5.Філософські дисципліни.Філософські аспекти розуміння предмета логіки.Роль логіки у підвищенні культурі мислення

Філософські дисципліни:

Логіка - філософська дисципліна про форми правильного міркування. Відповідає на запитання: "Яким чином ми можемо відокремити істинні судження від помилкових на їх шляху від передумови до висновку?".

• Епістемологія (гносеологія, теорія пізнання), наука про знання і його підставах. Займається питаннями: "Чи можливе пізнання?", "Як ми знаємо те, що знаємо?".

• Філософія науки, в тому числі філософії окремих наук

  • Філософія логіки

  • Філософія математики

  • Філософія фізики

  • Філософія економіки

Від часу появи логіки її предметом уважали форми і закони мислення. Таке розуміння предмета логіки виявилося вже в етимології назви: головними значеннями давньогрецького слова були "слово", "поняття", "мислення", "розум". Отже, зміст цього терміна був пов'язаний із суто людськими формами фіксування й опрацювання знань. Наведене вище визначення предмета логіки і зараз можна знайти в багатьох навчальних виданнях. Водночас розвиток логіки та суміжних з нею галузей знань зумовлює потребу деякого коригування такого тлумачення предмета логіки.

Першою підставою до зміни розуміння предмета логіки є той факт, що людина володіє не одним, а принаймні трьома формами мислення: по-перше, предметно-дійовим, по-друге, наочно-образним і, по-третє, абстрактним, тобто мисленням за допомогою знаків.

• Предметно-дійове мислення полягає в отриманні шуканих знань про об'єкт пізнання внаслідок виконання певних дій над самим об'єктом пізнання.

- наочно-образне мислення. Воно полягає в отриманні знань також шляхом певних маніпуляцій, але вже не над самим об'єктом пізнання, а над його моделлю в уяві. Кожна людина, в тому числі доросла, використовує цей метод пізнання, коли уявляє можливі варіанти майбутніх подій. 

• абстрактне мислення, тобто мислення за допомогою знаків. Тільки люди використовують одні предмети для позначення інших.

6.Філософські дисципліни. Етика як філософська наука про мораль. Основні завдання етики у сучасних умовах

Філософські дисципліни:

Логіка - філософська дисципліна про форми правильного міркування. Відповідає на запитання: "Яким чином ми можемо відокремити істинні судження від помилкових на їх шляху від передумови до висновку?".

• Епістемологія (гносеологія, теорія пізнання), наука про знання і його підставах. Займається питаннями: "Чи можливе пізнання?", "Як ми знаємо те, що знаємо?".

• Філософія науки, в тому числі філософії окремих наук

  • Філософія логіки

  • Філософія математики

  • Філософія фізики

  • Філософія економіки

Етика як філософська наука про мораль осмислює, узагальнює, систематизує історичний розвиток моралі, історію становлення й розвитку етичних теорій, концепцій, які обґрунтували природу, сутність, специфіку, функції моралі, закономірності її розвитку та функціонування, взаємозв'язок з іншими формами матеріального та духовного життя людей. Етимологія терміна "етика", тобто його походження і споріднені зв'язки з іншими словами тієї самої чи інших мов, сягає глибокої давнини. Слово "етика" виникло з давньогрецького "ethos", яке у різні часи мало різні значення. Спочатку воно означало місцезнаходження, спільне житло, потім - звичай, темперамент, характер, стиль мислення, а також усталену природу якогось явища. Пізніше видатний мислитель античності Аристотель (384-322 pp. до н. є.) узявши за основу значення етосу як характеру, темпераменту, утворив прикметник "ethicos" - "етичний" для позначення особливої групи людських чеснот - мудрості, мужності, помірності, справедливості тощо - відрізняючи їх від доброчинностей розуму.  Науку про етичні чесноти (особистісні якості), достоїнства характеру людини Аристотель назвав "ethice" (етика). Так у IV ст. до н. є. етична наука дістала свою назву яку носить і сьогодні.

Завдання етики в сучасному суспільстві полягають в адаптації людини протягом її життя до швидких і кардинальних змін цивілізації, що виражається у трьох напрямках:

1. звільнити свідомість від лишніх забобонів, пережитків і непотрібних обмежень;

2. виокремити, обґрунтувати і закріпити моральні цінності необхідні для нормального існування і розвитку людства.

3. створити шляхи впровадження в життя вищезазначених цінностей.