Доляга́ти

Долива́ти, долли́ти, v. a. zugies­sen; 2)* ergänzen, Кн.

Доливи́на, f .Пap. Zugusseisen, n.

До́лин, а. Кн. des Loses, Schicksals-.

Доли́на, f. Thal, n.) доли́нка, dim. kleines Thal.

Доли́нний, a. s. Долі́шний.

Доли́ти, s. Долива́ти.

Долишняни́н, (-лїшн-) m. Be­wohner der Ebene, der Thäler, m.

До́лище, n. aug. s. До́ля Н. 43.

До́лї, adv. unterwärts, auf der Erde, nieder auf dem Boden; — ріко́ю strom­abwärts; долів hinab Ог. 113.

Долї́вка, f. Boden, m. Estrich, n. С.І.27.

Долї́вка, f. Handmühlgestell, n.

Доліжно, adv. Н. 203 genug satt zu schlafen.

Долїни́ць, долїли́ць, adv. mit dem Gesichte zu Boden gerichtet, Ог. 115.

Долї́ский, а. Kol. 1.92 s. Долї́шний.

Долї́тний, а. volljährig, Кн.

Долїчи́ти, долї́чувати, v. а. zu Ende rechnen; 2) zuzählen, zureohnen.

Долї́шний, a. unter, unterwärts, niedrig gelegen.

Долїшняни́н, s. Долишня́нин.

Долобкува́ти, v. a. reifein.

Доло́вня f. C. Das Einfangen, Fang, m.?

Доложи́ти, s. Доклада́ти.

До́лок, -лка, m. Erdgrube, f. К.

Долома́н, m. Dolman, ungar. Waffenrok, m. [ви́на Ог. 80.

Доломи́на, f. Ч. II. 69. s. Домо-

Долони́стий, а. bandförmig, В.

Доло́нний, а. s. Середру́чний.

Доло́ня, f. die flache Hand.

Долоти́ти, s. Довба́ти.

Долоткова́тий, а. meisselhänlich, -förmig; keilförmig; Пол.

Долото́, n. Meissel, m. Stemmeissen, n.

До́лочок , -чка, m. Grübchen , n .

Доло́шка, f. Ф. s. Доло́ня.

Дольчиця, f. in Zucker eingemach­tes Obst [dolce].

Долюбля́ти, v. а. Не. 127 не — nicht gern wollen, n. g. haben.

До́ля, f. Theil, Кв. II. 144. 157. Antheil, т. G. I. 19; 2) Los, Schicksal, n.) 3) * Lebensgefährte, -in; 4) Haus­lattich, m. (Sempervivum globiferum).

Доляга́ти, v.n. кому hart drücken sehr schmerzen.

Долягли́вість

Долягли́вість. До. s. Долегли́вість.

Доляни́н , дол́нець , -нця , m. s, Долишняни́н.

До́ма, до́маки, adv. zu Hause, daheim,

Домавля́ти, s. Домо́вити.

Дома́ганє, n. Forderung, f. Anspruch, m. Prдtension, f.

Домага́тель, m. der die Ansprüche erhebt, Prätendent, m.

Домага́ти ся fordern, beanspre­chen ; trachten, (чого́сь).

Дома́з, m. zu Hause gemästeter Ochs.

Доmа́p, m. Hauswirt, m.

Дома́рство, n . das Bleiben zu Hau­se, bei der Haushaltung, на -ві. [m. Ф.

Домата́р, (-тор), m . Hausherr, Wirt,

Домато́рствувати, v. n. К.: до­мата́р, домонта́р sein.

1. Дома́ха, f. Не. (Пр.ХІ. 1) 122. то́ня — nahe am Hause liegend, Haus-;

   2. die gern zu Hause sitzt.

2. Дома́ха, Да́мка, До́мна, f. Do­minica, Domicella

Дома́цати (-цяти) ся er ausfühlen, tastend u. fühlend entdecken, ausspüren.

Дома́шний, a. häuslich, Haus-.

Дома́шність -ости, f. У. Häus­lichkeit, f. [Lgr. 67.

До́мик m. доми́на, f. kleines Haus,

До́мисл, m. Muthmassung, Vermuthung; впісти на — auf den Gedan­ken verfallen.

Домівкa, f. Haus; n. Hütte, f.; 2) Haushaltung, f. Haushalt, m. Р. I. 64;

3. Vaterhaus, n. К.

Домівни́к, m. Hausgenosse, m. ГШ.

Домівни́ця f. Hausmagd, f.Бор.Левч.

Домі́вский, а.häuslich, Бор. [Hof, m.

Домівство́, n. Haushalt, m. Haus, n .

Домівцї́, pl. Піс. Hausleute, pl. Hausgesinde, n. [ва́ти ся.

Домізкува́ти ся Б. s. Домірку-

Домі́нїя, f. ☨ Gutsherrschaft; Guts­herrkanzlei, f.

Домі́pити , (-рювати) , v. v. zu­messen, gehörig (voll) messen.

Доміркува́ти ся s. Доми́слити ся.

Доміти́ти, v. n. В. wahrnehmen.