23. Виділіть особливості реалізації цінностей економічного лібералізму і держав­ного інтервенціонізму в процесі розбудови відкритого громадянського суспільства в Україні.

лібералізм – сукупність ідейно-політичних вчень, політичних і економічних концепцій, що ставлять метою ліквідацію або пом’якшення різних форм державного і суспільного примусу, необмежену свободу підприємництва й торгівлі, парламентський устрій, плюралістичну демократію, широкі свободи індивідів в усіх сферах суспільного життя.

Проблеми лібералізації економіки України:

1. надзвичайно високий рівень монополізації усіх сфер суспільно-економічного життя в державі

2. надмірна адміністративна і фінансова централізація влади та жорстка адміністративна ієрархія, гіпертрофоване економічне зростання «центру» за рахунок виснаження «периферії». Як наслідок, більшість українських регіонів є дотаційними або депресивними, а нерівномірність регіонального розвитку — очевидною.

3. неефективне використання державного бюджету

4. немає принаймні елементарно стабільних «правил гри»,

5. П’ята проблема, має моральний характер. В українському соціумі подекуди є моральним те, що вважається відверто аморальним у розвинених суспільствах, насамперед — порушення законів.

Наиболее важная проблема реформирования национальной экономики на принципах либерализма заключается в том, что рыночные механизмы не привели к изменениям в ее структуре, необходимым для удовлетворения рыночного спроса. Кроме того, либеральный курс преобразований породил такие проблемы, как хроническая инфляция, неразвитость внутреннего кредитного рынка, утечка за рубеж рабочей силы и капиталов, масштабная коррупция, явная и скрытая безработица, падение уровня жизни значительной части населения, упадок морали, колоссальное социальное расслоение, непрерывное сокращение населения страны.

Держ інтервенціоналізм, на противагу економічному лібералізму, виступає під гаслом "повернення" держави в економіку, хоча й досить обмеженого.

В перехідній до ринку економіці змінюються функції держави. починаючи з 1991 р. були усунуті командно-адміністративні системи з централізованим державним плануванням і розпочався пошук шляхів переходу до ринкових відносин. Держава перестає виконувати роль єдиного розподіляючого суб’єкта, передаючи більший обсяг цієї функції ринковим механізмам. Скорочується доля держави у вирішенні соціальних проблем. Накази і директиви заміщуються грошово-кредитними, податково-бюджетними засобами

  Основними принципами державного регулювання економіки є :

-          мінімальне втручання державних органів в економічні процеси : ним делегуються тільки ті функції , які не можуть бути забезпечені безпосередньо суб’єктами ринкових відносин ;

-          системний вплив на розвиток соціально-економічних процесів з урахуванням тісних взаємних зв’язків ринку капіталів, фінансів, товарів, праці та інших на базі формування необхідних нормативниж регуляторів і нормативів, методичної бази та відповідальних державних органів.

Функції держаного регулювання економіки в Україні включають формування системи економічних інститутів державного управління; розробку і погодження стратегії економічної, соціальної та науково-технічної політики ; зміцнення умов функціонування ринку , активізацію ринкових відносин , пом ’ якшення впливу кризових явищ шляхом використання прав та можливостей , які уряд має в своєму розпорядженні , включаючи матеріально-технічні та фінансові ресурси ; регулювання пропозиції та попиту на товари шляхом дотування їх споживання; перерозподіл доходів населення і суб ’ єктів господарювання ,спрямований на пом ’ якшення соціальної нерівності ; стимулювання виробництв , що створюються на базі нових технологій , розвиток експортного виробництва, економічний захист стратегічно важливих виробництв ; розробку і реалізацію шляхом бюджетного фінансування регіональної економіки ; розробку і реалізацію системи соціального захисту населення ; вироблення та забезпечення дотримання вимог по охороні навколишнього середовища та його відтворення.

Державне регулювання економіки здійснюється за допомогою нормативного , фінансового та адміністративного методів.

Правовою основою державного регулювання економіки є законодавчі і нормативні акти , що визначають формування та функціонування елементів ринкового господарства.