
- •Методика викладання біології.
- •Методика викладання біології як галузь педагогічної науки: предмет, об’єкт, методи науково-педагогічних досліджень.
- •Концептуальні засади шкільної біологічної освіти. Мета та завдання сучасної шкільної біологічної освіти.
- •Державний стандарт середньої загальної біологічної освіти. Структура та зміст сучасного шкільного курсу біології.
- •Джерела конструювання змісту біологічної освіти школярів.
- •Закономірності й принципи навчання біології.
- •Структурні компоненти процесу навчання біології.
- •Аналіз діючої програми з біології для 7-11 класів загальноосвітніх шкіл.
- •Концепція сучасного шкільного підручника. Аналіз сучасних шкільних підручників з біології. Методика роботи з підручником на уроці.
- •1. Науковість викладу навчального матеріалу.
- •2. Формування світогляду.
- •3. Виховний потенціал навчального матеріалу.
- •4. Розвивальний ефект навчального матеріалу.
- •5. Дидактична досконалість навчальної книги.
- •6. Методичне забезпечення.
- •Засоби навчання біології. Визначення засобу навчання , класифікація засобів навчання біології. Методика використання живих рослин та тварин на уроках біології.
- •Натуральні препаровані засоби навчання біології. Методика використання на уроках опудал, колекцій та гербаріїв.
- •10 Клас
- •Методика використання на уроках біології в основній школі вологих препаратів, остеопрепратів та мікропрепаратів.
- •10 Клас
- •Друковані засоби навчання біології, їх класифікація та особливості використання на різних етапах уроку.
- •Методика використання відеофільмів та мультимедійних презентацій на уроках біології.
- •Методика використання моделей та муляжів на уроках біології.
- •Визначення ,структура та функції методу навчання. Класифікація методів навчання біології. Поняття про методичні прийоми та їх класифікація.
- •Визначення, класифікація та методика використання словесних методів навчання на уроках біології.
- •Загальна характеристика, , класифікація та методика використання наочних методів навчання, їх значення на уроках біології.
- •Спостереження як метод навчання біології, види спостережень, методика організації та проведення фенологічних спостережень.
- •Розв’язання задач та моделювання як практичні методи навчання, їх місце на уроці біології.
- •Загальна характеристика, класифікація та методика використання практичних методів навчання. Використання методів розпізнавання та визначення на уроках біології.
- •Шкільний біологічний експеримент як метод навчання . Його місце та значення у викладанні біології в школі.
- •Методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології.
- •Методика формування і розвитку біологічних понять.
- •Методика формування вмінь та навичок на уроках біології.
- •Форми організації навчально-виховного процесу при вивченні біології в школі : їх класифікація та визначення.
- •Типи та структура уроків біології. Характеристика основних етапів уроку.
- •Комбінований урок біології, його структура та характеристика етапів. Міжпредметні зв’язки на уроках біології.
- •Форми та методи контролю знань учнів на уроках біології. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •Матеріальна база викладання біології. Кабінет біології. Пришкільна навчально-дослідна ділянка. Куточок живої природи.
- •Зоологія.
- •Екологія.
- •Питання до державного екзамену для студентів 4 курсу на бакалавра(2013) Ботаніка
- •Валеологія
- •Анатомія людини
- •Фізіології людини і тварин
- •Фізіології вищої нервової діяльності.
10 Клас
Мітоз. Фази мітозу Мітоз у клітині корінця цибулі
Мейоз Мейоз
Тканини рослин Тканини рослинного організму
Тканини тварин Тканини тваринного організму
Остеологічні препарати — це цілісні скелети тварин або їхні частини. Програмою з біології передбачено вивчення скелета представників різних систематичних груп тварин. Для цього використовують цілісні скелети тварин (наприклад, жаби, ящірки, риби) та окремі частини скелета (наприклад, черепи хребетних тварин). Монтують скелети на підставках, а набори кісток — на планшетах чорного кольору.
Великі цілісні скелети тварин (кролика, кішки, курки) можуть використовуватися для демонстрації під час пояснення нового матеріалу, опитування учнів. Дрібні скелети (жаби, голуба) використовують для організації самостійної роботи учнів під час виконання лабораторних робіт (із тем «Клас Земноводні», «Клас Птахи», розділ «Царство Тварини», 7 клас).
■ Вивчаючи будову й ріст кісток (розділ «Людина», 8 клас), можна запропонувати учням самостійну роботу пошукового характеру з визначення властивостей декальциноваиої та прожареної кісток. Для проведення цієї роботи доцільно використати кістки риби, птаха або ссавця, одні з яких витримані протягом доби в 10 %-му розчині соляної кислоти, а інші — прожарені. Робота має виконуватися під керівництвом учителя за таким завданням:
Розгляньте кістку, витриману в розчині соляної кислоти. Зігніть її. Поясніть, що з нею відбулося.
Розгляньте прожарену кістку. Зігніть її. Поясніть, що з нею відбулося під час прожарювання.
Зробіть загальний висновок із даних, добутих у дослідах.
У результаті виконання роботи учні доходять висновку, що неорганічні речовини надають кісткам твердості, органічні — пружності, а їх поєднання забезпечує міцність кісток.
Колекції— це зібрання однорідних натуральних об'єктів (рослин, грибів, тварин або їхніх частин, форм збереженості викопних організмів), систематизованих за спільними ознаками (наприклад, колекції насіння, плодів, комах, кісток, скелетів, хрунтів, палива, мінеральних добрив).
У колекціях можуть поєднуватися натуральні об'єкти та їхні зображення у вигляді малюнків або муляжів-імітацій. Об'єкти, що входять до колекції, мають бути доступними для спостереження неозброєним оком або за допомогою ручної лупи.
Колекції монтують у коробках із глухими або заскленими кришками. Окремі зразки колекції підписують або кодують цифрами (зміст кодування розкривається в пояснювальному підписі).
До шкільного курсу біології пропонуються комплекти колекцій, виготовлених промисловим способом (див. дод. 1). їх можна використовувати як демонстраційний і роздатковий матеріал. У демонстраційних колекціях розмір об'єктів має бути не менший, ніж 60 х 40 мм.
Колекції можуть слугувати основним матеріалом для лабораторних робіт, наприклад, колекції «Різноманітність пагонів» та «Різноманітність листків» — для вивчення вегетативних органів покритонасінних (розділ «Царство Рослини», 6 клас), колекції черепашок молюсків і скелетів коралових поліпів — для вивчення будови молюсків (розділ «Царство Тварини», 7 клас).
Опудала роблять із препарованої та обробленої шкіри риб, земноводних, плазунів, птахів і ссавців. Обробка знятої шкіри всіх без винятку тварин полягає в максимальному видаленні жирової та хрящової тканин (для запобігання фізичному або мікробному руйнуванню шкіри на готових опудалах), відновленні еластичності шкіри та профілактичному її протравлюванні (для захисту опудала від комах-шкідників).
Залежно від розміру тварини використовують різні способи виготовлення опудала: накручування (для звірів, менших від зайця, для птахів у статичних позах, великих плазунів); насипання (для дрібних ссавців, птахів, плазунів); на арматурній основі (для тварин великих розмірів, наприклад лося, оленя), на твердому манекені (для звірів більших від зайця, великих птахів, наприклад орлів, лебедів); ліплення (для дрібних плазунів та великих земноводних) тощо. Так, особливість способу накручування полягає в тому, що внутрішню основу опудала становлять накручені на дротяний каркас із м'якого волокнистого матеріалу (натуральне клоччя, сіно, солома) кінцівки, тулуб, іноді — череп. За способу насипання застосовується спеціальне кріплення каркасного дроту, а макет тушки насипається тирсою. Опудала монтують на різноманітних підставках (сучок дерева, дошка, сухий гриб-труто-вик тощо).
Найдоступнішим способом виготовлення експонатів тварин в умовах школи є муміфікація. Мумії роблять із препарованих, просочених особливими речовинами (зазвичай 10 "/о-м розчином формаліну) та висушених шкірок дрібних ссавців, птахів, риб. Перед висушуванням тушку тварини набивають волокнистим матеріалом і фіксують у потрібній позі на підставці.
Опудала великих тварин використовують як демонстраційні посібники, а опудала та мумії дрібних тварин — для проведення самостійних робіт. На прикладах опудал великих птахів (чаплі, качки-крячки, канюка) й ссавців (білки, зайця), мумій дрібних птахів (ворони, галки, голуба, горобця) учні ознайомлюються з їхнім зовнішнім виглядом (формою тіла, розмірами, забарвленням) і визначають характерні пристосування до життя в різних умовах.
Використовуючи опудала, слід дотримуватися правил гігієни й безпеки, насамперед необхідно виключити можливість контакту учнів з опудалами, обробленими сильнодійними стійкими отрутами.
Тушки — це спрощений варіант опудал: тіло зафіксоване у витягнутій позі, кінцівки зазвичай витягнуті вздовж осі тіла. На відміну від опудала, внутрішню каркасну основу тушки становить один опорний стержень із дерева або дроту. Тушки супроводжуються етикетками з короткими даними про екземпляр та інвентарним номером. Повніша інформація міститься в рукописному або комп'ютерному банку даних. Колекційні тушки можна використовувати як роздатковий матеріал для організації самостійної роботи учнів. Переваги колекційних тушок перед опудалами полягають у тому, що їх можна розглядати з усіх боків, мацати, зіставляти тощо й легко виготовляти в умовах школи.