну міцність. Для цього спочатку визначали максимальні напруження розтягу у верхньому перерізі кожної ступені колони насосних штанг і порівнювали їх з допустимими на розтяг, дотримуючись умови рівноміцності всіх колон:
,
- максимальне
значення напруження розтягу у верхньому
перерізі і-ої
колони насосних штанг;
- допустиме
напруження на розтяг для матеріалу
насосних штанг.
Подібний підхід до розрахунку колон насосних штанг ще і тепер застосовується в нафтопромисловій практиці США.
Раскін Р.М., Баграмов Р.А. запропонував розрахунок колони штанг відповідно до умови:
,
де
- амплітудне
значення напружень;
[ ] - допустимі амплітудні напруження циклу, які рекомендується визначати з врахуванням коефіцієнтів запасу міцності n = 1 - 2, причому більше його значення приймається при розрахунках нижньої частини колони насосних штанг із-за менш спрямованих умов їх експлуатації.
Методики розрахунку колони насосних штанг за максимальним напруженням розтягу і за амплітудним напруженням циклу базується на одному параметрі, і тому не враховують асиметрії циклу навантаження, яка змінюється з глибиною свердловини. Тому вони не можуть забезпечити рівноміцність багатоступінчастої колони насосних штанг.
В зв’язку з цим
Держстандартом введена методика
розрахунку багатоступінчастої колони
насосних штанг на міцність за величиною
приведеного напруження
.
Макси-мальне значення досягається у
верхній насосній штанзі кожної ступені:
,
З дотриманням умови:
Це не що інше як
залежність Одінга
,
яку використав російський вчений Вірновський А.С. для розрахунку насосних штанг.
ГОСТ 13877-96 регламентує величину допустимого приведеного напруження в насосних штангах залежно від використовуваної марки сталі, її термічної обробки і умов експлуатації, які характеризуються корозійною активністю продукції свердловини і діаметром ШСН. На даний час вони встановлені лише для декількох марок сталей, які найбільш використовуються для виготовлення насосних штанг тому, що для цього потрібна велика кількість промислових даних про руйнування НШ в процесі експлуатації. У зв’язку з цим розрахунок НШ з нових матеріалів та при суттєвій зміні механічних характеристик в результаті різної термомеханічної обробки не представляється можливим.
Таким чином, колони НШ розраховують на міцність. Однак розроблені для цього методики розрахунку не здатні забезпечити оцінку працездатності колони насосних штанг з моменту зародження корозійно-втомної тріщини, яка є основною причиною обривів.
Розроблений метод оцінки працездатності колон НШ з врахуванням опору матеріалу поширенню в ньому корозійно-втомної тріщини і нові методології оцінки напружено-деформованого стану тіла з тріщиною з допомогою коефіцієнта інтенсивності напружень.
Така оцінка є насправді потрібна і дуже важлива тому, що більшість обривів колон насосних штанг в процесі експлуатації обумовлена зародженням і розвитком магістральної корозійно-втомної тріщини до критичного розміру. Однак для цього потрібна розробка принципово нових стосовно насосних штанг, методів розрахунку та наявність відповідних даних про статичну та циклічну корозійну тріщиностійкість матеріалів, з яких вони виготовляються.