
- •15. Займенник як частина мови. Поділ займенників на лексико-граматичні розряди. Відмінювання займенників.
- •18. Поняття про числівник як частину мови. Граматичні категорії числівників. Відмінювання числівників різних функціональних розрядів. Синтаксична роль числівників
- •2. Частки, що вносять модальні і модально- вольові відтінки у значення:
- •27. Поняття про словосполучення як синтаксичну одиницю. Типи підрядного синтаксичного зв’язку у словосполученні. Підрядні та сурядні словосполучення. Поняття про безсполучникове складне речення.
- •2. У систему дієслова входять такі п'ять основних форм (дієслівних утворень):
- •8. Фразеологія української мови. Поняття фразеологізму. Типии фразеологізмів. Співвідношення між лексичним складом слова і значенням фразеологізму. Джерела формування фразеологізмів.
- •28. Речення як базова одиниця синтаксису. Ознаки речення. Типи речень. Поняття про просте речення. Розмежування двоскладних і односкладних речень,
- •8. Типи лексичних значень слів. Багатозначність слів в укр. Мові. Омонімія, паронімія, синонімія, та антонімія як лексико-семантичні явища.
- •10. Слово як об’єкт морфемного і словотвірного аналізу. Поняття про морфему. Типи морфем. Словотвірні і формотворчі афікси. Словотвір іменників в українській мові.
- •11. Похідне слово як об’єкт словотвірного аналізу. Словотвірний тип і словотвірне значення. Способи словотвору в українській мові. Словотвір прикметників, прислівників та дієслів в українській мові.
- •17. Прислівник як частина мови. Функціональні розріди прислівників, їхні морфологічні ознаки
- •7. Лексикографія як наука про теорію і практику укладання словників. Відомості з історії української лексикографії. Найголовніші словники української мови.
- •4. Чергування голосних приголосних.
- •25. Складнопідрядні речення нерозчленованої і розчленованої структури і їхні типии. Структурно-семантичні типи безполучникових речень.
- •20. Категорія перехідності-неперхзідності дієслова. Категорія стану…….Безособ. Дієсл. Катег. Часу………………..
- •13.Категорія відмінка іменника. Відмінкова система сучасної української мови. Характеристика складу і відміни іменника. Особливості відмінювання іменників і відміни.
25. Складнопідрядні речення нерозчленованої і розчленованої структури і їхні типии. Структурно-семантичні типи безполучникових речень.
Складнопідрядне речення- це речення, частини якого нерівноправні за смислом і поєднані сурядним зв'язком за допомогою сполучників підрядності або за допомогою сполучного слова. Одна з частин складнопідрядного речення є головною, інша- залежною. Від головної частини до залежної можна поставити питання.
Напр.: Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину (І.Цюпа)- для чого посадив?
Серед складнопідрядних речень виділяються три основних види (нерозчленованої структури)
підрядне означальне Для нас тоді був цілий світ, як вимріяна казка (П.Карманський)
підрядне з'ясувальне Щасливий, хто сни має милі (Л.Українка)
підрядне обставинне Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків (М.Сингаєвський)
Складнопідрядні речення з підрядними означальними
Підрядні означальні речення- це підрядні речення, які відповідають на питання який? яка? яке? які? і залежать від одного з членів речення, вираженого іменником або іншою частиною мови в ролі іменника.
Підрядні означальні речення приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів який, чий, котрий, що, де, куди, звідки, коли та сполучників щоб, як, ніби, наче, неначе: А справжня слава- це прекрасна жінка, що на могилу квіти принесе (Л. Костенко).
В наведеному прикладі підрядне речення приєднується до головного сполучним словом що. Воно є підметом підрядного речення (його можна замінити на сполучне слово яка, а також на вона, жінка).
Окремо виділяються займенниково- означальні речення, які пояснюють член головного речення, виражений займенником той, вжитим у значенні іменника: Те, що було, минулося, І знову не буде (Т.Шевченко).
Складнопідрядні речення з підрядними з'ясувальними
Підрядні з'ясувальні речення- це підрядні речення, які відповідають на питання відмінків і пояснюють присудок у головному реченні.
Вони приєднуються до головного речення за допомогою сполучних слів хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, коли, відколи, як та сполучників що, як, щоб, ніби, мов, наче, неначе.
Сполучне слово є членом підрядного речення і вимовляється з підкресленою інтонацією: З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут (М.Коцюбинський).
Складнопідрядні речення з підрядними обставинними
Складнопідрядні речення розчленованої структури.
Підрядні обставинні речення- це підрядні речення, які відповідають на ті ж питання, що й обставини в простому реченні.
Вони поділяються на підрядні місця, часу, способу дії, порівняльні, міри та ступеня, причини, мети, умовні, допустові, наслідкові.
Підрядні речення місця
Підрядні речення місця вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання де? куди? звідки? Будь там, де ти є
Вони стосуються всього головного речення, проте можуть уточнювати обставину місця, виражену вказівним словом (прислівниками там, тут, туди, звідти, скрізь, всюди).
До головного речення підрядні місця приєднуються сполучними словами де, куди, звідки (Іди туди, звідки прийшов).
Підрядні речення часу
Підрядні речення часу вказують на час місця дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання коли? відколи? доки? з якого часу? як довго?
Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучними словами як, як тільки, ледве, коли, поки, доти, скоро, під час того як, після того як.
Вказівними словами в головному реченні можуть виступати прислівники тоді, відтоді, доти (Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося).
Підрядні речення способу дії і ступеня
Підрядні речення способу дії вказують на способ (характер) дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? яким способом?
Вони пояснюють один із членів речення і приєднуються до нього сполучниками як, що, щоб, аж, ніби, наче, неначе, мов, немов, ніж, чим…тим та сполученими словами скільки, наскільки, як.
Вказівними словами в головному реченні можуть бути прислівники так, настільки, займенником стільки (Сергій подивився на Ольгу (так), наче вперше її побачив).
Підрядні порівняльні речення
Підрядні порівняльні речення вказують на місце або напрям дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання як? як саме? подібно до чого?
Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього сполучниками як, ніби, неначе, мов, немов, немовби, немовбито (Хмари насувалися, наче великі хвилі).
Підрядні порівняльні речення можуть бути неповними (Ніби від землетрусу, здригнулася вся земля).
Підрядні речення причини
Підрядні речення причини вживаються для вираження порівняння і відповідають на питання чому? через що? з якої причини?
Вони пояснюють головне речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками бо, тому що, через те що, від того що, завдяки тому що, оскільки.
Вказівними словами у головному реченні можуть виступати прислівники тому, затим, сполука через те: Прилинь, сизий орле, бо я одинокий (Т.Шевченко).
Підрядні речення мети
Підрядні речення мети вказують на мету дії, про яку йдеться в головному реченні і відповідають на питання для чого? з якою метою? навіщо?
Вони стосуються всього головного речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників щоб, для того щоб, з тим щоб, аби, хай.
Вказівними словами у головному реченні можуть бути сполуки для того, на те, з тим: Я посланий, щоб виконать закон (Леся Українка).
Підрядні умовні речення
Підрядні умовні речення вказують на умову, за якої можливо те, про що йдеться в головному реченні і відповідають на питання за якої умови?
Вони пояснюють усе головне речення і приєднуються до нього за допомогою сполучників якщо, коли (можна замінити на якщо), коли б (можна замінити на якби), якби, як, аби, тільки б.
Вказівним словом у головному реченні може бути прислівник тоді (Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай).
Підрядні допустові речення
Підрядні допустові речення вказують на те, всупереч чому відбувається дія у головному реченні і відповідають на питання незважаючи на що?
Вони стосуються головного речення в цілому і приєднуються до нього сполучниками хоч (хоча), дарма що, незважаючи на те що, як не, куди не, хай (нехай): Олена, хоч і була гострою на слово, змовчала.
Підрядні наслідкові речення
Підрядні наслідкові речення вказують на наслідок того, про що йдеться в головному реченні. Підрядні наслідкові речення не відповідають на питання.
Вони пояснюють головне речення в цілому, завжди стоять після нього і приєднуються до нього сполучником так що: Теплий туман стелився по полю і наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський).
До підрядних наслідкових близькі за значенням підрядні супровідні речення. Вони приєднуються до головного речення займенником що у різних відмінках (Досить холодно, щоб іти так далеко).
СКЛАДНОПІДРЯДНЕ РЕЧЕННЯ З КІЛЬКОМА ПІДРЯДНИМИ
Складнопідрядне речення може включати кілька підрядних.
Головному реченню може бути підпорядковане безпосередньо тільки одне, а інші- підрядному чи різним підрядним.
Розрізняють послідовну, паралельну, однорідну і комбіновану підрядність.
підрядність
приклади
послідовна Він писав свою книжку, тому що хотів, щоб люди, яких він любив, стали трохи щасливішими
паралельна Може, друзі, що любили, і кохані, що пішли, знов застелять, як стелили, юних бенкетів столи (М.Коцюбинський)
однорідна Розкажи, як за горою Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка Воду позичає (Т.Шевченко)
комбінована Коли б мене хтось спитав, що мені подобалося у дитинстві, я б йому відповів, що любив грати у шахи
ПОСЛІДОВНА ПІДРЯДНІСТЬ
Послідовна підрядність- це поступове підпорядкування, коли перше підрядне речення залежить від головного, друге- від першого підрядного і так далі.
Напр., речення Тоді він починав мріяти, бо тільки мрій йому не вистачало, щоб дійти верховин радості, які відкривалися перед ним у ці години (С.Скляренко) можна розглянути так:
ПАРАЛЕЛЬНА ПІДРЯДНІСТЬ
Паралельна підрядність- це таке підпорядкування, за яким усі підрядні речення залежать від одного головного, але пояснюють у ньому різні члени речення або один і той же , тільки по-різному і відповідають на різні питання.
Напр., речення Якщо не можна вітер змалювати, прозорий вітер на ясному тлі,- змалюй дуби, могутні і крислаті, котрі од вітру гнуться до землі (Л.Костенко) можна розглянути так:
ОДНОРІДНА ПІДРЯДНІСТЬ
Однорідна підрядність- це таке підпорядкування, за яким усі підрядні речення залежать від одного й того ж слова головного речення і відповідають на одне і те ж питання.
Напр., речення Я люблю, щоб сонце гріло, щоб гукали скрізь громи, щоб нове життя будило рух і гомін між людьми (П. Горецький) можна розглянути так:
ТИПИ БЕЗПОЛУЧНИКОВИХ РЕЧЕНЬ:
Безсполучникове речення- це речення, частини якого пов'язуються без сполучників і сполучних слів.
Засобом зв'язку між частинами безсполучникового складного речення виступає інтонація (Учи азбуку- прийде хліб у руку).
БЕЗСПОЛУЧНИКОВІ СКЛАДНІ РЕЧЕННЯ З ОДНОРІДНИМИ І НЕОДНОРІДНИМИ ЧАСТИНАМИ
За характером смислових (синтаксичних) відношень безсполучникові складні речення поділяються на два види: з однорідними (однотипними) і з неоднорідними (різнотипними) частинами:
приклади
з однорідними частинами Осінній вечір морозом дихав, У небі місяць немов п'ятак (В.Симоненко)
з неоднорідними частинами Защебетав соловейко- пішла луна гаєм (Т.Шевченко)
Складне речення з однорідними частинами характерізується граматичною незалежністю одного простого речення в ньому від іншого.
Складне речення з неоднорідними частинами поєднує незалежне і підпорядковане йому речення, що приєднується безсполучниково.
Безсполучникові складне речення з однорідними частинами Безсполучникові складні речення з однорідними частинами співвідносні зі сполучниковими складносурядними реченнями, тому між їх частинами існують ті самі синтаксичні відношення, що й між частинами складносурядних речень. Смислові відношення в таких реченнях: (одночасність подій, явищ, станів; послідовність; причинно- наслідкова залежність тощо):
Безсполучникові складне речення з неоднорідними частинами
Безсполучникові складні речення з неоднорідними частинами співвідносні зі сполучниковими складнопідрядними реченнями, тому синтаксичні відношення між їх частинами в основному нагадують відношення між компонентами складнопідрядного речення. Смислові відношення у таких реченнях (причиново- наслідкові, умовні, з'ясувальні, часові):