1. Що відбувається одночасно або у зв’язку з іншою дією

2. що передує основній дії

3. що відбудеться після основної дії

4. що відбувається безвідносно до основної дії

5. яку виконує інша особа

111. Обов’язковою умовою вживання дієприслівникових зворотів є те, що дві дії, одна з яких виражена дієсловом-присудком, а інша дієприслівником, повинні здійснюватися:

1. різними особами

2. безвідносно до певної особи

3. однією особою

4. декількома особами в різний час

5. декількома особами одночасно

111. Помилки при вживанні дієприслівникових зворотів легко виправити, заміщуючи їx на:

1. речення з підрядним порівняльним

2. речення з підрядним з’ясувальним

3. речення з підрядним означальним

4. речення з обставинами

5. речення з означеннями

111. Після прийменника згідно з слід вживати форму:

1. родового відмінка

2. давального відмінка

3. орудного відмінка

4. місцевого відмінка

5. знахідного відмінка

111. Після прийменника усупереч слід вживати форму:

1. родового відмінка

2. давального відмінка

3. орудного відмінка

4. місцевого відмінка

5. знахідного відмінка

111. Після прийменника завдяки слід вживати форму:

1. родового відмінка

2. давального відмінка

3. орудного відмінка

4. місцевого відмінка

5. знахідного відмінка

111. Термін «паралельні конструкції» позначає:

A) форми словосполучень i речень, що можуть виконувати в реченні однакову синтаксичну функцію

2. форми словосполучень і речень, що виконують у реченні різні синтаксичні функції

3. неповні речення

4. пряму мову

5. окличні речення

111. Найпоширенішою синтаксичною помилкою є:

1. правильний порядок слів

2. вживання конструкцій з прийменником по

3. вживання конструкцій з прийменником до

4. Неправильний порядок слів у реченнях

5. вживання діалектизмів

111. У традиціях українського мовного етикету забороняється про присутніх говорити в:

A) 1-й особі однини

B) 2-й особі однини

C) 3-й особі однини

D) 1-й особі множини

E) 2-й особі множини

111. У науковому та офіційно-діловому стилях точність досягається через:

A) систему термінів

B) систему образних засобів мови

C) наголошування

D) логічний наголос

E) структуру тексту

123. Лексика, яка використовується в художньому та публіцистичному стилях, усіх підстилях, називається

A) професійно-виробничою

B) емоційно-експресивною

C) офіційно-діловою

D) конфесійною

E) науковою

123. Назви предметів старої культури, побуту – це:

A) історизми

B) архаїзми

C) діалектизми

D) неологізми

E) жаргонізми

123. Сукупність особливостей словника розмовного мовлення людей, пов’язаних певною спільністю інтересів, називається:

A) жаргон

B) архаїзми

C) сленг

D) діалектизми

E) неологізми

123. Різні значеннєві відтінки того самого поняття передають синоніми:

A) стилістичні

B) контекстуальні

C) ідеографічні

D) лексичні

E) морфологічні

123. Слова з протилежним значенням називаються:

A) синонімами

B) антонімами

C) паронімами

D) омонімами

E) фразеологізмами

123. Лексика, яка обслуговує сферу науки, називається:

A) науково-термінологічна

B) офіційно-ділова

C) побутова

D) емоційно-експресивна

E) професійно-виробнича

123. Слова, поширення яких обмежується територією, називаються:

A) жаргоном

B) сленгом

C) діалектизмами

D) неологізмами

E) фразеологізмами

123. Лексика, що використовується у побуті різними соціальними групами, називається: