18.Визначте основні чинники економічного зростання та межу виробничих можливостей в сучасній Україні.

Під економічним зростанням національного господарства розуміється такий його розвиток, при якому збільшується реальний національний доход. Економічне зростання — основний показник розвитку і добробуту будь-якої країни — є однією з головних макроекономічних цілей, досягнення якої обумовлено необхідністю випереджаючого зростання національного доходу порівняно з ростом чисельності населення для підвищення рівня життя в країні.

Макроекономічні фактори економічного зростання можуть бути поділені на три групи:

• фактори пропозиції;

• фактори попиту;

• фактори розподілу.

Фактори пропозиції включають:

• кількість і якість природних ресурсів;

• кількість і якість трудових ресурсів;

• обсяг основного капіталу (основні фонди);

Саме ці фактори визначають спроможність до економічного зростання. Але слід розрізняти здатність до зростання і реальне зростання по суті, для чого важливим є два наступних фактори.

Фактори попиту: для реалізації зростаючого виробництва потенціалу в економіці треба забезпечити повне використання збільшених обсягів всіх ресурсів. А це потребує рівня сукупних витрат, тобто сукупного попиту.

Фактори розподілу: здатність до нарощування виробництва недостатня для розширення загального випуску продукції. Необхідним є також розподіл зростаючих обсягів ресурсів з метою отримання максимальної кількості корисної продукції.

Межа виробничих можливостей або крива трансформації виробничих можливостей – модель, яка ілюструє ситуацію обмеженості ресурсів, необхідності компромісного вибору та оцінки його альтернативної вартості. Вона єднає точки максимально можливого виробництва двох благ за умови цілковитого використання обмежених ресурсів. Рис. 1.1 представляє криву трансформації економіки, в якій виробляються засоби виробництва (y) та предмети споживання (x). Кутовий коефіцієнт нахилу кривої трансформації показує альтернативну вартість виробництва двох благ .

19. Охарактеризуйте особливості і спрямованість структурних зрушень у продуктивних силах інформаційного суспільства

Продуктивні сили - це одне з основних понять політичної економії. Історія розвитку людства являє собою процес зміни, розвитку і вдосконалення засобів праці, людей, їх виробничого досвіду, навичок до праці, вміння користуватися знаряддями праці. Тому рівень розвитку продуктивних сил виступає як найважливіший критерій і найбільш змістовний показник суспільного прогресу. Продуктивні сили суспільства - це сукупність особистих і речових факторів виробництва в їх взаємодії та взаємозв'язку. Таким чином, продуктивні сили є тією економічною силою, яка рухає розвиток суспільства вперед і рівень їх розвиненості відображає рівень економічного розвитку суспільства в цілому.

Інформаційне суспільство, що характеризується прагненням до оптимат. викорис. доступних суспільству (природних, людських, економічних тощо) ресурсів на базі всебічного використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) та перетворення знань та інформації на реальну продуктивну силу.

Виділяючи найбільш вагомі зрушення які відбувались в суспільстві можна підсумувати: 1. технологічна революція 60-90-х років, яка дала поштовх до розвитку соціуму владного над природою.2. Ведучу роль зайняли інформаційні блага та трудорі ресурси які здатні отримати користь від інформації, застосувати її і т.д.3. стратифікація суспільства на керуючі та залежні, під загрозою знищення середній клас на нижчій або вищій.4. людина задовольнивши всі свої нагальні потреби переходить на якісніший рівень, де вона прагне реалізувати себе і «допомоги світу».

Відтак завдання побудови інформаційного суспільства є амбіційним, проте необхідним. Альтернативою його може бути лише перспектива повного занепаду держави, її політичного та етнокультурного розпаду, витіснення на периферію світового процесу розвитку. Зрозуміло, що значна відстань, може відділяє певну держ. від провідних країн світу, що вже знаходяться на порозі ін форм. суп-ва. має починати з формування базових засад, на які спиратиметься формування інформаційного суспільства в майбутньому. Причому найпершим та ключовим завданням є створення саме економічних засад як фундаменту, без якого усі спроби впровадження інших складових інформ. сус-ва приречені на поразку.

Важливо відзначити, що вказане завдання в жодному разі не можна зводити суто до структурних зрушень тільки інформаційного сектору ек., хоча він, безперечно, є серцевиною “нової економіки”. Пряма підтримка розвитку ін форм. с-ва не в змозі здійснити кардинальних структурних зрушень в напрямку формування інформаційного суспільства. ек. є цілісним організмом, і повноцінний розвиток сектору ІКТ можливий, лише якщо він включений до цього організму, зв’язаний тисячами ланцюгів з іншими галузями економіки та сферами суспільного життя.

Суть структурних зрушень полягає в тому, щоб державна політика стимулювання розвитку ІКТ була передусім спрямована на перетворення впровадження та використання цих технологій на предмет безпосереднього інтересу споживачів, виробників та інвесторів.

Стратегія створення в Україні економічних засад інформаційного суспільства передбачає комплекс заходів у податковій, бюджетній, грошово-кредитній, інституційній сферах та щодо розвитку людського капіталу та залучення іноземних інвестицій.