11. Запровадження друкарства як переломна доба в істор.Вид.Спр

Нині, з висоти кількох століть тріумфаль- ного ходу планетою Земля друкарського редакційно- винаходу, важко переоцінити його значення для цивілізайційного поступу людства, аспект Раптове вторгнення техніки в царину духу кардинально змінило напрямок розвитку і матеріального виробництва в цілому, і матеріальної культури зокрема. У відкритті Йогана Гутенберга, звичайно ж, було більше позитивів на противагу тим обмеженим застереженням, про які йшлося вище.Маємо тут справу з цілим рядом значеннєвих аспектів, які потребують грунтовного розгляду, але в цьому контексті їх варто лише окреслити: економічних, культурно-історич­

них, політичних, соціальних, наукових, мистецтвознавчих, мовних.

Змістове наповнення кожного з них можна легко зробити, розмірковуючи, скажімо, над цими влучними висловлюваннями видатних мужів різних епох і країн:Академік В. Вернадський:“ Книгодрукування виявилося тим могутнім знаряддям, яке зберегло думку особи, збільшило її силу стократ... Ми

можемо і повинні починати історію нашого наукового світогляду з відкриття книгодрукування” .

Франсуа Рабле:“ Нині в ходу вишукане і вправне тиснення, винайдене в

мій час за навіюванням Бога, тоді як гармати були вигадані за спонукою диявола”.

Стефан Цвейг:“ Ні одному джерелу енергії не вдалося створити такого

світла, який випромінює іноді маленький томик, і ніколи електричний струм не володітиме такою силою, якою володіє електрика, закладена у друкованому слові”.

Віктор Гюго:“ Винайдення друкарства — видатна історична подія. У ній — зародок усіх революцій. Вона є зовсім іншим засобом вираження лю дської думки; мислення набуває нової форми, відкинувши стару.. Воістину, друкарство — це та ж споруда, яка росте вгору нескінченними спіралями; у ньому таке ж переплетення мов, невпинна діяльність, невтомнапраця, завзяте змагання всього людства; в ньому — обітований притулок для думки на випадок нового всесвітнього потопу, нового нашестя варварів. Це друга Вавілонська вежа роду людського”.

У контексті ж редакційно-видавничої справи значення

запровадження нового способу творення і множення текстів

полягає в наступному:

1. Д рукарство розпочало переломну добу в бутті книги.

2. На відміну від рукописного книготворення тут поступово здійснюється спеціалізація працівників на окремих етапах підготовки і друкування книги, шо пізніше призвело до відокремлення видавничих та друкарських процесів і пара­

лельного розвитку двох взаємно залежних, але самостійних підрозділів — видавництв і друкарень.

3. Із збільшенням обсягу книговидань від друкарень поступово відокремлюються допоміжні виробничі підрозділи, які згодом розростаються в цілі підприємства, працюючи з друкарями за угодою, — словолитні, палітурні, граверні майстерні, папірні.

4. Відбулося спрощення і скорочення процесу книговиробництва, здешевлення його вартості.

5. Закладалися нові принципи редагування і виправлення текстів.

6. З ’явилися спеціальні видання, адресовані для редакторів, коректорів, правшиків.

7. Започатковувалися елементи одності, уніф ікації (висловлюючись сучасною термінологією, стандартизації) тексту.

8. Окреслювалася типова для наслідування зовнішня конструкція і внутрішня структура друкованого продукту.

9. Утвердилися нові засади видавничої естетики.

10. Прискорився процес оформлення і ствердження правопису тієї чи іншої мови.

11. Виникла необхідність у підготовці кадрів друкарів і редакторів.

12. Слідом за творенням книг друкарство спонукало виникнення періодичних друкованих органів, а відтак і становлення журналістики і як однієї з форм суспільно-політичної діяльності, і як професії.