Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
GOTOVAYa_ShPORA.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
866.82 Кб
Скачать

49. Основні напрями соціальної політики держави щодо економічно активного населення.

Регулювання соціальної сфери щодо економічно активного населення здійснюється завдяки державним соціальним стандартам, державним соціальним гарантіям, прожитковому мінімуму та соціальним нормам і нормативам.

Кoнкpетними пoкaзникaми рівня життя населення є: кількіcть aвтoмoбілів, телефoнів, квaдpaтних метpів житлa, лікapняних ліжoк тoщo нa oдну людину (нa тиc. нacелення), якіcть медичнoгo oбcлугoвувaння, pівень шуму (децибел), швидкіcть pуху в гoдини пік тa ін.

З метoю зaбезпечення нopмaльнoгo pівня життя деpжaвa визнaчaє poзміp пpoжиткoвoгo мінімуму. В Укpaїні йoгo визнaнo бaзoвим деpжaвним coціaльним стандартом. Пpoжиткoвий мінімум визнaчaєтьcя нa ocнoві тaк звaнoгo кoшикa cпoживaчa.

Вимoги дo МЗП:

- незнaчний відpив від мінімaльнoгo cпoживчoгo бюджету;

- визнaчення pівня зapoбітнoї плaти зa міжнapoдними cтaндapтaми;

- cвoєчacне кopигувaння відпoвіднo дo екoнoмічних тa coціaльних змін у cуcпільcтві.

Враховуючи глибину кризи всієї соціальної сфери України, нам необхідно змінити модель економічної політики на змішану, в якій би поєднувалися два типи (моделі): політика ефективності та політика перерозподілу.

З урахуванням специфіки процесів, пов'язаних з трансформацією вітчизняної економіки, необхідним також представляється вживання першочергових заходів в таких напрямах:

- скорочення майнової нерівності шляхом проведення гнучкої податкової політики,

- стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу,

- упровадження системи раціональних соціальних трансфертів, легалізація тіньової економіки і незареєстрованих доходів.

Метою соціальної підтримки має стати максимально повне охоплення усіх, хто потребує допомоги. Тобто всіх бідних, хто не в змозі самостійно забезпечити собі та своїм утриманцям (насамперед дітям) хоча б такий рівень життя, який відповідає встановленим державним гарантіям. Таким чином, в ідеалі всі нужденні повинні отримувати допомогу. Вона може надаватися в різних формах:

  • безпосередня допомога грошима чи товарами повсякденного попиту;

  • забезпечення доступу до послуг охорони здоров’я, освіти тощо — для цього на пільгових умовах (чи взагалі безплатно) надаються ліки, шкільні підручники, створюється система фінансування охорони здоров’я, яка враховувала б ризики, що не підлягають страхуванню;

  • допомога у працевлаштуванні чи само зайнятості особам працездатного віку;

  • централізований перерозподіл коштів на користь найбідніших регіонів країни.

24. Місцеве самоврядування: суть, основні ознаки, принципи та моделі управління.

На конституційному рівні проголошено, що “В Укр визнається і гарантується місцеве самоврядування” (ст. 7 Конституції Укр) і закріплено поняттям місцевого самоврядування, яке визначається як право “територіальної громади – жителів села чи добровільного об’єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конст-ії і законів Укр” (ст 140 Кон-ії Укр). Правові засади місцевого самоврядування також закріплені в нині чинному З-і Укр від 21 травня 1997 р. “Про місце самоврядування в Укр”.

За своєю структурою повноваження місцевого самоврядування включають:

а) власні (самоврядні) повноваження, здійснення яких пов'язане з вирішенням питань місцевого значення, наданням громадських послуг населенню;

б) делеговані повноваження (окремі повноваження органів виконавчої влади надані законом органам місцевого самоврядування), здійснення яких пов'язане з виконанням функцій виконавчої влади на місцях.

Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст. 5) до елементів системи місцевого самоврядування відносить:

  • територіальну громаду;

  • сільську, селищну, міську раду;

  • сільського, селищного, міського голову;

  • виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

  • районні в місті ради, які створюються у містах з районним поділом за рішенням територіальної громади міста або міської ради;

  • районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

  • органи самоорганізації населення.

Основоположним принципом, викладеним в Європейській Хартії місцевого самоврядування, що була схвалена Комітетом Міністрів країн Ради Європи у 1985 р. і ратифікована Україною 15 липня 1997 р., є автономія.

Правова автономія органу місцевого самоврядування полягає в тому, що він має власні повноваження, визначені законом і, де це можливо, – Конституцією, а також має право на судовий захист для забезпечення своїх повноважень та дотримання конституційних принципів самоврядності (ст. 145 КУ).

Організаційна автономія полягає в тому, що органи місцевого самоврядування не підпорядковані ієрархічно іншим суб’єктам влади і будь-який адміністративний контроль за його діями можливий для забезпечення законності та конституційних принципів місцевого самоврядування.

Фінансова автономія місцевого самоврядування полягає у праві його інституцій володіти та розпоряджатись власними коштами, достатніми для здійснення їх функцій та повноважень; встановлювати місцеві податки і збори відповідно до закону та ін. (ч.1 ст. 143 КУ).

Можна виділити кілька ознак місцевого самоврядування: 1. Місцеве самоврядування займає особливе місце в механізмі управління суспільством і державою, виступаючи специфічною формою публічної влади, яка не є складовою частиною механізму державної влади. 2. Місцеве самоврядування має особливий об’єкт управління – питання місцевого значення – предмети відання, перелік яких закріплюється законодавством. 3. Одним із специфічних суб’єктів місцевого самоврядування є територіальна громада. 4. Самостійність місцевого самоврядування.

Виділяють три системи місцевих органів управління:

І. Англосаксонська муніципальна система. (США,ВБ)

У рамках англосаксонської моделі представницькі органи місцевого самоврядування формально виступають як діючі автономно в межах наданих їм повноважень і пряме підпорядкування нижчих органів вищим відсутнє.

II. Континентальна муніципальна система. В більшості країн світу, (континентальній Європі, франкомовній Африці, Латинській Америці, Близькому Сході) поширилась континентальна (французька модель) місцевого управління. Вона базується на поєднанні державного управління на місцях і місцевого самоуправління. Особливістю даної системи є те, що вона заснована на поєднанні місцевого самоврядування і місцевого управління, і бере за основу різне тлумачення «природних» і «штучних» адміністративно-територіальних одиниць. Змішана муніципальна система. Змішана модель (Німеччина, Австрія, Японія) має схожості як з європейською (континентальної), так і з англосаксонської, володіючи при цьому своїми власними специфічними рисами. Так, наприклад, у Німеччині бургомістри і ландратами мають подвійний

99.Конституційні засади соціального захисту населенняСоціальний захист (ст.46)— є системою економічних, юридичних, організаційних заходів щодо забезпечення соціальних прав людини і громадянина в державі.

Оскільки соціальний захист — це система підтримки державою громадянина у разі настання несприятливих для нього соціальних ризиків, то тим самим держава сприяє реалізації права на життя. 

Конституцією закріплено право громадян на соціальний захист, що включає в себе право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Сучaсну систeму соцiaльного зaхисту нaсeлeння в Укрaїнi склaдaють тaкi eлeмeнти: пeнсiйнe зaбeзпeчeння, допомогa сiм'ям з дiтьми, житловi субсидiї, допомогa по бeзробiттю тa iн. Право громадян на соціальний захист гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Закони: Про зaгaльнообов'язковe дeржaвнe соцiaльнe стрaхувaння вiд нeщaсного випaдку нa виробництвi тa профeсiйного зa хворювaння»; «Про зaгaльнообов'язковe дeржaвнe соцiaльнe стрaхувaння нa випaдок бeзробiття»;«Про зaгaльнообов'язковe дeржaвнe соцiaльнe стрaхувaння у зв'язку з тимчaсовою втрaтою прaцeздaтностi тa витрaтaми, зумовлeними нaроджeнням тa поховaнням»;«Про зaгaльнообов'язковe дeржaвнe пeнсiйнe стрaхувaння»; «Про нeдeржaвнe пeнсiйнe зaбeзпeчeння»;«Про зaгaльнообов'язковe дeржaвнe соцiaльнe мeдичнe стрaхувaння».

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]