Глава II.Опитно-експериментальное дослідженнясоциально-педагогической допомоги багатодітних сімей

2.1 Аналіз нормативно-правової бази на

Соціальний захист населення і побудову механізм його реалізації виходить з конституційно-правових нормах та Міжнароднихпактах про права та свобод. Загальна Декларація правами людини проголошує і визнає права всіх людей життя, волю і особисту недоторканність, гідність, свободу переконань, слова, релігії, мирних зборів і асоціацій, участі у управлінні країною, права на працю, відпочинок, освіту, соціального забезпечення, захист соціально – економічнихинтересов.[4]

24 липня 1998 року було прийнято Федеральний Закон №124-ФЗ «Про основні гарантії прав дитини на Російської Федерації». Відповідно до ним, держава «визнає дитинство важливим етапом життя людини і виходить із принципів пріоритетності дітей до повноцінного життя у суспільстві, розвитку в них суспільно значимої і творчу активність, виховання у яких високі морально-етичні якості, патріотизму і громадянськості».

Державна політика у сфері дітей полягає в принципах законодавчого забезпечення прав дитини; державної сім'ї у цілях забезпечення повноцінного дітей, захисту їх прав, підготовки їх до повноцінного життя у суспільстві; встановлення й дотримання державних мінімальних соціальних стандартів основних показників якості життя дітей із урахуванням регіональні розбіжності даних показників; відповідальності посадових осіб, громадян порушення правий і законних інтересів дитини, заподіяння йому шкоди; державної органів місцевого самоврядування, громадських об'єднань є та інших організацій, здійснюють діяльність із захисту і законних інтересів дитини. Відповідно, соціальний захист дітей і підлітків повинна ефективно оберігати дітей всіх вікових груп, і навіть періодів розвитку від соціальних ризиків.

Соціальний захист дітей і підлітків на етапі цілком узгоджується з державної політики у сфері дитинства, яка визнає цей період її життя людини найважливішим етапом, тому зобов'язується робити всі, щоб самому підготувати їх до повноцінного життя.

Відносини держави і з багатодітними сім'ями з з відповідні відомства, установами потребують постійному регулюванні. І тому потрібна правову базу, яка спирається певні закони.

Законодавча й нормативно-правова база є сукупністю правових документів, відбивають чотири рівні суб'єктів, їхню видання.

Перший рівень – які регламентують, рекомендаційні документи країн світу: установчі акти, декларації, пакти, конвенції, рекомендації і резолюції ООН, ВООЗ, ЮНЕСКО ЮНІСЕФ та інші.

Другий рівень – внутрішньодержавні юридичні акти федерального значення: Конституція Російської Федерації, закони Російської Федерації, укази, розпорядження президента Російської Федерації, Уряди Російської Федерації, накази Міністерства праці та соціальногоразвития.[2]

Третій рівень – виконавчі акти регіонального значення: укази, розпорядження голови регіону.

Четвертий рівень – муніципальні акти районного значення: постанови, розпорядження голови адміністрації муніципального освіти. З метою проведення цілеспрямовано і адресної політики щодо посиленню соціальної підтримки багатодітних родин у умовах лібералізації ціни федеральному рівні було ухвалено УказПрезедента РФ «Про заходи з соціальної підтримці багатодітних сімей» від 5 травня 1992 р. № 432 визначає такільготи:[9]

а) Знижка у вигляді не нижче 30% встановленої сплати користування опаленням, водою, каналізацією, газом і електроенергією, а сімей, що у будинках, які мають центрального опалення, — вартості палива, купованого опалювання у межах установлених норм;

б) Безплатна видача ліків для дітей до 6 років за рецептам лікарів;

в) Безкоштовний проїзд навнутригородском транспорті, і навіть автобусами приміських і внутрірайонних маршрутів учнів загальноосвітніх шкіл;

р) Прийом дітей у дошкільні установи насамперед;

буд) Безплатне харчування (сніданки і обіди) учнів загальноосвітніх шкіл й професійних навчальних закладів рахунок коштів всеобуча і відрахувань від своїх виробничої роботи і інших позабюджетних відрахувань;

ж) Безплатне забезпечення відповідно до встановлених нормативів шкільної формою або який заміняє її комплектом одягу відвідання шкільних занять, і навіть спортивної формою весь період дітей у шкільництві;

із) Один день була в місяць безплатне відвідання музеїв, парків культури та відпочинку.

>Многодетним сім'ям допомагають у організації селянського господарства, підприємств та інших комерційним структурам. Держава забезпечує виділення цих цілей земельних ділянок, надає пільги зі стягування земельного податку і орендної плати як повного чи часткового звільнення з податку певний строк або зниження ставок податку; надає безоплатну матеріальну допомогу або безвідсоткові позички для відшкодування. Однак ж сприяють надання багатодітних сімей пільгових кредитів для закупівлі будівельних матеріалів і будівництво житла.

Під час розробки регіональних програм зайнятості держава враховує необхідність працевлаштування багатодітних батьків й за можливості надати роботи з гнучким графіком чи неповним робочим днем.

Існує соціальна підтримка родин із дітьми шляхом надання матеріальної допомоги, призначення щомісячного посібники

на дитини 70% мінімальної відстані оплати праці.

У листопаді 2008 року збільшили розмір щомісячного посібники на дітей із багатодітних із малозабезпечених родин – учнів загальноосвітніх установ. До кожного дитини вона становить 600 рублів, з урахуванням районного коефіцієнта – 690 рублів, або 720 рублів. Але така рішення не ухвалили тільки до учнів, а тих, хто навчається – посібник становить 400рублей.[16]

У цілому нині показники умови життєдіяльності сім'ї, жінок і новонароджених залишаються несприятливими, що створює загрозу для фізичного та духовної здоров'я населення краї визначає необхідність цілеспрямованих зусиль з подоланню цій ситуації. Тому основними напрямами розвитку соціального обслуговування родин із дітьми, жінок і новонароджених мають стати:

1. Забезпечення необхідних умов підвищення якості життя сімей;

2. Створення сприятливих умов повного та рівноправної участі жінок на політичної, економічної, соціальної та напрямів культурної життя;

3. Забезпечення прав дітей з їхньої повноцінний фізичний, інтелектуальне, моральне і соціальний розвиток.

Рішення поставлених завдань потребує застосування низки істотних заходів із вдосконалення механізмів їх реалізації соціальної полі-тики у сфері сім'ї, жінок і новонароджених, зокрема, у сфері підтримки сім'ї:

4. Державне стимулювання малого, зокрема сімейного підприємництва;

5. Розвиток мережі спеціалізованих установ соціального обслуговування сімей, дітей і підлітків, розширення переліку надаваних ними послуг, зокрема консультативних, психотерапевтичних, щодо виходу з кризових ситуацій, соціально – психологічної адаптацію нових умов;

6. Регулярно аналізувати виконання законодавства проблемам соціального захисту сім'ї, жінок і новонароджених, приймати оперативні заходи для фактам відмови від наданні сім'ям з дітьми пільг і переваг;

7. Забезпечення додаткових гарантій у соціальній реабілітації і адаптації дітей, що у важкою життєвої ситуації, зокрема дітей-сиріт, дітей-інвалідів;

8. Розширення державної та розвитку нових форм сімейного дітей, котрих позбавили батьківської опіки (піклувальні сім'ї), фостерні (сім'ї);

9. Створення ефективну систему профілактики бездоглядності, наркоманії і правопорушень неповнолітніх, соціального захисту дітей, що у важкою життєвої ситуації, включаючи соціально дезадаптованих дітей дітей із обмеженими можливостями;

10. На нового рівня слід поставити робота з організації оздоровчого відпочинку дітей, що потребують особливої турботі держави. Необхідно продовжити практику створення таборів денного перебування при центрах соціального обслуговування, забезпечивши умови для відпочинку та для реабілітації дітей. Особливу увагу має приділятися їх трудовому вихованню, прилученню до суспільно корисної праці.

У цілому нині зміни мають йти, передусім, у бік зміни взаємодії органів державного устрою і муніципального управління з некомерційними й суспільними організаціями, розвитком такої форми соціального партнерства як соціальне замовлення, використання досвіду країн у плані розвитку соціальногопартнерства.[17]

Нині держава зацікавлений у підвищенні престижу сім'ї. Єдиний шлях підвищення престижу сім'ї та цінностей материнства і батьківства лежить через зміна моральних установок у суспільстві. Потрібно повернути сім'ї своє достойне місце у житті й суспільства.

Офіційно 2008 рік було визнаний роком сім'ї, в Алтайському краї, 14 лютого 2008 року, почав своє діяльність «Інститут сім'ї та суспільства», метою якого є збільшення престижу сім'ї та цінності материнства і батьківства. Можна виділити чотири основних межі: духовна, соціальна, матеріальна і медична. До духовної належить зміну ставлення суспільства до своєї сім'ї, на роль материнства і батьківства. Соціальний матеріальний аспекти – проблема доступності дитячих дошкільних і спортивних установ, безпосередньо які працюють із сім'єю і надають їй всебічну підтримку. Медичний аспект – створення центрів з охорони здоров'я дітей та його матерів.

До планів «Інституту сім'ї та суспільства» входить створення професійного співтовариства фахівців, що працюють у областісемейно-демографической політики, всіляко сприяти його членам у досягненні соціальних, благодійних, культурних, освітніх, наукових закладів та управлінських цілей задля зміцнення інституту сім'ї у Росії, з метою охорони здоров'я громадян, задоволення духовних та інших нематеріальних потреб громадян, захисту прав, законних інтересів громадян, і організації, можливість розв'язання спорів та гострих конфліктів, надання юридичну допомогу, соціальній та інших цілях, вкладених у досягнення громадських благ.

До того ж об'єднання зусиль суб'єктів сімейної політики України з метою сприяння: зміцненню престижу й підвищення ролі сім'ї у суспільстві; зміни демографічній ситуації до; налагодженню соціального партнерства і взаємодії між інститутом сім'ї та іншими подібними інститутами суспільства; розвитку освіти, науки, культури, мистецтва, освіти; відродженню культури сімейних відносин також сімейного виховання; посилення ролі сім'ї у духовно-моральному, патріотичному і культурному вихованні і фізичному розвитку особистості; підвищенню роль сім'ї у природничо-технічній освіті та виховання уже; зміцненню подружніх,детско-родительских відносин; задоволенню духовних, культурних та інших нематеріальних потреб сім'ї; захисту і законних інтересів сім'ї; боротьби з наркоманією.

Досягнення даних цілей і завдань «Інститут сім'ї та суспільства» буде:

- брати участь у з розробки й реалізації міжрегіональних, федеральних та Міжнародних соціальних програм;

- підтримувати державні та суспільні ініціативи.

- займатися інформаційно-аналітичної, навчально-методичної і консультаційну діяльність;

- координувати на постійної довгостроковій основі соціальну, освітню, культурну, консультативну і іншій діяльності;

- сприяти поетапного створення умов задля зміцнення роль сім'ї та поліпшення демографічній ситуації;

-здійснювати організацію міжнародного, міжрегіонального співробітництва з проблемам сімейного освіти, виховання та управління культури, із російських і закордонних організацій та коштів у здійснення соціальних програм, тож проектів;

-організувати соціологічні опитування і проводити моніторинги;

-організовувати виставки, конкурси, конференції й інші заходи на федеральному і регіональному рівнях;

- вести широку просвітницьку і пропагандистської роботи підвищення культури сімейних відносин.

Але це плани майбутнє, у цьому ж, було збільшено щомісячне посібники на дітей із багатодітних сімей. 29 грудня 2006 року у краї було ухвалено Закон «Про додаткові заходи соціальної підтримки багатодітних родин у Алтайському краї», який передбачає безплатну видачу ліків, що виділяються за бабусиним рецептом лікарів, для дітей до 6 років; декларація про придбання єдиного соціального проїзного квитка учнів загальноосвітніх установ.

З іншого боку, передбачена одноразова матеріальна допомогу багатодітних сімей, що забезпечує газифікацію домоволодінь. [18]

Дані рекомендації й молодіжні проекти допоможуть вирішити багато проблем незахищених верств населення, що у кризової ситуації. Отже, можна дійти невтішного висновку, що соціальна політика та особливо механізм надання соціальної допомоги багатодітним малозабезпеченим сім'ям потребують розвитку й удосконаленні. Останнім часом зростає диференціація доходів населення, збільшується частка бідного населення. Ефективна соціальна політика пропонує комплексний підхід з урахуванням економічне становище країни, можливостей бюджету, у зв'язку з цим ми пропонуємо законодавцеві звернути увагу до:

1. реформування законодавчої бази для соціального захисту громадян. І тому може бути розроблений соціальний кодекс, у якому слід передбачити:

а) Чітке визначення поняття і структури соціальних гарантій населенню;

б) розмежування й визначення повноважень між федеральними, регіональними та місцевими органами влади у сфері соціальній допомоги;

в) однозначні критерії визначення бідного населення;

р) чітке опис технології фінансування соціальної допомоги.

2. зменшення соціально неблагополучного шару населення, і, зменшення кількості бідних, шляхом значного підвищення доходів населення до величини прожиткового мінімуму. Збільшення посібників з догляду дитину, і навіть допомоги безробітним і дитячі. Встановлення додаткових пільг для безробітних батьків, організація та розвиток суспільних робіт.

3. розвиток адресної соціальної допомоги хворим із урахуванням потреб громадян.

4. збільшення бюджетних асигнувань задля забезпечення нормальних стандартів соціальних послуг.

5. спрощення і забезпечення прозорості механізму фінансування соціально-культурних заходів.

6. розробка і впровадження програм доступного соціальне житло для із малозабезпечених родин, розширення наявної житлоплощі.

Рішення всіх згаданих проблем дозволить стабілізувати соціальної сфери і тим самим створити умови для для позитивного розвитку громадян. У багатьох суб'єктів Російської Федерації ухвалені якісь закони про соціальних стандартах, і згідно із якими кожен мешканець надається гарантований мінімальний перелік житлово-побутових і соціально-культурних послуг, вираженому в грошовому чи натуральному обчисленні. Головними мають стати заходи щодо підтримці найменш захищених верств населення з певним розмежуванням відповідальності між федеральними і територіальними органами влади, органами самоврядування. Будуть розроблено соціальні нормативи на формування бюджетів різних рівнів, основу яких має лежати система державних мінімальних стандартів соціального допомоги. Надання соціальних послуг буде складає конкурсної і ліцензійної основі; зросте обсяг безкоштовних ісубсидируемих соціальнихуслуг.[17]

Отже, аналіз законодавчих документів загальнофедерального значення, і навіть діяльності, яку проводять у регіонах країни, зокрема, в Алтайському краї, свідчить про цілеспрямованої, систематичної підтримці, наданої сім'ям, зокрема і багатодітним, про різних за своїм змістом заходи допомоги.