
- •1.Сутність і структура світогляду Значення світогляду в житті людини
- •2.Типологія світогляду;особливості міфологічного світогляду;поняття і сутність релігії,умови і причини виникнення релігійних вірувань,філософія як етап розвитку світогляду
- •3. Предмет філософії Специфічні особливості філософських знань.
- •4. Філософське і наукове знання Методи і прийоми філософського аналізу
- •5.Філософські дисципліни.Філософські аспекти розуміння предмета логіки.Роль логіки у підвищенні культурі мислення
- •6.Філософські дисципліни. Етика як філософська наука про мораль. Основні завдання етики у сучасних умовах
- •7. Діалектика , як теорія розвитку і метод філософіі, історичні форми діалектики.
- •8. Поннятя закону. Закони діалектики. Основні принципи діалектики.
- •9. Категоріі діалектики. Приклад діалектики взаемозв’язку парної категорїї.
- •10. Сутність філософських антиподів діалектики, софістики, еклектики, метафізики.
- •11. Проблема пізнання у філософії. Види пізнання та їх співвідношення.
- •12. Методи емпіричного та теоретичного пізнання. Єдність чуттєвого й раціонального в пізнанні
- •13. Проблема істини в пізнанні (істина об’єктивна і суб’єктивна,абсолютна і відносна,істина- процео)
- •14. Творчість і інтуіція в пізнанні.
5.Філософські дисципліни.Філософські аспекти розуміння предмета логіки.Роль логіки у підвищенні культурі мислення
Філософські дисципліни:
Логіка - філософська дисципліна про форми правильного міркування. Відповідає на запитання: "Яким чином ми можемо відокремити істинні судження від помилкових на їх шляху від передумови до висновку?".
Епістемологія (гносеологія, теорія пізнання), наука про знання і його підставах. Займається питаннями: "Чи можливе пізнання?", "Як ми знаємо те, що знаємо?".
Філософія науки, в тому числі філософії окремих наук
Філософія логіки
Філософія математики
Філософія фізики
Філософія економіки
Від часу появи логіки її предметом уважали форми і закони мислення. Таке розуміння предмета логіки виявилося вже в етимології назви: головними значеннями давньогрецького слова були "слово", "поняття", "мислення", "розум". Отже, зміст цього терміна був пов'язаний із суто людськими формами фіксування й опрацювання знань. Наведене вище визначення предмета логіки і зараз можна знайти в багатьох навчальних виданнях. Водночас розвиток логіки та суміжних з нею галузей знань зумовлює потребу деякого коригування такого тлумачення предмета логіки.
Першою підставою до зміни розуміння предмета логіки є той факт, що людина володіє не одним, а принаймні трьома формами мислення: по-перше, предметно-дійовим, по-друге, наочно-образним і, по-третє, абстрактним, тобто мисленням за допомогою знаків.
Предметно-дійове мислення полягає в отриманні шуканих знань про об'єкт пізнання внаслідок виконання певних дій над самим об'єктом пізнання.
- наочно-образне мислення. Воно полягає в отриманні знань також шляхом певних маніпуляцій, але вже не над самим об'єктом пізнання, а над його моделлю в уяві. Кожна людина, в тому числі доросла, використовує цей метод пізнання, коли уявляє можливі варіанти майбутніх подій.
абстрактне мислення, тобто мислення за допомогою знаків. Тільки люди використовують одні предмети для позначення інших.
6.Філософські дисципліни. Етика як філософська наука про мораль. Основні завдання етики у сучасних умовах
Філософські дисципліни:
Логіка - філософська дисципліна про форми правильного міркування. Відповідає на запитання: "Яким чином ми можемо відокремити істинні судження від помилкових на їх шляху від передумови до висновку?".
Епістемологія (гносеологія, теорія пізнання), наука про знання і його підставах. Займається питаннями: "Чи можливе пізнання?", "Як ми знаємо те, що знаємо?".
Філософія науки, в тому числі філософії окремих наук
Філософія логіки
Філософія математики
Філософія фізики
Філософія економіки
Етика як філософська наука про мораль осмислює, узагальнює, систематизує історичний розвиток моралі, історію становлення й розвитку етичних теорій, концепцій, які обґрунтували природу, сутність, специфіку, функції моралі, закономірності її розвитку та функціонування, взаємозв'язок з іншими формами матеріального та духовного життя людей. Етимологія терміна "етика", тобто його походження і споріднені зв'язки з іншими словами тієї самої чи інших мов, сягає глибокої давнини. Слово "етика" виникло з давньогрецького "ethos", яке у різні часи мало різні значення. Спочатку воно означало місцезнаходження, спільне житло, потім - звичай, темперамент, характер, стиль мислення, а також усталену природу якогось явища. Пізніше видатний мислитель античності Аристотель (384-322 pp. до н. є.) узявши за основу значення етосу як характеру, темпераменту, утворив прикметник "ethicos" - "етичний" для позначення особливої групи людських чеснот - мудрості, мужності, помірності, справедливості тощо - відрізняючи їх від доброчинностей розуму. Науку про етичні чесноти (особистісні якості), достоїнства характеру людини Аристотель назвав "ethice" (етика). Так у IV ст. до н. є. етична наука дістала свою назву яку носить і сьогодні.
Завдання етики в сучасному суспільстві полягають в адаптації людини протягом її життя до швидких і кардинальних змін цивілізації, що виражається у трьох напрямках:
1. звільнити свідомість від лишніх забобонів, пережитків і непотрібних обмежень;
2. виокремити, обґрунтувати і закріпити моральні цінності необхідні для нормального існування і розвитку людства.
3. створити шляхи впровадження в життя вищезазначених цінностей.