- •Тема 1. Загальні засади педагогічної психології
- •Педагогічна психологія як галузь психологічної науки
- •2. Структура, функції і завдання педагогічної психології
- •3. Місце педагогічної психології у системі психологічних наук
- •4. Методологічні засади і методи педагогічної психології
- •1. Загальнофілософські принципи:
- •2. Методологічні принципи психології:
- •5. Виникнення і розвиток педагогічної психології
- •1. Зародження педагогічної психології у давньому світі
- •2. Ідеї педагогічної психології у Середньовіччі та епоху Відродження
- •3. Розвиток педагогічної психології в епоху Просвітництва
- •4. Становлення педагогічної психології у XIX — на початку XX ст.
- •5. Основні тенденції розвитку педагогічної психології на сучасному етапі
- •Тема 2. Теоретичні основи педагогічної психології
- •Основні концепції психічного і особистісного розвитку в освітньому процесі
- •Роль навчання і виховання у психічному і особистісному розвитку дитини.
- •Тема 3. Психологія виховання і самовиховання як цілеспрямованого процесу формування особистості
- •1. Виховання як цілеспрямований процес виховання особистості. Психологічні механізми формування властивостей особистості.
- •2. Мотиви поведінки школярів і формування адекватної спрямованності особистості
- •3. Вплив діяльності дітей на формування їх особистості. Роль праці в цьому процесі
- •4. Психологічне обгрунтування виховних впливів
- •5. Самовиховання як вища форма форма самоуправління у вихованні.
- •Тема 4. Психологія учіння як специфічна форма самостійної пізнавальної діяльності
- •1. Сутність процесу учіння та його структурні елементи.
- •2. Мотиви учіння
- •3. Психологічні фактори, що визначають успіхи або невдачі в учінні.
- •4. Розвиток самостійності особистості в учінні та роль педагога в цьому процесі
- •Тема 5. Психологія навчання і умови його оптимізації.
- •1. Сутність процесу навчання і його завдання.
- •Діалектика взаємозв'язку навчання і розвитку
- •3. Психологічні питання управління учінням школярів
- •4. Психологічна характеристика форм передачі знань
- •5. Структура процесу навчання.
- •6. Шляхи оптимізації процесу навчання
- •4. Формування пізнавального інтересу.
- •Тема 6. Психологічна сутність і структура педагогічної діяльності
- •1. Психологічна сутність і структура педагогічної діяльності
- •2. Сутність і структура педагогічних здібностей.
- •3. Педагогічні вміння та навички та умови їх формування
- •4.Характеристика стилів педагогічного керівництва
- •5.Психологічні основи педагогічного такту і педагогічної етики
Тема 4. Психологія учіння як специфічна форма самостійної пізнавальної діяльності
1. Сутність процесу учіння та його структурні елементи.
2. Мотиви учіння.
3. Психологічні фактори, що визначають успіхи або невдачі в учінні.
4. Розвиток самостійності особистості в учінні та роль педагога в цьому процесі.
1. Сутність процесу учіння та його структурні елементи.
Учіння – це діяльність спрямована на свідоме засвоєння певних знань, умінь, навичок, форм поведінки і діяльності.
Учіння є провідною діяльністю в молодшому шкільному віці.
Слід розрізняти поняття "учіння", "научіння" і "навчання".
Научіння – постійний перехід людини від незнання до знань, від неуміння до уміння; набуття досвіду. Научіння виникає тільки в результаті діяльності, при чому може стояти мета навчатися, а може такої мети не бути (немовля торкається гарячого предмету). Научіння відбувається лише в результаті власної діяльності.
Научіння можливе і у тварин, людині властиве і учіння, і научіння.
Учіння – діяльність з метою навчитися; це специфічна людська діяльність, мета якої научіння; це цілеспрямована діяльність людини по засвоєнню знань, умінь, навичок, досвіду.
В учбовій діяльності відбувається учіння. Завдання вчителя – сприяти учінню дітей. На сучасному етапі в учінні повинно забезпечуватися не тільки засвоєння знань, умінь і навичок, а й здійснюватись психічний розвиток, особливо розумовий (коли активність дитини висока, тоді це є можливим). В учінні повинен відбуватися розвиток самостійності – здатності до самоосвіти, оцінки явищ дійсності, самооцінки, самовиховання. Здійснення цих задач залежить від того, як торослі організовують учіння:чи знають психологічну структуру учіння, чи активізують психологічні компоненти процесу учіння.
Структура процесу учіння:
- мотиваційний компонент полягає в тому, що у дитини виникає потреба у певних знаннях і формуються пізнавальні інтереси;
- програмно-цільовий компонент (постановка мети навчання, виділення учбової задачі тощо);
- дієво-операційний компонент включає в себе учбові дії (прийоми і способи роз'язання учбової задачі), мнемічні дії (запам'ятання), перцептивні дії (спостереження та дослідження), маніпулювання з предметами, мовленеві дії, розумові дії (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та висновки) та навички (автоматизовані дії);
- контрольно-оцінювальний компонент включає в себе дії самоконтролю і самооцінки. Самоконтроль може бути поопераційним (контроль і корекція виконання кожного етапу завдання), плануючим (корекція діяльності на кілька операцій вперед), за кінцевим результатом (порівняння отриманого результату з потрібним). Самооцінка, в свою чергу, поділяється на ретроспективну (оцінка можливостей які били раніше), та прогностичну (порівняння вимог що ставить данна діяльність з власними можливостями, вирішення питання "Чи зможу я це зробити?").
Важливо сформувати у учнів адекватну оцінку своєї діяльності і дати їм можливість самостійно її оцінити і проаналізувати. Адекватна самооцінка формується в результаті взаємооцінки учнів, допомоги молодшим або слаьшим учням, оцінки власної роботи учнем, а після цього вчителем тощо.