2. Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Знеболення: увести внутрішньовенно аналгін – 50% розчин 4мл, розведеній у 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду (альтернативні засоби: баралгін 5мл, трамадол 2 мл); при неефективності вдатись до наркотичних аналгетиків (дроперидол, фентаніл).

2.2. Впевневшись в діагнозі, скерувати хворого у торакальне відділення обласної клінічної лікарні або інше хірургічне відділення для проведення дренування плевральної порожнини за методом Бюлау.

Ситуаційна задача 2.5.

У хворої Д., 33 років, вчора, без видимої причини раптом з'явились різкий біль у животі, часте блювання, пронос з виділенням водянистих випорожнень; температура тіла 35,2⁰С, затьмарена свідомість. Шкіра гіперпігментована, мокра, холодна. Пульс – 52 уд./хв., тони серця ослаблені, ЧСС – 52 уд/хв. АТ – 90/68 мм.рт.ст. Живіт м'який, болючий у надчерев'ї.

З анамнезу відомо, що вона щодня приймає 5-7,5 мг преднізолону і додає до харчового раціону 10 г кухонної солі. Тиждень тому назад перенесла гостре респіраторне захворювання.

Діагноз: Хронічна наднирникова недостатність, важка форма; адісонічний криз.

Еталон відповіді.

1 Об’єм екстренної медичної допомоги:

1. Заступна терапія: внутрішньовенно струменево увести 200 мг гідрокортизону гемісукцинату, відтак налагодити внутрішньовенне краплинне введення суміші – 150 мг гідрокортизону гемісукцинату + 50 мл 5% розчину аскорбінової кислоти + 1000 мл 0,9% розчину натрію хлориду;

2. Внутрішньовенно краплинно увести 200 мл 10% розчину глюкози (до 3-4 л в першу добу, а в подальшому – 1-2 л на добу під контролем рівня електролітів крові та гематокриту).

3. Кожні 6-8 годин внутрішньом’язово вводити дезоксикортикостерон ацетат (ДОКСА) - 1 мл 0,5% розчину (20-40 мг на добу).

4. З метою подолання судинного колапсу увести внутрішньом’язово 0,5 мл 1% розчину мезатону.

5. Для подолання нестримного блювання внутрішньовенно струменево увести10 мл 10% розчину NaCl.

Ситуаційна задача 2.6.

Хворий Я., 43 років, з приводу “грипу” в порядку самолікування приймав панадол по 1 г 5 разів на день упродовж 5 діб. Спочатку відчув себе краще, але з 6^го дня стан його знову погіршився: температура підвищилась до 39,8⁰С, з'явився біль у правому і лівому підребер'ях та в попереку. У крові: лейкоцитів – 12х10⁹/л, ШОЕ – 38 мм/год., загальний білок 52,0 г/л, АсАТ – 3,78 ммоль/л, АлАТ – 4,23 ммоль/л, активність лужної фосфатази у 2,5 рази перевищує норму, креатинін – 0,470 ммоль/л, загальний білірубін – 79 мкмоль/л, протромбіновий індекс – 43%, міжнародне нормалізаційне співвідношення – 4. Швидкість клубочкової фільтрації – 20 мл/хв/1,73 м², відносна густина сечі – 1015.

Діагноз: Отруєння парацетамолом (панадолом). Гострий медикаментозний гепатит. Гостра печінково-ниркова недостатність. Олігурія.

Еталон відповіді

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у нефрологічне відділення, а при рівні К⁺≥7 ммоль/л – у відділення детоксикації обласної клінічної лікарні.

2.Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1.N-Ацетилцистеїн – 10% 150 мг/кг у 200 мл 5% розчину глюкози упродовж 15 хв, потім – 50 мг/кг у 500 мл 5% розчину глюкози упродовж 4 год, відтак ще 100 мг/кг в 1 л 5% розчину глюкози упродовж 16 год – до загальної дози 300 мг/кг упродовж 20 год.

2.2.Гептрал (адеметіонін) 400 мг – внутрішньовенно щоденно упродовж 7-10, а відтак по 1 таблетці ( 759,6 мг SD₄ солі адеметіоніну 3 рази на добу всередину упродовж 2-3 місяців.

2.3.Метіонін – по 2,5 г кожні 4 години до загальної дози 10 г на добу.

2.4.Преднізолон – 3 мг/кг маси тіла внутрішньовенно краплинно впродовж доби.

2.5.Лазикс – 120 мг внутрішньовенно.

2.6.Вітамін К – 10 мг внутрішньовенно.

2.7.Манітол – внутрішньовенно з розрахунку 0,5 г/кг маси тіла у вигляді 15% розчину. Якщо діурез збільшуватиметься, то вводити повну лікувальну дозу (1-1,5 г/кг).

2.8.Лактулоза – до 90 мл/добу, всередину ( до легкої діареї ).

2.9.Обмежити споживання білків ( до 40-60 г/добу ).

2.10.Медикаментозна клізма з сульфатом магнію ( 15-20 г ).

2.11. Ципрофлоксацин 200 мг х 2 р/д, внутрішньовенно, краплинно.

Ситуаційна задача 2.7.

Хворий Д., 63 років., працівник санепідстанції, звернувся до сімейного лікаря поліклініки з приводу загальної слабості, сонливості вдень та безсоння вночі, пожовтіння шкіри. Мав контакт з особою, в якої виявили лептоспіроз.

Об’єктивно: шкіра типу flavin icterus з петехіальним висипом; в легенях – везикулярне дихання; тони серця ритмічні, ослаблені; ЧСС – 103 уд/хв.; АТ – 100/60 мм.рт.ст.; живіт здутий, м'який; печінка виступає з-під краю реберної дуги на 4-5 см по l.medioclavicularis dextra, край заокруглений, болючий. Кров: білірубін загальний – 52,9 ммоль/л, в т.ч. 38 ммоль/л – прямий; АсАТ – 3,37 ммоль/л, АлАТ – 4,20 ммоль/л, тимолова проба – 12 од; протромбіновий індекс – 52%.

Діагноз: Лептоспіроз, гостра печінкова недостатність, ІІ стадія.

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у відділення детоксикації з метою застосування екстракорпоральних методів лікування.