2. Об‘єм невідкладної допомоги:

1.Енергійний прекардіальний удар (кулаком по середній третині груднини). За неефективності прекардіального удару електрична дефібриляція – розрядом 200 Дж, повторно - розрядом – 300 Дж, а відтак 360 Дж (не більше). За неефективності електричної дефібриляції перед кожною повторною серією із трьох дефібриляцій внутрішньовенно струменево вводити адреналін (1 мг кожні 3-5 хв) та кордарон (300 мг у 20 мл 5% розчину глюкози внутрішньовенно струменеві-болюсно). Відтак налагодити інфузію кордарону 1 мг/хв, а через 6 год по 0,5 мг/хв., до добової дози 2000 мг.

2.Альтернативою до Кордарону (аміодарону) є лідокаїн [їх не можна уводити разом або й послідовно]. Лідокаїн уводять внутрішньовенно, перша доза – болюсом 80 мг, відтак – інфузійно із швидкістю 2 мг/кг, загальна доза не більше 3 мг/кг за 1 годину.

3.Новокаїнамід є альтернативою до кордарону і лідокаїну, його уводять також внутрішньовенно інфузійно – 30 мг/хв до загальної дози 17 мг/кг маси тіла.

4.При відсутності ефекту після кожної серії дефібриляцій (при постійному моніторному спостереженні за ЕКГ) – зовнішній масаж серця і дихання «рот-до-рота». Співвідношення «дихання – компресії» 2:30.

5.У разі неефективності зазначених засобів, при володінні технологією, інтубувати трахею, налагодити штучну вентиляцію легень через інтубаційну трубку з допомогою дихального мішка Амбу і продовжувати компресії грудної клітки.

6. Для попередження церебральної недостатності холод на сонні артерії (охолодження крові).

Ситуаційна задача 2.18.

Лікар сільської амбулаторії сімейної медицини призначив обстеження хворому Н., 18 років, якого призвали на дійсну строкову військову службу. Під час забору крові з вени йому стало погано: з'явилось запаморочення, потемніло в очах, з'явився дзвін у вухах, посилилось потовиділення, оніміли кінцівки. Шкіра враз стала блідою, вкрилась рясним холодним потом. Пульс – 55 уд/хв, слабого наповнення. АТ – 70/40 мм.рт.ст. Зіниці широкі, реагують на світло, сухожилкові рефлекси в нормі.

Діагноз: Гостра судинна недостатність (ваго-вагальний колапс).

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого на консультативний прийом до лікаря-терапевта або кардіолога.

2. Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Надати хворому горизонтального положення з припіднятими на 15-20 градусів ногами.

2.2. Забезпечити вільну прохідність верхніх дихальних шляхів – розчепити гудзики верхнього одягу, послабити комірець, розпустити пасок, провітрити приміщення.

2.3.Скропити обличчя холодною водою, поплескати по щоках рукою або змоченим у холодній воді рушником, дати вдихнути парів різкопахучих рідин (нашатирний спирт, ефір, лосьйон).

2.4. Увести під шкіру 1-2 мл кордіаміну або 1-1,5 мл 10% розчину кофеїну-бензоату; через 15-20 хвилин хворому можна дозволити встати.

Ситуаційна задача 2.19.

Хвора Б., 58 років, пенсіонерка, хворіє на цукровий діабет, з приводу якого вживає інсулін. Сьогодні зранку відправилась на ринок за продуктами. Приблизно через 40-50 хвилин перебування на ринку раптом втратила свідомість. Випадкові люди легковим транспортом доставили її у міську поліклініку, де хвору оглянув лікар сімейної медицини.

Об'єктивно.Свідомість відсутня, шкіра волога, тонус м'язів підвищений, дихання рівне, з частотою 28/хв. Язик вологий. АТ – 106/70 мм.рт.ст. Тони серця дещо ослаблені, ритмічні, пульс – 86 уд/хв. Прикусу язика немає, відсутнє мимовільне сечовипускання.

Діагноз: Цукровий діабет, інсулінозалежний. Гіпоглікемічна кома.

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хвору на прийом до ендокринолога.