2. Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Надати хворому напівсидяче положення.

2.2. Аспірувати піну з верхніх дихальних шляхів (катетером і атмосом).

2.3. Налагодити постійну оксигенотерапію (спиртово-кисневою сумішшю, 40% О₂).

2.4. Провести упродовж 15 хвилин інгаляцію антифомсилану – 2 мл 10% спиртового розчину.

2.5. Морфіну гідрохлорид – 0,5 мл 1% розчину в 10 мл 5% розчину глюкози увести внутрішньовенно струменево повільно (під контролем АТ).

2.6. Преднізолон – 2-4 мл 3% розчину (60-120 мг) в 10 мл 5% розчину глюкози увести внутрішньовенно струменево.

2.7. Мезатон – 1 мл 1% розчину в 10 мл 5% розчину глюкози увести внутрішньовенно струменево, повільно.

2.8. Дімедрол – 1 мл 1 % розчину в 10 мл 5% розчину глюкози увести внутрішньовенно струменево.

2.9. Строфантин – 0,5-0,75 мл 0,05% розчину в 20 мл 5% розчину глюкози увести внутрішньовенно струменево повільно.

2.10. Етиловий спирт – 20 мл 33% розчину увести внутрішньовенно струменево.

2.11. Оксибутират натрію – 10 мл 20% розчину увести внутрішньовенно струменево.

2.12. Гідрокарбонат натрію – 200 мл 4,2% розчину увести внутрішньовенно краплинно.

Ситуаційна задача 2.10.

Хворий Б., 33 років, інженер-технолог хімічного підприємства звернувся до лікаря поліклініки у зв'язку з появою у нього присмаку мигдалю в роті, оніміння язика, нудоту, блювання, серцебиття, почервоніння обличчя, запаморочення. Лікар знайшов, що обличчя хворого червоне, є виражений гіпергідроз. В легенях – везикулярне дихання. Тони серця ритмічні, чисті. ЧСС – 120 уд/хв. АТ – 110/75 мм.рт.ст. Живіт м'який, болючий при пальпації у надчерев'ї, печінка на 1 см виступає з-під краю реберної дуги по l.medioclavicularis dextra.

Діагноз: Гостре отруєння ціанистою речовиною.

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у відділення детоксикації або в реанімаційне відділення обласної клінічної лікарні.

2. Об’єм екстренної медичної допомоги:

2.1. Призначити метгемоглобіноутворювачі: вдихати з ампули амілнітрит (не більше 1 мл), внутрішньовенно увести нітрат натрію – 20 мл 1% розчину.

2.2. Метиленовий синій – 50 мл 1% розчину метиленового синього розчинити у 200 мл 5% розчину глюкози і вводити внутрішньовенно краплинно або 50 мл 1% розчину метиленового синього у 200 мл 25% розчину глюкози.

2.3. З метою перетворення ціанідів в менш токсичні сполуки внутрішньовенно увести тіосульфат натрію – 50 мл 30% розчину.

2.4. Оксигенотерапія (киснево-спиртовою сумішшю) для стимуляції ціанрезистентного дихання.

2.5. Строфантин – 0,5 мл 0,05% розчину в 20 мл 5% розчину глюкози внутрішньовенно струменево, повільно.

2.6. Еуфілін – 5 мл 2,4% розчину в 10 мл 40% глюкози внутрішньовенно струменево.

2.7. Реополіглюкін – 250 мл внутрішньовенно краплинно.

2.8. Лазикс – 2 мл 1% розчину внутрішньовенно струменево.

Ситуаційна задача 2.11.

Хворий Г., 48 років, агроном КСП, в один з днів весняно-польових робіт звернувся до лікаря амбулаторії сімейної медицини із скаргами на виражений головний біль, задишку, нудоту, запаморочення, загальну кволість. Через 2 години стан його ще більше погіршився: посилилиась задишка, з'явились блювання та біль у животі. Незабаром хворий втратив зір, почались судоми, психо-моторне збудження. Лікар звернув увагу на вузькі зіниці, блідість шкіри хворого, наявність у нижніх відділах легень дрібноміхурцевих хрипів. Тони серця ослаблені, ритмічні, ЧСС – 95 уд/хв. АТ – 96/62 мм.рт.ст. Язик обкладений густим сірим налетом. Живіт м'який, болючий у надчерев'ї; печінка нижнім своїм краєм виступає з-під реберної дуги на 2^1/2 см по l.medioclavicularis dextra.

Діагноз: Гостре отруєння фосфорорганічною сполукою.

Еталон відповіді.

1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і скерувати хворого у відділення професійної патології.