29. Розкрийте на конкретних прикладах змішаний характер реальних економічних систем та механізмів їх функціонування

Загальна лінія на розвиток системи змішаної не означає одноманітності та стандартизації. Реально в різних країнах та регіонах складаються різноманітні моделі змішаної економіки. Вони відрізняються один від одного своїм специфічним поєднанням різних форм власності, ринку та державного регулювання, капіталу та соціальності, економічної і постекономічне сторін. Ця особливість залежить від багатьох факторів: рівень і характеру матеріально-технічної бази, історичних і геополітичних умов формування суспільного устрою, національних та соціокультурних особливостей країни, впливу тих чи інших соціально-політичних сил і т.п. Більш того, в змішаній економіці, як правило, може домінуватиме та чи інша сторона параметрів.

Оцінимо деякі найбільш характерні моделі змішаної економіки, що склалися в світі. Американська модель - це ліберальна ринково-капіталістичного лістіческая-модель, що передбачає пріоритетну роль приватної власності, ринково-конкурентного механізму, капіталістичних мотивацій, а також високий рівень соціальної диференціації. Германська модель - модель з-них ринкового господарства, яка розширення конкурентних почав пов'язує зі створенням особливої соціальної інфраструктури, що зм'якшує недоліки ринку і капіталу, з формуванням багатошарової інституціональної структури суб'єктів соціальної політики. Шведська модель в її класичному вигляді - це соціальна модель, для якої характерний високий рівень соціальних гарантій, що базуються на широкому перерозподілі доходів і поширенні різноманітних «вільних асоціацій». Японська модель - модель регульованого корпоративного капіталізму, в якій сприятливі можливості накопичення капіталу сполучаються з активною роллю державного регулювання у сферах програмування економічного розвитку, структурної, інвестиційної та зовнішньоекономічної політики і з особливим соціальним значенням корпоративного (внутрішньофірмового) почала.

Формування змішаної економіки простежується і в умовах перехідних економік, до чого тут складаються різні моделі. Наприклад, під час перетворення китайської економіки, ринковий механізм та недержавний сектор економіки значно посилили свою роль в роки реформ. Однак державне регулювання у формі «напрямного планування» і соціальні гарантії продовжують займати пріоритетне значення в соціально-економічній політиці. Дана модель може бути визначена як переважно соціалістична модель змішаної економіки.

Можливості формування змішаної економіки має також в Росії. Вони пов'язані насамперед з порівняно розвиненим індустріальним базисом, що поєднується з окремими елементами постіндустріалізму, з виниклим різноманіттям форм власності і господарювання, з наявністю традицій регулювання та соціальності, а також з інтенсивним розвитком в роки реформ ринку та підприємництва. Бо все це нашаровуються технологічна многоуклад-ність і перехідний суспільний характер сучасної вітчизняної економіки, що підсилюють її змішаний характер. Вочевидь, що в нашій країні, з урахуванням її великий специфіки, повинна скластися россійская модель змішаної економіки.

30.

Глобалізація — неодновимірний, нелінійний процес, який справляє неоднозначний, різноспрямований і суперечливий вплив на сучасний світогослодарський розвиток та еконо¬мічну безпеку держав

Одним із викликів глобалізації стала неспроможність держав регулювати економіку на національному рівні у відриві від світових господарських процесів і стану міжна¬родної кон'юнктури, оскільки:

— суперництво країн за приплив іноземних інвестицій унеможливило використання таких традиційних інстру¬ментів макроекономічного регулювання, як експортні суб¬сидії, курс національної валюти, митні тарифи, ставка рефі¬нансування ЦБ тощо;

— зростання внутрішньофірмових трансакцій усклад¬нило реалізацію економічної і податкової політики;

— послабився зв'язок зростаючого глобального ринку з географічною територією;

— мобільність капіталу зменшила ефективність трудо¬вого законодавства, підірвала можливості реалізації соціаль¬них програм та цілей соціального добробуту;

— все більша частина національного багатства (інтелек¬туальні ресурси, знання, науково-технічний потенціал) по¬чала функціонувати поза державним контролем тощо.

Виклики глобалізації справляють суперечливий вплив на трансформаційний потенціал перехідних економічних систем:

— випереджаюча зовнішньоекономічна лібералізація порівняно з внутрішньою створює переважно зовнішній, а не внутрішній тиск на національних товаровиробників, усклад¬нюючи можливості їх пристосування до конкурентного се¬редовища;

— прискорена лібералізація валютно-фінансової сфери формує передумови для перекачування капіталу з проблем¬ного реального сектору в більш гнучкий сектор валютних операцій, операцій з цінними паперами тощо;

— скорочуються можливості національних урядів щодо регулювання торгівлі, конкурентних відносин, реалізації податкової політики, досягнення цілей суспільного добро¬буту тощо;

— підривається національна самодостатність економіч¬ного розвитку, зростають зовнішні та внутрішні ризики трансформаційних економік, пов'язані з їх перетворенням на меншовартісний придаток розвиненого світу;

— зростаюче домінування ТНК та відплив продуктив¬них ресурсів позбавляє національні економіки важливих Джерел саморозвитку, викликаючи структурне спрощення їхніх народногосподарських комплексів.