24. Проаналізуйте еволюцію цілей ек систем та критеріїв

Одна з головних особливостей ек систем полягає в тому, що вони функціонують відповідно до поставленої мети, тобто соц-ек системи – це цілеспрямовані системи. Процес завдання мети назвемо цілеутворенням. Цілеутворення для економічних систем – чи не найважливіший процес. Неправильний вибір цілей при створенні системи призводить до того, що розв'язуються не ті проблеми, які повинні розв'язуватися. Це може привести до набагато більшого збитку, ніж застосування неефективної системи для досягнення вибраної мети.

В основі обраних цілей, необов’язково лежить критерій ефективності.

Цілі ек. системи: 1)ек. зростання; 2)повна зайнятість; 3)макроекономічна стабільність; 4)зовнішньоекономічна рівновага; 5)ек. безпека та захищеність (запобігання втрат від ек. ризиків); 6)ек. ефективність (оптимальний розподіл виробничих ресурсів); 7)ек. свобода; 8)ек. справедливість. Цілі ек. систем – визначені сус. основні орієнтири та пріоритети господарського розвитку. Ек. свобода – право ек. вибору. Ек. справедливість (розподіл ресурсів і доходів). 1)егалітарний підхід; Ек. справедливість – необхідний рівень розподілу благ. 2)утилітарний підхід; Ек. справедливість – товари і послуги слід розподіляти максимізуючи загальну корисність для всіх членів сус. (а отже надавати більше благ тим, хто може більше ними насолоджуватись). 3)концепція Роуса; Ек. справедливість – найбільш справедливий розподіл максимізує корисність для найменш забезпечених осіб. 4)ринковий підхід; Ек. справедливість встановлена ринком відповідно до продуктивності факторів виробництва та дії попиту і пропозиції на них.

У відповідності до зміни стадії розвитку суп-ва, змінювались і пріоритетні цілі.

Так, наприклад, меркантилісти першочерговою метою вважали максимальне залучення грошей до країни., класики – ідею природної свободи та прир порядку, фізіократи у центр ставили землю і т.д.

Суспільство: доіндустр-> індустр-> постіндустр

Визнач сфера ек-ки: сільське госп-> промисловість->послуги

Осн лімітуючий фактор: земля -> капітал -> інф., наука

Пануюча соц група: землевласники -> капіталісти -> власники інф.

Сьогодні генеральною метою державного регулювання економіки є економічна і соціальна стабільність і зміцнення існуючого ладу усередині країни і за кордоном, адаптація до його умов, що змінюються.

25. Охарактеризуйте існуючі механізми взаємозв'язку економічного і соціального розвитку суспільних систем

Розвиток – незворотна, спрямована, закономірна зміна матеріальних та ідеальних об’єктів, тоді як звичайні зміни характеризуються зворотністю, циклічністю, відтворюваністю.

Економічний розвиток — це процес переходу країни від одного стану економіки до іншого, більш досконалого — тобто якісно нового на основі відповідних структурних та інституціональних зрушень. Комплексно це проявляється в якісному вдосконаленні всієї економічної системи.

Соціальний розвиток — процес життєдіяльності людства та його складових частин у довкіллі, а також постійна зміна та трансформація відносин між людьми.

Ще видатний німецький вчений XIX ст. Карл Маркс у своїх працях стверджував, що економічна система (суспільно-економічна формація) завжди перебуває у стані зміни через таке соціальне явище, як класова боротьба, яке стимулює не лише зміну суспільних відносин, але й зміну самої економічної, виробничої організації цього суспільства.

Отже, за марксистською теорією, перехід до нової організації суспільства взагалі є водночас і переходом до нового економічного порядку (звичайно, через зміну виробничих відносин).

Не можна також забувати і про один із найбільш популярних, можливо, навіть мейнстрімовських напрямків економічної теорії – інституціоналізм. Як відомо, термін «інституція» був введений в економічний аналіз Т. Вебленом (основоположником самого інституціоналізму, як не дивно). Він запозичив це поняття із соціології, де воно означає перманентно повторювані відносини людей ( інститут шлюбу, сім'ї тощо), це також стійка сукупність людей, груп, установ, діяльність яких спрямована на виконання конкретних суспільних функцій.

В економічній же теорії можна інституції назвати своєрідними правилами гри у суспільстві з приводу економічної діяльності суб'єктів цього суспільства. Спираючись на дослідників інституціонального та неоінституціонального напрямків можна визначити, що основою економічних змін є саме соціальні, які ґрунтуються на зміні відносин між структурними одиницями суспільства (індивідами, соцгрупами тощо).

За німецькою історичною школою, основоположником якої є Ф.Ліст, економічні системи розвиваються залежно від того, якими є національні особливості тієї чи іншої держави.

Тобто цей чинник може впливати на спосіб економічної організації суспільства в межах цих країн. З першого погляду він не дуже тісно пов'язаний з соціальними змінами, але це не так.

Адже ментальність та особливості того чи іншого народу і є тими специфічними відносинами, що сформувалися у процесі його генезису.

Тому можна вважати, що одним із механізмів залежності соціального ті економічного розвитку є саме ментальність, яку не можна віднести безпосередньо до соціального інституту, тому доцільно виокремити її.