8. Фразеологія української мови. Поняття фразеологізму. Типии фразеологізмів. Співвідношення між лексичним складом слова і значенням фразеологізму. Джерела формування фразеологізмів.

Фразеологія) - сукупність усталених зворотів певної мови, а також розділ науки про мову, що вивчає стійкі словосполучення-

фразеологізми, їх ознаки, поділ на групи, утворення і походження.

Одиниця фразеологічної системи називається фразеологізмом і визначається як лексико грамматична єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, грамматично оформлених за моделлю словосполучння чи речення, відтворюється в мові за традицією, автоматично.

Фразеологізми (фразеологічні звороти) використовуються для називання окремих предметів, явищ, властивостей та дій.

Лексичне значення має фразеологізм в цілому, напр., спіймати облизня - "зазнати невдачі", без царя в голові - "нерозумний", заткнути за пояс - "перевершити".

Ці мовні звороти, у яких слова виявляють своє значення тільки зв’язано, називаються фразеологічними одиницями.

Фразеологізми, як і слова, можуть входити до синомічних рядів: дрімати- куняти- клевати носом.

У реченні фразеологізм виступає як один член речення. Напр.,у реченні І довго ти будеш товкти воду в ступі? фразеологізм товкти воду в ступі є присудком.

Фразеологізми мають синоніми і антоніми - інші фразеологізми, напр.: не приший кобилі хвіст - потрібний як п'яте колесо до воза. Фразеологізми використовуються як в мові, так і в художніх творах.

За Виноградовим виліляють три типии фразеологічних зворотів: Фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності. Фразеологічні сполучення.

1Фразеологічні зрощення – це стійкі неподільні словосполучення значення яких не виводиться із значень слів, що входять до фразеологізму. Н: Врізати дуба. Точити ляси.

2. Фразеологічні єдності – також семантично неподільні і цілісні, загальне значення яких певною мірою мотивується значенням тих слів, що до них уходять. Н: Крапля в морі (небагато), Замінати сліди (приховувати), згорати від сорому ( червоніти).

Фразеологічні єдності не мають такого міцного поєднання слів, як зрощення. Якщо фразеологічні зрощення неможливо доповнювати іншими компонентами, то у фразеологічних єдностях це іноді допускається.Н: Зітерти в порошок (зітерти в дрібний пророшок), Але не можна у зрощеннях – врізати високого (чи зеленого)дуба.3. Фразеологічні сполучення – такі стійкі мовні звороти, один із компонентів має самостійне значення, що конкретизується у постійному звязку з іншими словами. Н: Слово БРАТИ утримує своє лексичне значення, Але у поєднанні з різними іменниками виявляє конкретні значення єдиного фразеологізму: Н нічого в рот не братии (нічого не їсти), брати близько до серця ( болісно переживати).

До фрразеологізхмів також можно віднести рислівя, приказки та крилаті слова і вирази.

Прислів’я - це народний вислів повчального змісту.

У цьому вислові передається певна закономірність або правило, сформульоване на основі багатовікового досвіду народу. Прислів’я відносяться до фразеологізмів, які переважно співвідносяться з реченнями (не купиш ума, якщо нема; під лежачий камінь вода не тече). Серед прислів’їв є такі, які не зіставляються ані зі словом, ані з реченням (з хворої голови на здорову; як з гуся вода).

Приказка- це зворот мови, який образно визначає якесь життєве явище. Приказка від прислів’я відрізняється тим, що знаходить своє остаточне вираження тільки у контексті. Приказка завжди є ніби частинкою речення (чим би дитя не тішилося, аби не плакало; грошей, як кіт наплакав).

Прислів’я і приказки часто будуються на антонімічній основі (правда та кривда - як вогонь та вода; широкі ворота увійти, та вузькі вийти та ін.).

Крилаті вислови- це сталі словесні вислови, які часто повторюються у мовленні, а також влучні вислови видатних і відомих осіб чи політичних діячів (маємо те, що маємо).

Крилаті вислови можуть мати форму слів з символічним значенням: Мекка - місце поклоніння, Голгофа - подвижництво, страждання, мука.

Крилаті вислови можуть мати форму словосполучень (людина в футлярі, мертві душі) і простих речень (Вчитися, вчитися і ще раз вчитися! (Ленін); Легше верблюдові пройти крізь голчане вушко, ніж багатому увійти в царство небесне (Євангеліє).

За своїм походженням фразеологічні одиниці неоднорідні.

За походженням фразеологізми поділяються на спільнослов’янські (водити за носа; з голови до п’ят; як на долоні), спільносхіднослов’янські (попасти під гарячу руку), українські (на руку ковінька, піймати облизня); засвоєні з інших мов кальки (копії) (ось де собака зарита (з німецької мови).Велику групу фразеологізмів складають висловлення видатних і відомих людей (Хіба ревуть воли, як ясла повні (Панас Мирний).Поповнюється українська фразеологія і за рахунок виробничо-побутових висловлень (Сім раз одміряй, а раз одріж).

Знайшли собі місце в українській фразеології також біблійні і євангелійські вирази (бути притчею во язицех; берегти, як зіницю ока), а також античні вислови (крокодилячі сльози, Сади Семіраміди).