6. Оцінка стану внутрішньоутробного розвитку плода за даними розрахунку маси плода та аускультації його серцебиття.

Аускультація виконується акушерським стетоскопом, який притискається своєю лійкоподібною частиною до відповідної ділянки передньої черевної стінки. Тони серця плода прослуховуються у вигляді ритмічних подвійних ударів з середньою частотою 130-150 за 1 хвилину. Виконувати аускультацію потрібно таким чином, щоб не притримувати стетоскоп рукою. Під час вагітності серцебиття плоду можна вислухати стетоскопом після 20-го тижня вагітності. В родах у періоді розкриття серцебиття плоду повинно вислуховуватися при цілому плідному міхурі кожні 15-20 хвилин, після відходження навколоплідних вод - кожні 5-10 хвилин. В другому періоді родів серцебиття вислуховується після кожної потуги. При вислуховуванні серцебиття підраховується частота серцевих скорочень (кількість серцевих скорочень за 10 секунд помножи¬ти на 6), визначається звучність тонів і ритм. Частота серцевих скорочень в нормі 110-170 ударів за хвилину.

Серцебиття плоду краще вислуховується при згинальному типі членорозташування з боку спинки, при розгинальному (лицеве передлягання)- з боку грудей, ближче до голівки.

При головному передляганні - нижче пупка, при поперечному положенні плоду - на рівні пупка, при тазовому передляганні - вище пупка. При І позиції плоду - ліворуч від серединної лінії, при II позиції - праворуч. При задньому виді - більш латерально, при передньому - більш медіально до серединної лінії живота. Крім серцевих тонів плоду при аускультації ми можемо вислухати пульсацію черевної аорти та дуючі шуми з маткових судин, що за частотою співпадають з пульсом вагітної. Також вислуховуються шум пуповини (за частотою співпадає з серцебиттям плода), кишкові шуми та рухи плоду.

В другому періоді родів внаслідок просування голівки по родових шляхах місце найкращого вислуховування серцебиття зміщується до серединної лінії і нижче до симфізу.

Під час перейм (потуг) ми реєструємо фізіологічне сповільнення частоти серцебиття, яке повинно швидко внормалізуватися у період релаксації матки. Підвищення частоти серцебиття плоду між переймами (більше ніж 170 уд./хв), або його cповільнення (менше ніж 110 уд./хв), поява аритмії, глухість тонів свідчать про дистрес плоду і вимагають негайного застосування лікувальних заходів.

Ультразвукові методи дослідження та кардіотокографія дають можливість більш точно визначити та реєструвати частоту і тони серцевих скорочень плода, визначити резервну можливості організму плода, виникнення дистресу.

Нестресовий тест (НСТ) є одним з основних методів антенатальної оцінки функціонального стану плоду. В основі тесту лежить природня функціональна реакція серцевої діяльності плоду у відповідь на його рухи, зв’язана з міокардіальним рефлексом.

Методика проведення НСТ наступна: в положенні вагітної на боці або напівсидячому положенні проводиться запис кардіотокограми (КТГ) зовнішніми методами на протязі 40 - 60 хв. без функціональних навантажень. Для полегшення і підвищення точності клінічної оцінки НСТ запропонована (W.Fischer і співав., 1976) бальна оцінка наступних параметрів на КТГ: базальної частоти, амплітуди осциляцій, частоти осциляцій, акселерацій і децелерацій.

Біофізичний профіль плода відображає функціональний стан плоду і визначається при поєднанні даних нестресового тесту із ультразвуковими даними: тонус плода, рухова активність плода, дихальні рухи, об’єм навколоплідних вод. Кожний із показників оцінюють від 0 до 2 балів. Результати: 7-10 балів - задовільний стан плода; 5-6 балів - сумнівний тест (повторити через 2-3 дні) 4 балів і нижче - патологічна оцінка (вирішити питання про термінове розродження).

Вимірювання обводу живота та висоти стояння дна матки проводиться сантиметровою стрічкою в положенні вагітної на спині, з метою визначення терміну вагітності, розрахунку передбачуваної маси плоду (очікувана маса плоду = обвід живота помножити на висоту стояння дна матки. Наприкінці вагітності у випадку великого плода окружність живота перевищує 100 см, висота дна матки — близько 40 см і більше. Найточнішим мето¬дом діагностики великого плода є ультразвукове дослідження. Основні фетометричні параметри — біпарієтальний розмір голови, окружність живота, довжина стегнової кістки і співвідношення довжини стегнової кістки до окружності живота.

Сучасні комп'ютерні програми вираховують очікувану масу плода за фетометричними показниками. Ультразвукове дослідження дає змогу визначити форму макросомії — симетричну чи асиметричну. За наявності симетричної форми макросомії усі фетометричні показники є збільшеними пропорційно, а асиметричної — окружність живота значно більша від норми та інших показників, що спостерігається у випадку цукрового діабету вагітних (діабетична макросомія плода).

Термін приблизно можна обчислити і за датою відчуття перших рухів плода: у жінок, що народжують уперше –18тижнів, повторно — 16 тижнів.

Визначення терміну вагітності полегшує метод ультразвукової діагностики, особливо коли неможливо точно визначити дату останньої менструації. У І триместрі для цього використовують середній діаметр плодового яйця, куприково-тім'яний розмір ембріона, з II триместру проводять біометрію плода (фетометрію) з вимірюванням біпарієтального розміру (БПР) голови, окружності або діаметра живота, довжини стегна плода. Термін вагітності завдяки фетометрії у II триместрі визначається з точністю ± 7-10 днів, у III триместрі — ± 12 — 14 днів.

По висоті стояння дна матки:

Термін вагітності, тижні	Положення дна матки
12	На рівні лобкового симфізу
15-16	Посередині між пупком і лобковим симфізом
20	На рівні пупка
28	На 6 см вище пупка
32	На 6 см нижче мечоподібного відростка грудини
36	На 2 см нижче мечоподібного відростка грудини
40	На 4 см нижче мечоподібного відростка грудини