2. Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Промити шлунок (з повторенням кожні 4-6 годин упродовж доби) 5% розчином гідрокарбонату натрію з активованим вугіллям та наступним уведенням у шлунок ентеросорбентів і сольових послаблюючих (магнію або натрію сульфат; не рекомендувати молоко, касторову олію).

2.2. Зняти забруднену одежу й уражені ділянки шкіри протерти 10-15 % розчином нашатирного спирту, вимити все тіло теплою водою з милом та гідрокарбонатом натрію (протягом 15 хв.).

2.3. Промити очі 1-2% розчином гідрокарбонату натрію з наступним послідовним закапуванням 0,25% розчину новокаїну та 0,1% розчину атропіну.

2.4. Атропіну сульфат 2 мг (2 мл 0,1% розчину) увести внутрішньовенно струменево в 10 мл 5% розчину глюкози. Атропінізацію проводити до зникнення симптомів мускариноподібної дії фосфорорганічних сполук, тобто до появи сухості в роті, розширення зіниць, потепління шкіри, помірної тахікардії.

2.5. Застосувати реактиватори холінестерази упродовж перших 72 годин з моменту отруєння: дипіроксим - 150-300 мг (1-2 мл 15% розчину) внутрішньовенно (не більше 1000 мг/добу); ізонітрозин - 800-1200 мг (2-3 мл 40% розчину) внутрішньовенно (не більше 4,0 г/добу), одночасно з дипіроксимом.

2.6. Оксигенотерапія (киснево-спиртовою сумішшю з 40% О₂).

2.7. Сибазон – 10 мг (2 мл 0,5% розчину) – увести внутрішньовенно струменево в 10 мл 5 % глюкози.

2.8. Магнію сульфат - 10 мл 25 % розчину – увести внутрішньом’язево.

2.9. Оксибутират натрію – 10 мл 20% розчину – увести внутрішньовенно струменево.

Ситуаційна задача 2.12.

Хворий С., 64 років, знаходиться на "Д" спостереженні у лікаря амбулаторії сімейної медицини. Сусіди повідомили лікаря, що учора увечері хворий С. був дуже збудженим і агресивним (когось "ловив", до когось звертався, вів полеміку з неіснуючою людиною). З анамнезу лікарю відомо, що хворий С. щоденно споживає 250-300 мл міцного алкоголю, при цьому мусить кожного ранку додатково спожити ще 100-150 мл алкоголю.

Об’єктивно: в легенях – везикулярне дихання; тони серця ритмічні, ЧСС – 110 уд/хв.; АТ – 188/102 мм.рт.ст.; живіт м'який; печінка нижнім своїм краєм виступає з-під реберної дуги на 6 см по l.medioclavicularis dextra. Набряків на кінцівках немає.

Діагноз: Гострий психоз: алгокольний делірій. Гіпертензивна хвороба ІІ стадії. Хронічний алкоголізм ІІІ ступеня

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у наркологічний стаціонар, призначити антигіпертензивну терапію.

2. Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Сибазон – 4 мл 0,5% розчину в 10 мл 5% розчину глюкози – увести внутрішньовенно струменево.

2.2. Дроперидол – 2 мл 0,25% в 10 мл 5% розчину глюкози – увести внутрішньовенно струменево.

2.3. Дезінтоксикаційна терапія: 5% - 200,0 мл розчину глюкози + 4 ОД інсуліну 10,0 мл + панангіну + 5% - 5,0 мл аскорбінової кислоти – увести внутрішньовенно струменево; реополіглюкін – 250,0 мл – увести внутрішньовенно струменево.

2.4. Лазикс – 4 мл 1% розчину – увести внутрішньовенно струменево.

2.5. Енап-HL 20 мг 1 раз на день, всередину + бісопролол 10 мг 1 раз на день, всередину.

Ситуаційна задача 2.13.

На атомній електростанції “N” сталася аварія. У оператора Г., 43 років, через декілька годин після аварії з'явились багаторазове блювання та сильний головний біль і виражена загальна слабість. Лікар, який оглянув хворого Г. знайшов у нього виражений гіпергідроз, блідість шкіри, збільшення частоти пульсу до 110 уд/хв, зниження АТ до 100/70 мм.рт.ст. Аналіз крові показав наступне: еритроцитів – 5,2х10¹²/л, лейкоцитів – 14,8х10⁹/л, тромбоцитів – 600х10⁹/л, ретикулоцитів – 7%. За даними дозиметрії хворий отримав опромінення 5 грей.

Діагноз: Гостра променева хвороба, І період, III ступінь тяжкості.

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у гарнізонний військовий шпиталь для уточнення діагнозу і тактики лікування.