1. конфесійною

2. нейтрально забарвленою

3. професійно-виробничою

4. Побутовою

5. офіційно-діловою

131. Коли почали з’являтись перші медичні термінологічні словники:

1. У XVI-XVII століттях

2. У XV-XVI століттях

3. У XVII –ХІX століттях

4. У ХІX-XХ століттях

5. У ХХІ столітті

132. «Латинсько-український словник» М.Галина видано:

1. У 1920 році

2. У 1950 році

3. У 1970 році

4. У 1990 році

5. У 2000 році

132. Проблема функціонування української мови у сфері медичної діяльності має:

1. Три аспекти

2. Чотири аспекти

3. П’ять аспектів

4. Шість аспектів

5. Сім аспектів

132. Професійно-прикладний аспект реалізується головним чином:

1. У галузі практичної діяльності лікаря

2. У процесі спілкування з пацієнтом

3. Як ознака моральності

4. Як національно-культурницьке навантаження

5. У розмовно-побутовій сфері

132. Національно-культурний аспект реалізується головним чином:

1. У галузі практичної діяльності лікаря,

2. У процесі спілкування з пацієнтом

3. Як ознака моральності

4. Як національно-культурницьке навантаження

5. У розмовно-побутовій сфері

132. Морально-патріотичний аспект реалізується головним чином:

1. У галузі практичної діяльності лікаря,

2. У процесі спілкування з пацієнтом

3. Як ознака моральності

4. Як національно-культурницьке навантаження

5. У розмовно-побутовій сфері

132. Хто з мовознавців запровадив поняття «екологія мови»:

1. О.Сербенська

2. Н. Бабич

3. О. Потебня

4. В. Гумбольдт

5. Д. Білодід

132. Термінознавство – це:

1. Наука, що вивчає спеціальну лексику з точки зору її типології, походження, форми, значення і функціонування, а також використання, упорядкування і творення

2. Розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та

3. Опрацюванням їх теоретичних засад

4. Номенклатура

5. Запозичення

132. Лексикографія – це:

1. Наука, що вивчає спеціальну лексику з точки зору її типології,

походження, форми, значення і функціонування, а також

2. Використання, упорядкування і творення

3. Розділ мовознавства, пов'язаний зі створенням словників та

опрацюванням їх теоретичних засад

4. Номенклатура

5. Запозичення

140. Лексикографія поділяється на:

1. Практичну і теоретичну

2. Когнітивну і гносеологічну

3. Ономасіологічну та семасіологічну

4. Історичну і функціональну

5. Просту і складну

140. Термінознавство, яке вивчає закономірності розвитку та вживання спеціальної лексики, – це:

1. Теоретичне

2. Прикладне

3. Загальне

4. Типологічне

5. Семасіологічне

142. Термінознавство, що вивчає історію термінів та терміносистем, - це:

1. Ономасіологічне

2. Історичне

3. Семасіологічне

4. Загальне

5. Теоретичне

143. Термінознавство, що займається вивченням проблем, пов’язаних із значенням спеціальних лексем, зміною значень, – це:

1. Семасіологічне

2. Загальне

3. Історичне

4. Прикладне

5. Теоретичне

143. Наука, що вивчає особливості складання словників спеціальної лексики, - це:

1. Лексикографія

2. Термінографія

3. Морфологія

4. Синтаксис

5. Фразеологія

145. Лексикографія тісно пов’язана з:

1. Фонетикою

2. Лексикологією

3. Морфологією

4. Синтаксисом

5. Фразеологією

145. Документи, за допомогою яких громадяни висловлюють свої пропозиції, прохання, скарги тощо, – це:

1. особисті офіційні

2. з кадрово-контрактових питань

3. розпорядчі

4. організаційні

5. довідково-інформаційні

145. До особистих офіційних документів не належить:

1. заява

2. розписка

3. скарга

4. доручення

5. Статут

145. Вид звернення, за допомогою якого громадяни реалізують через державні органи або громадські організації надані їм права, – це:

А) заява

В) розписка

С) скарга

4. доручення

Е) рапорт

145. Документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені, – це:

А) заява

В) розписка

С) скарга