Методика, що застосовується в ході аудиту фінансовї звітності
Дослідження звітності відбувається за допомогою комплексу методів і прийомів, які й формують методику аудиту. Остання ж є лише частиною загального порядку проведення аудиту. До методів і прийомів, які забезпечують формування аудитором об’єктивного висновку щодо якості звітності, належать загальнонаукові та спеціальні методи та методичні прийоми дослідження.
Специфікою використання загально-наукових методів є можливість їх застосування на будь-якому етапі перевірки. Адже діяльність аудитора – це розумова діяльність, що полягає у постійному аналізі, порівнянні однієї величини чи показника, що досліджується, з іншими для встановлення об’єктивності. Наприклад, на початковому етапі дослідження звітності при перевірці реквізитів підприємства чи в процесі аналізу показників звітності здійснюється ряд таких логічних операцій, як аналіз і синтез, абстрагування і узагальнення, аналогія тощо.
Досвід і загальна освіченість суб’єкта перевірки сприятимуть також успішному використанню аналогії – виявленню подібних ознак між різними об’єктами дослідження, явищами, що відображаються в об’єктах бухгалтерської експертизи. І звичайно, отримані у процесі дослідження результати (на будь-якому з етапів перевірки) вимагають певної систематизації, формулювання об’єктивних і повних висновків. Останнє досягається за допомогою узагальнення – методу, що допомагає оцінити проведену роботу, з метою визначення подальшого напряму дослідження, необхідності додаткової перевірки одержаних результатів.
Поряд із загальнонауковими методами дослідження при вивченні звітності підприємств використовуються спеціальні методи та методичні прийоми. Для аудиту характерним є використання методів і методичних прийомів дослідження, що застосовуються в господарському контролі. До їх складу входять:
методичні прийоми документального контролю (нормативно-правова, формальна, арифметична, хронологічна, зустрічна, взаємна перевірки, відновлення кількісно-сумового обліку);
статистичні методи (статистичні розрахунки);
методи економічного аналізу показників діяльності підприємства, які відображені у звітності;
у деяких випадках – методичні прийоми фактичного контролю (за погодження з керівником підприємства, звітність якого підлягає аудиту).
Зазначені методи та методичні прийоми перевірки в процесі аудиту фінансової звітності слід застосовувати у певному порядку – відповідно до етапу аудиту.
Підготовка достовірної бухгалтерської звітності – одне з основних завдань керівництва господарюючого суб’єкта. Наявність аудиторського висновку про бухгалтерську звітність не перекладає відповідальності за її підготовку на аудитора. Разом з тим на аудитора покладаємо відповідальність за формування об’єктивної думки про ступінь достовірності поданої звітності і складання відповідного висновку, що повинно служити орієнтиром для користувачів бухгалтерської звітності при визначенні ступеню об’єктивності поданих у звітності даних і попереджувати про існуючі і ймовірні відхилення в цій звітності.
Етапи аудиту фінансової звітності
Загальна методика перевірки фінансової звітності реалізується через наступні етапи аудиту:
На кожному з цих етапів аудитором застосовуються необхідні для перевірки способи і прийоми.
|
Перед початком перевірки фінансової звітності аудитор повинен визначитися з нормативною базою, яку він буде використовувати в процесі дослідження. При перевірці фінансової звітності аудитору слід керуватися наступними нормативними документами: Закон України “Про аудиторську діяльність”, Закон України “Про господарські товариства”, Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, Інструкцією “Про застосування плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій”, національними Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, |
Міжнародними стандартами аудиту, Методичними рекомендаціями з перевірки порівняності показників форм річної фінансової звітності підприємства та ін. Крім того, аудитор повинен врахувати існування Законів України, що регулюють окремі галузі та види діяльності, внутрішньо-господарські документи.
Наступним кроком для аудитора є вивчення установчих документів підприємства (Статуту, Установчого договору). Контроль даного пункту здійснюється в наступному порядку:
вивчення питань, що пов’язані з постановкою підприємства на облік у державних установах (наявність свідоцтва платника ПДВ, код включення до ЄДРПОУ, знаходження на обліку в органах статистики, у Пенсійному фонді, Фондах соціального страхування тощо);
встановити відповідність розміру статутного капіталу установчим документам та чинному законодавству;
встановлення законності видів діяльності: ліцензування, патентування для окремих видів діяльності. Встановлення відповідальних за господарську діяльність осіб, визначення терміну їх діяльності, основні показники діяльності;
вивчення правильності та обґрунтування змін до статутного капіталу;
перевірка грошової вартості майна та відповідності внесків чинному законодавству, що вноситься засновниками;
перевірка правильності оподаткування коштів, що передаються до статутного капіталу господарюючого суб’єкта.
При цьому в процесі ознайомлення аудитора з установчими документами необхідно встановити: організаційно-правову форму підприємства; структуру управління підприємством та повноваження керівників різних рівнів управління при прийнятті рішень; визначити відсоток, який передбачено на формування резервного капіталу, наявність інших фондів та відсотки на їх формування; порядок розподілу прибутку; порядок ліквідації підприємства, розподіл майна при ліквідації та ін.
Необхідно визначити, якими видами діяльності займається підприємство і чи підлягає дана діяльність ліцензуванню (патентуванню). При відсутності ліцензії (патенту) на діяльність, яка відповідно до чинного законодавства України підлягає ліцензуванню (патентуванню), дана діяльність вважається незаконною.
Описані заходи є підготовчими для проведення повного та якісного аудиту. Безпосередньо дослідження фінансової звітності складається з наступних етапів (див. рис. 11.2).
Рис. 11.2. Порядок перевірки фінансової звітності в аудиті