4. Словник. Дидо́рця
wegen organ. Gebrechens ausspricht.
Дидо́рця, pl. s. Придоро́жник.
Ди́жма, f. W. s. Десяти́на 1).
Дизда́р, m. tatar Finanzbeamter.
Дий, дей s. Дай ІІ. Ог. 44, 2.
Дик, m. Wildschwein, n.
Дика́р, m. der Wilde, He. III. II. 57.
Дика́рка, (d. –а́рочка He.) die Wilde, die Schüchterne.
Дика́рство, n. wildes roches Wesen;
2) Barbarenthum, n. Wildheit, f. ВБ. Не.
Ди́кий (дик. Мог.), a. wild, wildwachend;* roh, menschenscheu; 2) –e про́co rother Fuchsschwanz (Amaranthus caudatus); 3) –a гре́чка Hirtentäschelkraut, n. (Capsella bursa pastoris); 4) –e м’ясо wildes Fleisch; 5) –a барваEeisenfarbe, f. И) Ди́кі поля Step pengefilde von Neurussland, pl.
Дикобу́йний, a. wild, unbäudig, V.
Дикове́нний, а. sonderbar, seltsam, KC. (82) IV. 57.
Дико́вина, f. ein Wunder, n. eine Seltenheit, H. 107; etw. Unterhörtes ІГ;
2) Wildnis, f. БB. ; 3) s. Пуста́р.
Дикто́вка, f. gr. під -ку dictirt, als Dictanto, He.
Дику́н, m. s. Дик; 2)* wilder, roher. Menschenscheuer Mensch. [ f. KУ,
Дику́нство, n. Wildheit, Rohheit,
Ди́лє, n. coll. Dielen, Bohlen, pl. s. Дели́нє. [tern, wanken; 2) klimpern.
Ди́лькати, дилькотїти, v. n. zit-
Дильова́ти, v.n. auszimmeren, auslegen mit ди́лє.
Дим, m. Rauch, m.pl. (poёt.) димове Rauchwolken, pl.; 2)Rauchfang, m. Кч. 198. Не.; з димом пустити кого́ jmds Gehöfte in Brand steken.
Ди́ма, f. Canevas, n.
Ди́мавка, f. Hebelarm bei der Waserpumpe am Brunnen, m. Фр.; 2) дима́вка Art Zwiebel, welche geräuchert u. dann versetzt wird.
Ди́мало, n. Blase f. (міху́р) Gr. 19.
Дима́н, m. betonie, f. (Betonia offic.)
Дима́нь, (Дема́нь) m. s. Де́мко.
І. Дима́р, m. Rauchfang, Schorn-
II. Дима́р, s. Димка́р. [stein, m.
Дима́рка, f. Schmelzofen, m.Пол.
Ди́мати, v. a. Фр. В. pumpen.
Дима́ч, (d.-а́чок) m.Blasebalg,m. Пол.
Дима́шка, димі́вка f. Rauchschwalbe, f. (Hirundo rustica).
Диня́чка
Ди́мен, а.ІІ.п.14.вітер, s. Ди́мний.
Димидї́ти, v.n. sich verflüchtigen, schwinden.
Димине́ць, -нця́, m. Rauchfang, m.
Дими́нник, m. Windbeutel, m. loser Schlingel. [Haut, n.
Ди́миниця, f. Geschwür unter der
Диминї́ти, v.n. M. rauchen.
Дими́стий, a. rauching; дими́сто-бури́й, a. rauchbraun, Пол.
Димі́ти, (димлю́, дими́ш) v.n. rauchen, Rauchlassen.
І. Ди́мка, f. s. Дима́вка 2).
ІІ. Ди́мка, f. weibl. Unterrock aus grober gedruckter Leinwand.
Димка́р, m. Leinwanddrucker, m.
Ди́мний, а. rauching; 2) rauchfarbig; ди́мно, adv.voll Rauch, rauching.
Димни́к, m. Rauchfang, m.
Ди́мниця, f. Art Pflaumen.
Ди́мня, f. ШM.Rauchfang, m. Esse, f. (derSchmiede). [maria offic.)
Димня́нка, f. Erdrauch, m. (Fu-
І. Димо́вий, а. Rauch-, Кл. s.Курни́й.
ІІ. Димо́вий, а. –а намітка М.І. 89. aus Canevas.
Димо́к, -мка́, m. dim. s. Дим.
Димува́ти, v.n. rauchen, Гр.
Диму́рка, s. Ди́мавка 2).
Диму́щий, а. rauchend; a- піч schadhaft u. daher r. Mi II. 204. [Піс.
Димча́нка, f. s. Вітренниця, Зак.
Димча́стий, а. rauchig, rauchfarben, M. (che димка ІІ
Димчи́на, f. dim. schlechte, ärmli-
‘ Дин, s. Оди́н Ог. 56.
Дина́стия. f- Dynastie, f.; династичний, а. dynastisch.
Ди́ндерево, n. Ди́вдерево. [тися.
Диндили́ндати, v.n. s. Теле́па-
Динду́рити, s. Дуду́рити.
Ди́нька, f. Kürbissarmen, m.
Динни́че, n. coll. Kürbisblätter n. Stengel, pl.
Ди́но, s. Диви́-но Оц.гр.§.122.Ог.59.
Дино́з, m. s. Дени́с. [(Cucurbitaceae).
Диньова́ті, pl. Kürbisgewäsche, pl.
Диньоно́сні, pl. Kürbisfrüchtige (Peponiferae).
Ди́ня, f. Art länglicher Kürbis.
Диня́чий, а. vom Kürbis (диня).
Диня́чка, f. динячо́к, m. B. Kürbisfrucht, f. (pepo).