
- •Методика викладання біології.
- •Методика викладання біології як галузь педагогічної науки: предмет, об’єкт, методи науково-педагогічних досліджень.
- •Концептуальні засади шкільної біологічної освіти. Мета та завдання сучасної шкільної біологічної освіти.
- •Державний стандарт середньої загальної біологічної освіти. Структура та зміст сучасного шкільного курсу біології.
- •Джерела конструювання змісту біологічної освіти школярів.
- •Закономірності й принципи навчання біології.
- •Структурні компоненти процесу навчання біології.
- •Аналіз діючої програми з біології для 7-11 класів загальноосвітніх шкіл.
- •Концепція сучасного шкільного підручника. Аналіз сучасних шкільних підручників з біології. Методика роботи з підручником на уроці.
- •1. Науковість викладу навчального матеріалу.
- •2. Формування світогляду.
- •3. Виховний потенціал навчального матеріалу.
- •4. Розвивальний ефект навчального матеріалу.
- •5. Дидактична досконалість навчальної книги.
- •6. Методичне забезпечення.
- •Засоби навчання біології. Визначення засобу навчання , класифікація засобів навчання біології. Методика використання живих рослин та тварин на уроках біології.
- •Натуральні препаровані засоби навчання біології. Методика використання на уроках опудал, колекцій та гербаріїв.
- •10 Клас
- •Методика використання на уроках біології в основній школі вологих препаратів, остеопрепратів та мікропрепаратів.
- •10 Клас
- •Друковані засоби навчання біології, їх класифікація та особливості використання на різних етапах уроку.
- •Методика використання відеофільмів та мультимедійних презентацій на уроках біології.
- •Методика використання моделей та муляжів на уроках біології.
- •Визначення ,структура та функції методу навчання. Класифікація методів навчання біології. Поняття про методичні прийоми та їх класифікація.
- •Визначення, класифікація та методика використання словесних методів навчання на уроках біології.
- •Загальна характеристика, , класифікація та методика використання наочних методів навчання, їх значення на уроках біології.
- •Спостереження як метод навчання біології, види спостережень, методика організації та проведення фенологічних спостережень.
- •Розв’язання задач та моделювання як практичні методи навчання, їх місце на уроці біології.
- •Загальна характеристика, класифікація та методика використання практичних методів навчання. Використання методів розпізнавання та визначення на уроках біології.
- •Шкільний біологічний експеримент як метод навчання . Його місце та значення у викладанні біології в школі.
- •Методи активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології.
- •Методика формування і розвитку біологічних понять.
- •Методика формування вмінь та навичок на уроках біології.
- •Форми організації навчально-виховного процесу при вивченні біології в школі : їх класифікація та визначення.
- •Типи та структура уроків біології. Характеристика основних етапів уроку.
- •Комбінований урок біології, його структура та характеристика етапів. Міжпредметні зв’язки на уроках біології.
- •Форми та методи контролю знань учнів на уроках біології. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
- •Матеріальна база викладання біології. Кабінет біології. Пришкільна навчально-дослідна ділянка. Куточок живої природи.
- •Зоологія.
- •Екологія.
- •Питання до державного екзамену для студентів 4 курсу на бакалавра(2013) Ботаніка
- •Валеологія
- •Анатомія людини
- •Фізіології людини і тварин
- •Фізіології вищої нервової діяльності.
Натуральні препаровані засоби навчання біології. Методика використання на уроках опудал, колекцій та гербаріїв.
Натуральні об'єкти
До натуральних належать об'єкти живої природи (рослини, гриби, тварини, їхні органи й частини) та неживої (зразки гірських порід, ґрунту, палива; продукти промислового й сільськогосподарського виробництва; реактиви й матеріали). В навчальному процесі з біології використовують (рис. 9.2):
непрепаровані об 'єкти живої природи (живі організми) та препаро вані (гербарії, вологі препарати, мікропрепарати, остеологічні пре парати, колекції, таксидермічні зоологічні експонати — опудала, мумії, тушки);
необроблені об 'єкти неживої природи (зразки гірських порід, пали ва; колекції форм збереженості викопних організмів) та оброблені (реактиви й матеріали, колекції зразків промислового та сільського сподарського виробництва).
Шкільною програмою з біології передбачається безпосереднє ознайомлення учнів із натуральними об'єктами живої та неживої природи. Основними методами, що застосовуються в роботі з натуральними об'єктами, є спостереження й експеримент. Головна мета кожного спостереження — вироблення правильних умінь і навичок роботи з натуральними об'єктами та формування біологічних понять.
За способом використання на уроці натуральні об'єкти поділяються на демонстраційні (використовуються вчителем) та роздаткові (використовуються учнями). Відповідно задаються певні параметри об'єктів, які мають забезпечувати їх детальний розгляд.
Для демонстрування використовуються натуральні об'єкти розміром не менш як 60x40 мм (наприклад, опудала й скелети тварин). Як роздатковий матеріал придатніші об'єкти малих розмірів (гербарії, вологі препарати тощо).
Найефективніше використання натуральних об'єктів як роздатково-го матеріалу для організації самостійної роботи учнів. Успішність самостійної роботи учнів багато в чому залежить від якості керування їхнім сприйняттям (усний інструктаж учителя). Важливо не так показати сам об'єкт, як навчити працювати з ним, спостерігати, робити висновки. Ознайомлення учнів з об'єктом має відбуватися від цілого до деталей, а потім на основі проведеного спостереження, — знову до цілого.
Якщо з певних причин натуральний об'єкт не можна продемонструвати, то вчитель має передбачити інші компенсаторні варіанти, наприклад застосування екранних технічних засобів статичної проекції, за допомогою яких натуральний об'єкт проектується на екран.
У шкільній практиці трапляються випадки методично непродуманого використання натуральних об'єктів, коли роздатковий матеріал править за демонстраційний (гербарії, вологі препарати тощо), що не забезпечує необхідної наочності й не сприймається учнями.
Наочність — одна з основних вимог до відбору натуральних об'єктів або проектування різних видів посібників, компонентами яких є натуральні об'єкти. Відповідно до цієї мети відбирають об'єкти з яскраво вираженими типовими ознаками, необхідними для розкриття змісту біологічних понять, що формуються в шкільному курсі. Передбачається також використання оптичних приладів, за допомогою яких можна краще роздивитись об'єкт. Допускається застосування поряд зі складними за будовою об'єктами пояснювальних схем і рисунків.
Для більшої наочності в натуральних об'єктах використовуються різні способи кодування: кольором, цифрами, літерами тощо.
Схарактеризуємо групу натуральних об'єктів із біології.
Предмети і явища об'єктивної дійсності для безпосереднього вивчення. Живі організми — це група натуральних об'єктів (рослини, тварини, гриби, дроб'янки), що забезпечують найбільшу конкретність і повноту знань учнів. Частину живих рослин і тварин збирають на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці безпосередньо перед заняттями здебільшого для одноразового використання.
■ Наприклад, для забезпечення лабораторних робіт із теми «Різноманітність покритонасінних» (розділ «Царство Рослини», 6 клас) на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці доцільно вирощувати представників родин, що вивчаються: дикорослі рослини (паслін чорний, редька дика, ромашка аптечна, деревій звичайний) та культурні (жоржини, айстри, картопля, капуста).
Забезпечення занять живим роздатковим і демонстраційним матеріалом істотно полегшується, якщо в школі є куточок живої природи (див. дод. 1). Добираючи рослини й тварин до куточка живої природи, слід насамперед ураховувати можливості їх використання на уроках та в позаурочній роботі.
У процесі вивчення розділу «Царство Тварини» (7 клас) можна організувати різноманітні самостійні роботи з використанням живих тварин. Це сприяє успішнішому засвоєнню учнями анатомо-морфологічних, екологічних і систематичних понять розділу, ефективному оволодінню школярами вміннями правильно вести спостереження над тваринами, з'ясуванню систематичного положення різних видів тварин.
На розвиток пізнавальної самостійності учнів істотно впливає проведення лабораторних робіт із використанням живих тварин (евглени зеленої, інфузорії туфельки, дощового черв'яка, трубочника, молюсків тощо). Зазвичай на таких уроках роботі з натуральними об'єктами відводиться більша частина навчального часу, оскільки вона виконується на етапі вивчення нового матеріалу й має репродуктивний або пошуковий характер. Для успішного проведення цих уроків слід попередньо підготувати роздатковий матеріал та інструктивні картки, в яких зазначено тему лабораторної роботи, мету, обладнання й матеріали, хід роботи, а також завдання або запитання, що сприяють усвідомленому розумінню школярами об'єктів вивчення.
Гербарії— це тематичні, систематизовані набори засушених рослин, прикріплених до білих аркушів цупкого паперу. Розміри гербарних аркушів — 250x350 або 175x250 мм. Здебільшого гербарний аркуш має етикетку розміром 60x10 мм, на якій зазначено назву рослини (українською мовою), назву родини, порядковий номер рослини в даному гербарії, іноді — наведено короткі відомості з біології рослини. Для кращого зберігання гербарний аркуш покритий аркушем тонкого паперу або прозорою тонкою поліетиленовою плівкою.
До шкільного курсу біології пропонуються комплекти гербаріїв промислового виробництва: «Царство Рослини», «Систематика рослин», «Рослини України», «Ароморфоз у рослин», «Ідіоадаптація в рослин», «Модифікаційна мінливість», «Мутаційна мінливість», «Проміжний характер успадковування», «Поліплоїдні рослини».
Гербарії використовують в основному як роздатковий матеріал. Учні мають уважно розглянути гербарний екземпляр і виконати певні завдання.
Відповідно до змісту навчального матеріалу шкільного курсу біології можна організувати самостійні роботи з використанням гербаріїв, які сприяють формуванню різноманітних понять:
• морфологічних (морфологічна будова рослини, її органів — кореня, стебла, квітки, плоду, насіння тощо) в розділі «Царство Рослини» (6 клас);
• систематичтшх (ознаки родин і класів квіткових рослин, особливості основних груп рослинного світу, видовий склад і систематичне положення рослин) у розділі «Царство Рослини» (6 клас);
• генетичних (проміжний характер успадковування, мутаційна й модифікаційна мінливості) в розділі «Універсальні властивості організмів» (11 клас);
онтогенетичних (способи розмноження квіткових рослин) у роз ділах «Царство Рослини» (6 клас) та «Універсальні властивості ор ганізмів» (11 клас);
еколого-еволюційних (ароморфози та ідіоадаптації в рослин) у роз ділі «Історичний розвиток органічного світу» (11 клас).
Слід зауважити, що завдання для самостійних робіт із формування конкретних понять відрізняються за своїм характером.
■ Наведемо приклад завдання до гербарію з визначальною карткою, який використовується для проведення лабораторних робіт із визначення рослин класу Дводольні або Однодольні (розділ «Царство Рослини», 6 клас). Порядок його виконання такий:
1. Ознайомтеся з принципом побудови визначальної картки.
Визначальна картка складається з питань, поданих не у звичайній запитальній формі, а у вигляді двох коротких описів протилежного змісту — тез та антитез. Теза й антитеза — це ступінь. Перед антитезою ставиться цифра 0. Цифри ліворуч (1, 2, 3 і т. д.) позначають номер ступеня, цифри праворуч показують, на який ступінь слід переходити, якщо названі ознаки відповідають ознакам даної рослини.
Візьміть рослину № 1.
Прочитайте тезу й антитезу першого ступеня й визначте, яка ознака най більше відповідає цій рослині.
Цифра праворуч показує, на який ступінь ліворуч вам слід переходити.
На новому ступені продовжуйте порівняння тези й антитези.
На якомусь ступені обрана вами теза чи антитеза закінчиться не циф рою, а назвою рослини з двох слів: перше слово — це родова назва, яка разом із другим словом становлять назву виду.
Укажіть номер гербарного зразка, з яким ви працювали, й видову назву рослини у висновку.
Таку саму роботу за визначником проведіть із рослинами за №№ 2,3,4.
Гербарії можна використовувати не лише для вивчення нового матеріалу, а й для контролю знань учнів. Проте слід ураховувати, що гербарний матеріал не дає повного уявлення про натуральний об'єкт: учні можуть установити розміри рослини (якщо її представлено цілком) і дещо дізнатися про морфологію її органів, а про рослину в цілому та про її забарвлення вони дістають відносне уявлення. Тому гербарії доцільно використовувати в комплексі з іншими засобами навчання.
Вологі препарати — це законсервовані в спеціальних розчинах рослини, гриби, тварини або їхні окремі органи.
Вологі препарати промислового виробництва (див. дод. 1) містяться в банках циліндричної або прямокутної форми зі звичайного чи органічного скла розмірами 64x69x252, 67x91x198 або 42x58x142 мм. Банки герметично закриті. Для максимального збереження натурального забарвлення об'єкта використовують різні консервувальні суміші (наприклад, Мельникова—Развєдєнкова, Шора, Боля). На кожній банці є етикетка з назвою об'єкта. Окремі частини об'єкта можуть мати цифрове кодування, яке розшифровується в експлікації на зовнішній поверхні банки. Аналогічні органи зазвичай позначаються однією й тією самою цифрою.
За змістом вологі препарати поділяються на три групи:
• морфологічні — для вивчення зовнішньої будови тварин, рослин
або їхніх частин (наприклад, корінь бобової рослини з бульбочками,
павук-хрестовик, актинія);
• анатомічні — для вивчення внутрішньої будови організму або його частин (наприклад, внутрішня будова річкового рака, дощового черв'яка, жаби, птаха);
• для вивчення розвитку організмів (наприклад, розвиток кісткової риби, жаби, курки).
Вологі препарати використовують лише як роздатковий матеріал. Слід звертати увагу учнів на те, що внаслідок консервації об'єкти можуть втратити природне забарвлення.
Найчастіше вологі препарати використовуються під час проведення самостійних і лабораторних робіт. У цьому разі учні одержують певні завдання, які мають виконати в ході роботи.
Вологі препарати використовуються також під час вивчення нового матеріалу (в ході розповіді вчителя або бесіди). Вчитель пропонує розглянути ту чи іншу частину препарату, ставить учням запитання, відповісти на які вони зможуть лише після вивчення даного натурального об'єкта.
Мікропрепарати — це препаровані мікроскопічні об'єкти (гідра, дафнія, хлорела, пилок сосни, сорус папороті тощо), тканини й органи рослинного та тваринного організмів, які розміщені між покривним та предметним склом у бальзамі спеціального складу.
Мікропрепарати поділяються на тимчасові й постійні. Тимчасові мікропрепарати готують безпосередньо на уроці; вони не призначені для тривалого зберігання. Постійні мікропрепарати зазвичай виготовляються промисловим способом. їх фарбують спеціальними барвниками для виокремлення структур, а на предметне скло наклеюють етикетки з відповідними підписами. Нині випускаються набори з 15 мікро-препаратів до всіх розділів шкільного курсу біології.
Постійні мікропрепарати використовують для виконання лабораторних робіт із вивчення: будови чоловічої папороті, нижчих грибів, клітин зелених водоростей, внутрішньої будови стебла, листка, кореня, кореневого волоска (6 клас); будови одноклітинних тварин (амеби, евглени зеленої, інфузорії туфельки), гідри, комах, ланцетника (7 клас); складу крові (8 клас); будови клітин прокаріотів та еукаріо-тів, тканин рослинного й тваринного організмів, мітотичного поділу клітин (10 клас).
Нескладні тимчасові препарати для вивчення будови клітин шкірки цибулі, пилку сосни, хлорели, хламідомонади, евглени зеленої, інфузорії туфельки, гідри, мітотичного поділу клітин учні можуть виготовити самі. Формування в учнів уміння виготовляти тимчасові мікропрепарати й розглядати їх під мікроскопом починається на початку вивчення систематичного курсу біології в 6 класі (розділ «Царство Рослини», тема «Клітинна будова рослин»).
Мікропрєпарати можна використовувати й для перевірки знань учнів. У цьому разі закривають етикетку мікропрепарату й дають завдання: визначити назву, з'ясувати будову тощо.
Однією з умов ефективного застосування мікропрепаратів є чітке пояснення, що учні мають побачити. Для цього використовуються таблиці, рисунки в підручнику, навчальних посібниках-атласах, робочих зошитах для лабораторних і практичних робіт тощо. Застосування телекамери дає змогу дістати збільшене зображення мікропрепаратів на екрані телевізора, завдяки чому досліджуваний об'єкт стає доступним для вивчення групою учнів.
Орієнтовний перелік мікропрепаратів для теледемонстрації на уроках біології:
Питання, шо вивчаються Мікропрепарати
6 клас
Тканини рослин Тканини рослинного організму
Одноклітинні зелені водорості Хламідомонада. Хлорела
Багатоклітинні зелені водорості Спірогира. Улотрикс
Відділ Мохоподібні Спорангій зозулиного льону
Відділ Папоротеподібні Сорус папороті
Відділ Голонасінні Хвоя сосни. Пилок сосни
Корінь Кінчик кореня
Стебло Внутрішня будова стебла
Листок Внутрішня будова листка
Будова квітки. Запилення. Запліднення Поперечний зріз пиляка.
Поперечний зріз зав'язі
Нижчі гриби Мукор
7 клас
Тканини тварин Тканини тваринного організму
Одноклітинні тварини Найпростіші (евглена зелена,
інфузорія туфелька)
Тип Кишковопорожнинні Гідра
Особливості зовнішньої будови комах. Ротові апарати комах Загальна характеристика класу
Головохордові Ланцетник
8 клас
Будова та функції еритроцитів і лейко цитів Кров жаби. Кров людини