- •Тема 1. Загальні засади педагогічної психології
- •Педагогічна психологія як галузь психологічної науки
- •2. Структура, функції і завдання педагогічної психології
- •3. Місце педагогічної психології у системі психологічних наук
- •4. Методологічні засади і методи педагогічної психології
- •1. Загальнофілософські принципи:
- •2. Методологічні принципи психології:
- •5. Виникнення і розвиток педагогічної психології
- •1. Зародження педагогічної психології у давньому світі
- •2. Ідеї педагогічної психології у Середньовіччі та епоху Відродження
- •3. Розвиток педагогічної психології в епоху Просвітництва
- •4. Становлення педагогічної психології у XIX — на початку XX ст.
- •5. Основні тенденції розвитку педагогічної психології на сучасному етапі
- •Тема 2. Теоретичні основи педагогічної психології
- •Основні концепції психічного і особистісного розвитку в освітньому процесі
- •Роль навчання і виховання у психічному і особистісному розвитку дитини.
- •Тема 3. Психологія виховання і самовиховання як цілеспрямованого процесу формування особистості
- •1. Виховання як цілеспрямований процес виховання особистості. Психологічні механізми формування властивостей особистості.
- •2. Мотиви поведінки школярів і формування адекватної спрямованності особистості
- •3. Вплив діяльності дітей на формування їх особистості. Роль праці в цьому процесі
- •4. Психологічне обгрунтування виховних впливів
- •5. Самовиховання як вища форма форма самоуправління у вихованні.
- •Тема 4. Психологія учіння як специфічна форма самостійної пізнавальної діяльності
- •1. Сутність процесу учіння та його структурні елементи.
- •2. Мотиви учіння
- •3. Психологічні фактори, що визначають успіхи або невдачі в учінні.
- •4. Розвиток самостійності особистості в учінні та роль педагога в цьому процесі
- •Тема 5. Психологія навчання і умови його оптимізації.
- •1. Сутність процесу навчання і його завдання.
- •Діалектика взаємозв'язку навчання і розвитку
- •3. Психологічні питання управління учінням школярів
- •4. Психологічна характеристика форм передачі знань
- •5. Структура процесу навчання.
- •6. Шляхи оптимізації процесу навчання
- •4. Формування пізнавального інтересу.
- •Тема 6. Психологічна сутність і структура педагогічної діяльності
- •1. Психологічна сутність і структура педагогічної діяльності
- •2. Сутність і структура педагогічних здібностей.
- •3. Педагогічні вміння та навички та умови їх формування
- •4.Характеристика стилів педагогічного керівництва
- •5.Психологічні основи педагогічного такту і педагогічної етики
4. Психологічне обгрунтування виховних впливів
Формування справжніх переконань неможливе поза оволодінням певною системою знань – моральних уявлень і понять. Найважливіший шлях формування моральної свідомості – це шлях збагачення і узагальнення школярами морального досвіду через організацію їх правильної поведінки. Різні форми моральної просвіти учнів можуть суттєво доповнити цю роботу. Виділяють такі методи і форми виховної роботи:
- словесний вплив (бесіда, диспут, лекція, нотація; можливість та ефективність застосування данного виховного впливу обумовлена функціонуванням другої сигнальної системи);
- особистий приклад (воснові лежить психологічний механізм наслідування);
- вправляння в адекватній поведінці (основою є формування умовного рефлексу, прагнення отримати соціальне схвалення та прагнення відповідати соціальним очікуванням);
- схвалення і покарання (в основі лежать механізми обумовлення: позитивного (винагорода, схвалення, прояв любові тощо) та негативного (покарання) підкріплення).
Встановлені певні принципи, у відповідності з якими повинні будуватися бесіди на моральні теми (етичні бесіди):
Етичні бесіди за змістом повинні бути доступні відповідному віку. Недопустиме перевантаження бесіди абстрактними поняттями, складними розмірковуваннями.
Необхідно добре знати колектив, в якому проводиться бесіда, його спрямованість, взаємини його членів, ставлення до учіння, вчителів тощо.
Не слід проводити такі бесіди часто. Доцільно проводити такі бесіди з певного приводу, тобто бесіди повинні бути присвячені певним подіям країни чи школи.
Починати бесіду доцільно з аналізу яскравих, добре підібраних конкретних прикладів, життєвих чи літературних фактів і спостережень і від них переходити до узагальнення і висновків.
Необхідна розумна опора на емоційно забарвлений, яскравий образ (використання творів живопису, літератури, колективне відвідування чи колективне пригадування кінофільмів чи театральних вистав).
Велике значення має гарна аргументованість, доказовість тих положень, які доводяться до свідомості учнів.
Необхідно збуджувати у школярів максимальну активність і викликати жвавий обмін думками, активізувати думку учнів, вчити замислюватись над питаннями моралі.
Початково викликати в учнів глибокі і дійові емоції, що можливе лише в тому випадку, якщо вчитель проводить бесіду не байдуже, а емоційно і жваво.
Важливе значення у формуванні особистості школяра має особистий приклад вихователів. Головним, основним у вихованні особистості є організація практичного досвіду в правильній поведінці. Вихователь повинен формувати у школярів форми, способи поведінки, в яких реалізувались би переконання школярів, що активно формуються під впливом виховання. Саме в цьому смислі А.С. Макаренко говорив про необхідність організації «гімнастики поведінки», вправ у правильних вчинках. Вправа – це організоване і цілеспрямоване повторення дій, вчинків у різних варіантах, у схемах по суті ситуаціях.