4. Методологічні засади і методи педагогічної психології

Систему принципів, на які спирається у своїх наукових пошуках педагогічна психологія, утворюють:

1. Загальнофілософські принципи:

а) принцип всезагального зв'язку явищ об'єктивного і суб'єктивного світу. Він полягає у необхідності врахування у процесі вивчення психологічних характеристик освітніх явищ всієї сукупності фактів, які їх стосуються, виявленні ієрархії зв'язків між елементами їх структури, виокремлен­ні у них головних, і другорядних;

б) принцип розвитку. Суть цього принципу полягає у тому, що навчання, виховання слід розглядати у процесі закономірних змін, тобто в розвитку, динаміці;

в) принцип єдності теорії і практики. Цей принцип роз­кривне діалектику руху людського знання до істини, кон­статує визначальну роль практики у процесі пізнання освіт­ніх явищ, яка є критерієм істинності теоретичних поло­жень; теорія, що не спирається на практику, є абстрактною, безплідною, а практика, яка не ґрунтується на теорії, не має необхідних цілеспрямованості та доцільності;

г) принцип конкретно-історичного підходу до аналізу явищ. Він спрямовує на розгляд предметів і явищ дійсно­сті в конкретних історичних умовах, зв'язках і відношен­нях як таких, що виникають, функціонують, розвивають­ся, зникають, актуальний стан яких залежить від поперед­ніх етапів розвитку.

2. Методологічні принципи психології:

а) принцип детермінізму. :

б) принцип єдності психіки і діяльності.

в) принцип єдності особистості та її життєдіяльності.

г) принцип особистісного підходу.

ґ) принцип об'єктивності.

д) принцип розвитку психіки та особистості.

є) принцип саморозвитку.

є) принцип суб'єктності.

ж) принцип системності.

Методи педагогічної психології

Групу притаманних тільки для педагогічної психології методів утворюють:

1. Психолого-педагогічне спостереження. Педагогічна спостережливість поєднує у собі перцептивну (лат.— сприймання) та емпатійну (англ.— співчут­тя, співпереживання) складові, цілеспрямоване сприй­мання вчителя. Воно передбачає диференціювання рухів, пантоміміки (аналізуюче спостереження), відображення внутрішнього світу школярів, їх думок і почуттів (емоцій­ної долученості). Вчитель (як дослідник) повинен не тіль­ки бачити все важливе у поведінці учня, але й уміти входи­ти в його становище, імітувати міркування, передбачати можливі труднощі в діях, розуміти, як він сприймає кон­кретну ситуацію. Педагогічне спостереження є джерелом, завдяки якому вчитель може одержати необхідні факти, аналізувати їх причини.

Якісне психолого-педагогічне спостереження повинне мати конкретну мету і відбуватися за чітким планом; здій­снюватися у природних умовах за мінімальною кількістю ознак; забезпечувати порівнювавість даних, отриманих шля­хом різних спостережень (застосування однакових критеріїв; зіставлення даних, отриманих через рівні проміжки часу), а також передбачення і своєчасне упередження помилок.

2. Близнюковий метод. Суть його полягає у порівняль­ному вивченні умов розвитку, навчання і виховання близнюків. Оскільки однояйцеві (монозиготні) близнюки мають однаковий генетичний код, відмінності в їхньому розвитку і поведінці дають підстави для висновків про особливості впливу чинників середовища, зокрема нав­чально-виховних умов, на розвиток психічних функцій та особистості.

3. Лонгітюдний (продовжений) метод. Вік передбачає досліджєпня навчальної діяльності, інтелекту, мовлення, процесу виховання, особистісного розвитку людей у різні моменти їхнього життя, порівняння отриманих даних із попередніми. Ускладнюють такі дослідження міграція або відмова індивідів від участі в експерименті, звикання до нього і «продукування» бажаних для дослід­ника даних тощо.

4. Метод поперечних зрізів. Використання методу полягає у порівнянні різних вікових груд досліджуваних (наприклад, вивчення мотивів навчання, самовиховання, саморегулювання поведінки молодшими школярами, під­літками і старшокласниками).

Педагогічна психологія володіє широким арсеналом наукових методів для вивчення психологічних характери­стик освітніх явищ, закономірностей їх прояву, пізнання механізмів та умов розвитку, навчання і виховання учнів.