
- •Перелік використаних та рекомендованих джерел................................... 222
- •1 Штангові свердловинні насосні установки
- •1.1 Штангова свердловинна насосна установка. Комплект обладнання
- •2 Приводи шсн
- •2.1 Класифікація індивідуальних приводів штангових насосів за основними параметрами
- •2.2 Тихохідні верстати-качалки
- •2.3 Верстати-качалки з фігурним балансиром
- •2.4 Привод штангового свердловинного насоса щоглового типу
- •2.5 Безбалансирні верстати-качалки
- •2.6 Гідроприводні штангові насосні установки
- •3 Штангові свердловинні насоси
- •3.1 Класифікація і основні типи шсн
- •3.2 Вставні насоси
- •3.2.1 Насоси для ускладнених умов експлуатації
- •3.2.2 Замкові опори
- •3.3 Невставні (трубні) насоси
- •3.4 Область застосування вставних і невставних (трубних) штангових свердловинних насосів
- •3.5 Основні вузли і деталі шсн та їх виконання
- •3.5.1 Циліндри
- •3.5.2 Плунжери
- •3.5.3 Клапанні вузли
- •3.6 Розрахунок параметрів шсн
- •3.6.1 Нагнітальний клапан
- •3.6.2 Всмоктувальний клапан
- •3.6.3 Розрахунок на міцність деталей свердловинного насоса
- •4 Насосні штанги
- •4.1 Умови експлуатації штанг
- •4.2 Сталі для виготовлення насосних штанг, область застосування, основні правила транспортування та зберігання
- •4.3 Виготовлення насосних штанг і з’єднувальних муфт
- •4.4 Механічні параметри і матеріали для насосних штанг
- •4.5 Аналіз причин руйнування штангових колон
- •4.6 Методи розрахунку насосних штанг
- •4.7 Вдосконалення технологій виробництва
- •4.8 Методи захисту штанг від корозійного і корозійно-механічного руйнування
- •4.9 Методи підвищення експлуатаційних показни- ків штанг
- •4.10 Пустотілі сталеві насосні штанги
- •Технічна характеристика пустотілих штанг, які випускаються в рф
- •4.11 Безперервно-намотувані штанги
- •4.12 Склопластикові штанги
- •5 Допоміжне обладнання штангових свердловинних насосних установок
- •5.1 Центратори та протектори
- •5.2 Амортизатори
- •5.3 Газосепаратори
- •6 Кінематичний розрахунок балансирного приводу (верстата-качалки)
- •7 Визначення сил, які діють в точці підвісу штанг
- •7.1 Пружні деформації штанг і труб
- •7.2 Особливості умов роботи і розрахунку балансирних верстатів-качалок
- •7.2.1 Умови роботи та головні завдання розрахунків верстатів-качалок
- •7.2.2 Методи зрівноваження верстатів-качалок
- •7.3 Тангенціальні зусилля на пальці кривошипа верстата-качалки
- •7.4 Вибір способу зрівноваження і практичні методи зрівноваження
- •7.4 Визначення споживаної потужності установки штангового насоса
- •7.5 Сили, що діють на вузли верстата-качалки
- •8 Діагностування роботи шсну
- •9 Вибір обладнання шсну
- •10 Установки штангових гвинтових насосів для видобутку нафти
- •10.1 Склад обладнання
- •10.2 Привод штангових гвинтових насосів
- •10.3 Особливості роботи і розрахунку штанг з гвинтовими насосами
- •10.4 Вибір обладнання гвинтових штангових
- •11 Установки безштангових свердловинних насосів (продовження)
- •11.1 Установки гідропоршневих насосів
- •1.1.1 Свердловинні гідропоршневі двигуни, насоси і золотники
- •11.1.2 Порядок розрахунку параметрів вузлів гпну
- •11.2 Установка заглибного гвинтового електронасоса
- •11.3 Установка заглибних діафрагмових електронасосів
- •11.4 Струминеві насосні установки
- •11.5 Вібраційні насосні установки
- •12 Підземний ремонт свердловин. Обладнання для проведення підземного ремонту свердловин
- •12.1 Структура підземного ремонту свердловин
- •12.1.1 Поточний ремонт свердловин
- •12.1.2 Капітальний ремонт свердловин
- •12.2 Класифікація обладнання для поточного ремонту свердловин
- •12.3 Класифікація обладнання для капітального ремонту свердловин
- •12.4 Інструмент та пристрої для спо при існуючому рівні механізації
- •12.4.1 Штропи
- •12.4.2 Спайдери
- •12.4.3 Клини
- •12.4.4 Ключі
- •12.4.5 Трубні і штангові механічні ключі
- •12.4.6 Ключ штанговий
- •13 Інші види обладнання
- •13.1 Ротори
- •13.2 Вертлюги
- •13.3 Гвинтові вибійні двигуни
- •13.4 Талева система
- •14 Агрегати для підземного ремонту свердловин
- •14.1 Загальна характеристика та класифікація
- •14.2 Особливості конструкцій агрегатів для підземного ремонту свердловин
- •15 Розрахунок підйомника
- •15.1 Визначення навантаження на гак
- •15.2 Швидкості підйому і спуску колони труб і штанг.
- •15.3 Розрахунок фрикційної муфти зчеплення
- •15.4 Розрахунок стрічкового гальма
- •15.5 Вплив довжини свічки на темп спуско-піднімальних операцій
- •6 Обладнання для промивання піщаних відкладень в нафтових і газових свердловинах
- •16.1 Вимоги до насосних установок та їх вибір
4 Насосні штанги
Насосні штанги – це круглий стержень з висадженими кінцями і накатаною спеціальною метричною різьбою та ділянкою квадратного перерізу під штангові ключі для їх скручування і розкручування. Із окремих штанг складається колона насосних штанг, яка з’єднує привод штангової насосної установки з плунжером насоса, якому вона передає зворотно-поступальне переміщення. Конструкція штанг, з’єднувальних муфт та їх типорозміри регламентовані діючим стандартом 13877-96. Штанга складається із тіла штанги (L4) і двох головок (L2, L3), які розміщені з обох її кінців. Для надійного з’єднання штанг і досягнення необхідної працездатності висаджений кінець (головка) має упорний бурт, зарізьбову канавку і плавний перехід від головки до тіла штанги - піделеваторний бурт (рис. 4.1).
Рисунок 4.1 – Насосна штанга
Штанги виготовляються діаметрами 13, 16, 19, 22, 25 і 28 мм і укомплектовані з’єднувальними муфтами (L5) – для з’єднання штанг однакових розмірів та перехідними - для з’єднання штанг різних діаметрів (16 і 19; 19 і 22; 22 і 25; 25 і 28 мм). Муфти мають два виконання – з лисками під ключ і без лисок. Нормальна довжина штанг ~ 8000 ± 50 мм. Для регулювання довжини колони насосних штанг, щоб забезпечити нормальну посадку плунжера в циліндрі свердловинного насоса виготовляють також укорочені штанги довжиною L = 1000; 1200; 1500; 2500 і 3000 мм. Стандарт регламентує технічні вимоги на виготовлення, методику випробувань та експлуатацію штанг.
4.1 Умови експлуатації штанг
Колона насосних штанг експлуатується в складних умовах. В процесі експлуатації насосні штанги зазнають сумісної дії навантаження і корозійного середовища, що сприяє ранньому виникненню та інтенсивному розвитку корозійно-втомної тріщини. Спектр діючих на колону штанг навантажень дуже різноманітний. Він включає як статичні, так і динамічні, ударні, вібраційні, інерційні та інші навантаження. Ці навантаження діють на колону насосних штанг на протязі робочого циклу з різною інтенсивністю залежно від параметрів роботи штангової свердловинної насосної установки. Кількісна оцінка кожного виду навантаження утруднена і тому вони враховуються інтегрально. На колону діють циклічні навантаження від власної ваги штанг, ваги рідини в колоні НКТ, протитиску на усті свердловини. Ці навантаження, як правило, у верхній частині колони мають пульсуючий характер, а в нижній – знакозмінний.
Основна складова динамічних навантажень - інерційні, які вираховуються як добуток маси на прискорення. До динамічних навантажень відносяться також навантаження, які обумовлені вібрацією штанг в результаті прикладання змінних зусиль від маси штанг і рідини. Динаміка і діапазон зміни швидкості руху маси рідини: по-перше рідина рухається тільки вверх; по-друге, при переміщенні головки балансира вверх перш за все деформуються штанги, що зменшує прискорення руху рідини. Тому інерційні навантаження від дії одного фактора незначні. Вагомими є інерційні навантаження від маси штанг, швидкість яких змінюється як за величиною так і за напрямком.
Слід звернути увагу на виникнення додаткових навантажень, які пов’язані зі специфічними умовами експлуатації штангових колон. В результаті викривлення ствола свердловини проходить тертя штанг і труб, відкладення солей, парафіну та смоляних речовин збільшує масу штанг, а за рахунок тертя в’язкої рідини з поверхнею штанг, при їх переміщенні, виникають сили гідродинамічного тертя. Маса колони штанг при інтенсивному відкладанні на їх поверхні парафіну та смоляних речовин зростає до 600 кг, а сили в’язкого гідродинамічного тертя для штангових колон діаметром 22 мм в свердловинах обводненістю до 65 % досягають 15 кН. Згідно експериментальних даних, при збільшенні коефіцієнта незрівноваження верстата-качалки від 7 до 15 % частота обривів зростає більше ніж в 3 рази.
Стосовно сил тертя між елементами штангової колони і НКТ, то вважається, що вони зростають з ростом кривизни свердловини, займають переважаюче місце в загальному балансі сил тертя і вимагають спеціальних досліджень.
Вплив змінних навантажень на міцність і довговічність штанг суттєво посилюється руйнівними процесами корозійно-активних середовищ. Склад і корозійна активність робочого середовища залежить від експлуатованого родовища і може змінюватись від свердловини до свердловини навіть в умовах одного родовища. Крім нафти в її склад входить різна кількість мінералізованої пластової води, в якій розчинені сірководень, вуглекислий газ та механічні домішки. Найбільш небезпечним компонентом нафтового середовища, внаслідок його великої агресивності, є сірководень, під впливом якого відбувається окрихчення металу. Одночасний вплив механічних і корозійних факторів значно зменшує циклічну міцність, і як показує аналіз численних досліджень інтенсифікує процес корозійно-втомного руйнування штангових колон.
Аналіз умов роботи штангових колон дозволяє зробити висновок, що напруження, які виникають в елементах штангових колон змінюються за асиметричним циклом. При цьому коефіцієнт асиметрії циклу змінюється від додатного значення у верхній частині колони до від’ємного біля штока штангового свердловинного насоса і залежить в основному від його діаметра.