Цивільні право-відносини: поняття,структура цивільно-правові відносини — це форма, завдяки якій норми цивільного права реалізуються в житті. Цивільно-правові відносини є різновидом правових галузевих відносин, тому їм властиві ознаки і правових відносин у цілому, і галузевих цивільно-правових зокрема. Суб’єктами цивільних правовідносин можуть бути: громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, юридичні особи (державні підприємства та установи, кооперативи, громадські організації, акціонерні товариства, орендні підприємства), Українська держава, інші організації (наприклад, релігійні організації, спільні підприємства за участю українсь-ких та іноземних юридичних осіб, іноземні підприємства й організації). об’єктами цивільних правових відносин є: а) речі; б) дії, у тому числі послуги; в) результати ду-ховної та інтелектуальної творчості; г) особисті немайнові блага. Суб’єктивне цивільне право — вид і міра можливої (дозволеної) пове-дінки уповноваженої особи, яка забезпечується виконанням обов’язків ін-шими суб’єктами і можливістю застосування до них державного примусу.

.Поняття та види часу відпочинку.

Час відпочинку – це встановлений законодавством час, протягом якого працівники звільняються від виконання своїх трудових обов’язків і який вони можуть використовувати за своїм розсудом.

основними видами часу відпочинку є:– перерви протягом робочого дня;– щоденний відпочинок;– щотижневі дні відпочинку;– святкові та неробочі дні;– відпустки.

види відпусток:1)щорічні відпустки:основна відпустка,додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці додаткова відпустка за особливий характер праці інші додаткові відпустки, передбачені законодавством; 2) додаткові відпустки у зв'язку з навчанням 3) творча відпустка 4) соціальні відпустки: відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами,відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку,додаткова відпустка працівникам, які мають дітей. Щорічна основна відпустка надається тривалістю не менше як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день. Додаткові відпустки за роботу зі шкідливими і важкими умовами праці тривалістю до 35 календарних днів

Правове регулювання праці неповнолітніх

Для неповнолітніх законодавством установлені також певні пільги:1) не допускається прийняття на роботу осіб, молодших 16 років 2) на підприємствах, в установах, організаціях ведеться спеціальний облік неповнолітніх; 3) прийом на роботу неповнолітніх здійснюється тільки після їх медичного огляду; 4) забороняється залучати неповнолітніх до піднімання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені граничні норми, а також до нічних, надурочних робіт, робіт у вихідні дні; 5) для неповнолітніх установлюється скорочений робочий день, а оплата праці проводиться як за повний робочий день;6) неповнолітнім щорічні відпустки надаються в літній час, а за їх бажанням – в інший час. Щорічні відпустки працівникам віком до 18 років повної тривалості у перший рік роботи надаються за їх заявою до настання шестимісячного терміну безперервної роботи на даному підприємстві, в установі, організації.

Поняття та ознаки злочину.Види та склад.

Зло́чин — злодіяння, злий вчинок з точки зору тієї чи іншої системи цінностей, людини, групи людей, чи людства в цілому.

Залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на: невеликої тяжкості,середньої тяжкості,тяжкі,особливо тяжкі.Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання. Злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.

дві ознаки злочину 1протиправність 2.суспільнанебезпечніст

Складається з 4 елементів:%A%D%83%D%B%27%D%94%D%BA%D%82_%D%B%D%BB%D%BE%D%87%D%B%D%BD%D%83"Суб'єкт злочину, %A%D%83%D%B%27%D%94%D%BA%D%82%D%B%D%B%D%BD%D%B_%D%81%D%82%D%BE%D%80%D%BE%D%BD%D%B"Суб'єктивна сторона,%E%D%B%27%D%94%D%BA%D%82_%D%B%D%BB%D%BE%D%87%D%B%D%BD%D%83"Об'єкт злочину,%E%D%B%27%D%94%D%BA%D%82%D%B%D%B%D%BD%D%B_%D%81%D%82%D%BE%D%80%D%BE%D%BD%D%B"Об'єктивна сторона. Об'єкт злочину - ті ознаки, які характеризують злочин з боку його суспільної спрямованості на заподіяння шкоди в сфері відповідних суспільних відносин, що охороняються кримінальним законом. Об'єктивна сторона злочину - це ознаки, які характеризують зовнішній прояв злочину, ті зміни в оточуючому суспільному середовищі, які призводять вчинення злочину, а також саме діяння, подію вчинення злочину. Суб'єкт злочину - це ознаки, які характеризують автора злочину. Суб'єктивна сторона - це ознаки, які характеризують злочин з його внутрішнього боку.

Поняття співучасті у злочині.Види

Співучастю у злочині є умисна спільна участь декількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. Співучасниками злочину, поряд із виконавцем, є організатор, підбурювач та пособник.

Виконавцем є особа, яка у співучасті з іншими суб'єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений цим Кодексом.

Організатором є особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його підготовкою чи вчиненням.

Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину.

Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.