
- •15. Займенник як частина мови. Поділ займенників на лексико-граматичні розряди. Відмінювання займенників.
- •18. Поняття про числівник як частину мови. Граматичні категорії числівників. Відмінювання числівників різних функціональних розрядів. Синтаксична роль числівників
- •2. Частки, що вносять модальні і модально- вольові відтінки у значення:
- •27. Поняття про словосполучення як синтаксичну одиницю. Типи підрядного синтаксичного зв’язку у словосполученні. Підрядні та сурядні словосполучення. Поняття про безсполучникове складне речення.
- •2. У систему дієслова входять такі п'ять основних форм (дієслівних утворень):
- •8. Фразеологія української мови. Поняття фразеологізму. Типии фразеологізмів. Співвідношення між лексичним складом слова і значенням фразеологізму. Джерела формування фразеологізмів.
- •28. Речення як базова одиниця синтаксису. Ознаки речення. Типи речень. Поняття про просте речення. Розмежування двоскладних і односкладних речень,
- •8. Типи лексичних значень слів. Багатозначність слів в укр. Мові. Омонімія, паронімія, синонімія, та антонімія як лексико-семантичні явища.
- •10. Слово як об’єкт морфемного і словотвірного аналізу. Поняття про морфему. Типи морфем. Словотвірні і формотворчі афікси. Словотвір іменників в українській мові.
- •11. Похідне слово як об’єкт словотвірного аналізу. Словотвірний тип і словотвірне значення. Способи словотвору в українській мові. Словотвір прикметників, прислівників та дієслів в українській мові.
- •17. Прислівник як частина мови. Функціональні розріди прислівників, їхні морфологічні ознаки
- •7. Лексикографія як наука про теорію і практику укладання словників. Відомості з історії української лексикографії. Найголовніші словники української мови.
- •4. Чергування голосних приголосних.
- •25. Складнопідрядні речення нерозчленованої і розчленованої структури і їхні типии. Структурно-семантичні типи безполучникових речень.
- •20. Категорія перехідності-неперхзідності дієслова. Категорія стану…….Безособ. Дієсл. Катег. Часу………………..
- •13.Категорія відмінка іменника. Відмінкова система сучасної української мови. Характеристика складу і відміни іменника. Особливості відмінювання іменників і відміни.
11. Похідне слово як об’єкт словотвірного аналізу. Словотвірний тип і словотвірне значення. Способи словотвору в українській мові. Словотвір прикметників, прислівників та дієслів в українській мові.
Словотвір - це розділ мовознавчої науки, який вивчає способи творення слів.
Процес творення нових слів у мові також має назву словотворення.
Більшість слів української мови – похідні, утворені від інших слів. За допомогою словотворення поповнюється лексичний склад мови.Нові слова утворюються на базі вже існуючих слів чи словосполучень, які називають твірними ( Ім. Ліс є твірним словом для прикметника лісовий).
Утворене слове є похідним. Спільна частина твірного і похідного слів є твірною основою, а префікси та суфікси, якими похідне слово відрізняється від твірного, є словотвірним. При творенні слів часто виникає словотвірний ланцюжок, у якому кожне попереднє слово є твірним для наступного. (закон-законий – законність. Синій-синіти- посиніти).
Твірною основою може бути і ціле твірне слово (дивитися роздивитися).
Від одного і того ж слова можна утворити кілька інших слів (ліс лісник, лісок, лісовий, праліс). В усіх цих словах є спільна частина- ліс. І в значеннях цих слів також є спільне: лісник- людина, що доглядає ліс; лісок- невеликий ліс; лісовий (горіх)- горіх, що росте у лісі;Такі слова називаються спорідненими, або спільнокореневими (тому що в них є спільна частина - корінь).
Нові слова здебільшого утворюються за допомогою словотворчих афіксів (префікса, суфікса чи постфікса), які приєднуються до твірної основи.
Словотвірне значення слова в похідних словах – це узагальнене, спільне для певного лексико-семантичного розряду слів значення, яке виявляється в одному словотвірному типові певним словотворчим засобом. Словотвірне значення грунтується на однотипних відношеннях. Ознаками однотипних відношеньє лексико-граматична належність твірної основи до певної частини мови і характер словотворчого засобу. Н: у суфіксальних утвореннях косар, кобзар. Зброяр їх суфікси виражають діяча, називають особу за родом її діяльності.
Словотвірний тип – це сукупність різнокореневих слів, утворених одним способом з використанням одного словотворчого афікса. Слова березовий, вербовий, липовий, калиновий належить до одного словотвірного типу прикметників, утворених від іменникових твірних основ (береза, верба. Липа. Калина) за допомогою суфікса - ов
В українській мові виділяють морфологічні і неморфологічні способи творення слів.
Морфологічні способи творення слів - основні.
До морфологічних способів належать такі типи творення: суфіксальний; префіксальний; префіксально - суфіксальний;
безафіксний; складання основ і слів.
Суфіксальний спосіб - це спосіб творення слів за допомогою суфікса (гарячий гаряченький, слухати слухач, вітер вітерець).
Префіксальний спосіб - це спосіб творення слів за допомогою словотворчих префіксів (давати надавати, хто ніхто, в'язати вив'язати).
Префіксально- суфіксальний спосіб дозволяє створювати слова одночасним додаванням до твірної основи словотворчого префікса і суфікса (межа безмежний, при дорозі придорожній).
Безафіксний спосіб (відкидання значущих частин) - це спосіб творення слів шляхом укорочення твірного слова (переходити перехід, нічний ніч).
Основоскладання - це такий спосіб творення слів, при якому дві і більше основ поєднуються в одне слово (хмари чесати хмарочос, синій + жовтий синьо-жовтий).
Складання скорочених слів - це спосіб творення слів скороченням основ кількох слів. Твірні основи при цьому можуть бути повними (залізобетонний) і скороченими (абревіатура різних типів - мінпраці, вуз, зарплата, КПІ - Київський політехнічний інсттитут).
Повні основи можуть поєднуватися за допомогою сполучних голосних о (після твердих приголосних), е (після м'яких приголосних) та є (якщо основа закінчується на й): паровоз, світогляд, краєвид, зорепад.
Прикметники, що утворюються на базі підрядної сполуки, пишуться разом (червоноармійський, однокімнатна), а прикметники, утворені за допомогою сурядної сполуки слів, пишуться через дефіс (зелено- білий, науково- технічний).
НЕМОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРЕННЯ
При неморфологічних способах творення утворення нового слова відбувається: (морфолого-синтаксичний)
через злиття цілого словосполучення; (цього дня сьогодні, добра ніч добраніч);
через набуття ним нового значення (лексико-семантичний)
корінь (у рослин) корінь (у математиці);
супутник (людина) супутник (літальний апарат);
шляхом переходу однієї частини мови в іншу: завідуючий, операційна, кругом, відпочиваючий.
ТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
Нові прикметники творяться від іменників, дієслов та інших прикметників:
за допомогою суфіксів: кімната кімнатний, рухатися рухливий, кінь кінний;
за допомогою префіксів: народ антинародний, за кордоном закордонний;
за допомогою префіксів і суфіксів: під землею підземний, мусити вимушений;
складанням окремих слів: багато поверхів багатоповерховий, вічно зелений вічнозелений;
складанням основ без суфікса та основи з суфіксом: українські + німецькі україно-німецькі, новий + рік новорічний;
переходом із інших частин мови: перший номер перший (кращий) студент. (адєктивація)
ТВОРЕННЯ ДІЄСЛІВ
Дієслова виникають:
за допомогою суфіксів: зелений зеленіти, вмивати вмиватися;
за допомогою префіксів: малювати намалювати, виконати перевиконати;
за допомогою префіксів і суфіксів одночасно: бігти розбігтися, двоє подвоїти.
ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ
Прислівники творяться від іменників, прикметників, числівників, дієслів, дієслівних форм та прислівників:
за допомогою суфіксів: зима зимою, охайний охайно;
за допомогою префіксів: учора позавчора, довго надовго;
за допомогою префіксів і суфіксів: далеко здалеку, мій по-моєму, час тимчасово;
переходом інших частин мови у прислівники: лежачи на софі відпочивати лежачи. (Адвербіалізація)