
- •Тема 1. Загальні засади педагогічної психології
- •Педагогічна психологія як галузь психологічної науки
- •2. Структура, функції і завдання педагогічної психології
- •3. Місце педагогічної психології у системі психологічних наук
- •4. Методологічні засади і методи педагогічної психології
- •1. Загальнофілософські принципи:
- •2. Методологічні принципи психології:
- •5. Виникнення і розвиток педагогічної психології
- •1. Зародження педагогічної психології у давньому світі
- •2. Ідеї педагогічної психології у Середньовіччі та епоху Відродження
- •3. Розвиток педагогічної психології в епоху Просвітництва
- •4. Становлення педагогічної психології у XIX — на початку XX ст.
- •5. Основні тенденції розвитку педагогічної психології на сучасному етапі
- •Тема 2. Теоретичні основи педагогічної психології
- •Основні концепції психічного і особистісного розвитку в освітньому процесі
- •Роль навчання і виховання у психічному і особистісному розвитку дитини.
- •Тема 3. Психологія виховання і самовиховання як цілеспрямованого процесу формування особистості
- •1. Виховання як цілеспрямований процес виховання особистості. Психологічні механізми формування властивостей особистості.
- •2. Мотиви поведінки школярів і формування адекватної спрямованності особистості
- •3. Вплив діяльності дітей на формування їх особистості. Роль праці в цьому процесі
- •4. Психологічне обгрунтування виховних впливів
- •5. Самовиховання як вища форма форма самоуправління у вихованні.
- •Тема 4. Психологія учіння як специфічна форма самостійної пізнавальної діяльності
- •1. Сутність процесу учіння та його структурні елементи.
- •2. Мотиви учіння
- •3. Психологічні фактори, що визначають успіхи або невдачі в учінні.
- •4. Розвиток самостійності особистості в учінні та роль педагога в цьому процесі
- •Тема 5. Психологія навчання і умови його оптимізації.
- •1. Сутність процесу навчання і його завдання.
- •Діалектика взаємозв'язку навчання і розвитку
- •3. Психологічні питання управління учінням школярів
- •4. Психологічна характеристика форм передачі знань
- •5. Структура процесу навчання.
- •6. Шляхи оптимізації процесу навчання
- •4. Формування пізнавального інтересу.
- •Тема 6. Психологічна сутність і структура педагогічної діяльності
- •1. Психологічна сутність і структура педагогічної діяльності
- •2. Сутність і структура педагогічних здібностей.
- •3. Педагогічні вміння та навички та умови їх формування
- •4.Характеристика стилів педагогічного керівництва
- •5.Психологічні основи педагогічного такту і педагогічної етики
Діалектика взаємозв'язку навчання і розвитку
(див. тема 2 вікової психології, питання 4).
Важливо, щоб навчання було розвиваючим. Навчання може бути провідною діяльністю лише тоді, коли воно впливає на розумовий розвиток і є розвиваючим.
Критерії розумового розвитку:
1. темп просування в навчанні (кількість однотипних вправ, які має виконати учень, щоб оволодіти певним типом розв'язання задач, певним принципом пізнання);
2. економічність розумових дій (кількість суджень, на основі яких учень виводить для себе нову закономірність);
3. здатність до широкого і активного переносу прийомів розумової діяльності, сформованих на одному об 'єкті, на інший об 'єкт;
4. здатність до самоосвіти, до проблемного навчання, до самостійного розв 'язання проблеми;
5. вміння класифікувати навчальний матеріал;
6. розвинутий внутрішній план дії.
Щоб навчання було розвиваючим, потрібно враховувати зону найближчого розвитку, спираючись на зону активного розвитку (принцип розвиваючого навчання Виготського). Також потрібно використовувати диферінційованний підхід до учнів з різним рівнем научуваності.
3. Психологічні питання управління учінням школярів
Управляти учінням означає навчити дитину оволодіти всіма структурними компонентами процесу учіння.
Кілька років тому було поширене алгоритмізоване навчання, але воно не є розвиваючим. Учні не можуть узагальнювати, переносити знання з одного предмету на інший.
А.П. Гальперін та Н.Р. Тализіна розробили теорію поетепного формування дій і понять, в основі якої лежить принцип інтериоризації. Ця теорія передбачає 5 етапів формування навичок:
1. на першому етапі іде попереднє ознайомлення з умовами виконання. Для цього визначається орієнтаційна основа дій (ООД). Існує три типи ООД:
дається завдання і зразок його виконання, навчання іде повільно методом проб і помилок;
алгоритмізована ООД (навчання іде швидко, але не є розвиваючим); орієнтири подаються в узагальненій формі, аісля цього учень конкретизує свої знання для розв'язання конкретного прикладу, навчання іде швидко;
2. етап матеріалізованих дій (учень виконуючи певні види завдання учителя коментує їх словесно);
3. формування дії і поняття як внутрішньомовленевого (учень виконує певні дії без допомоги матеріальних об'єктів, лише коментуючи свої дії вголос);
4. дії виконуються більш згорнуто і виконуються подумки;
5. дії автоматизуються і часто не усвідомлюються.
Вчитель має примусити учня пройти всі етапи, навчити його свідомо оволодівати всіма структурними елементами процесу учіння, його навчання має бути розвиваюче.
4. Психологічна характеристика форм передачі знань
Форми подачі знань:
1. традигпйна (вчитель подає матеріал в розповідальному стилі, учні його слухають, а потім відтворюють. Розвиваючий ефект: учні оволодівають науковими поняттями, методами доведення або заперечення, формуються механізми когнітивного зв'язку);
2. програмоване навчання (матеріал розбивається на певні кусочки і учень після
засвоєння певної частини має проконтролювати рівень свого засвоєння. Розвиваючий ефект: максимально реалізується індивідуальний підхід, учень на 100% засвоює навчальний матеріал);
3. проблемне навчання (активізація творчої самостійності учня. Розвиваючий ефект один з найкращих). Розрізняють 4 рівні проблемності подачі матеріалу:
вчитель притримується традиційної форми подачі матеріалу (лекції), однак він показує різні підхолди різних наукових шкіл до розв'язанняоднієї і тієїж проблеми, учні пасивні;
викладач ставить проблему, вказує на кінцевий результат і допомагає учням самостійно вирішити цю задачу;
- вчитель ставить задачу, а учні самостійно формулюють кінцевий результат і знаходять засоби і методи його досягнення;
- учень самостійно ставить проблему, передбачає кінцевий результат, знаходить шляхи і методи вирішення задачі (дипломна робота) вчитель лише консультує його з певних питань;
4. діалогове навчання (учень готує певну проблему самостійно, а на уроці диспутуючи зприводу цієїї проблеви здобуваються певні знання);
5. ігрове навчання (матеріал подається в ігровій формі. Застосовується в дитсадках та молодших класах.
Позитивне: формується творче мислення, має емоційне забарвлення.
Негативне: при зловживанні формується недостатня наполегливість.