IV Вивчення нової пісні

- Чи актуальна насьогодні тема кохання?

- зараз ми вивчимо нову пісню «Ты меня никогда не забудешь.».

1. показ пісні

2. вивчення літературного тексту

3. розучування пісні по фразах

4. художня обробка пісні.

V Підведення підсумків

- Сьогодні ми мали змогу продовжити розмову про кохання.

- Хто написав сюїту "Шахерезада?

- Скільки в ній частин?

- Які частини ми прослухали?

V Домашнє завдання.

Підготуйте цікаві відомості, про М. Римського-Корсакова.

Висновки

Урок музики як основна форма навчально-виховного процесу включає в себе різноманітні види музичної діяльності учнів. Для уроків музики характерною рисою є особлива емоціональна атмосфера. Адже “музика – мова почуттів”: вона хвилює, викликає певні настрої і переживання.

На уроках музики в учнів розвивається музичний слух, музична пам’ять, чуття ритму, уява, фантазія, учні набувають цілий комплекс вокально-хорових навичок, вмінь і знань.

А вчитель музики, проводячи навчально-виховну роботу, формує погляди, переконання, запити, смаки, ідеали дітей.

Тому він повинен бути широко освіченою особою, добре знати свій предмет, володіти знаннями методики музичного виховання, постійно вдосконалювати свій ідейно-теоретичний рівень, завжди бути у творчих пошуках, бути добрим політологом, прекрасним музикантом: вільно володіти інструментом, голосом, мати тонкий музичний слух, вільно читати з листа, імпровізувати, любити свій предмет, а головне – любити дітей.

Для ефективного освоєння музичного матеріалу і для зняття втоми у дітей 1-4 класів на уроках музики обов’язковим є рух під музику: маршування, танцювальні елементи, музичні ігри. В процесі вивчення музично-ритмічних рухів рекомендується освоювати з дітьми характерні рухи українських народних танців.

Необхідно відмітити, що всі види музичної діяльності на уроці повинні тісно переплітатись з вивченням дітьми музичної грамоти, розвитку музичних здібностей. Слідкувати за набуттям вміння учнів розрізняти високі і низькі, довгі і короткі звуки, рух мелодії вгору та вниз, тихе і голосне звучання музики, графічного запису пульсу та ритмічного малюнку мелодії; вивчення тривалостей нот, пауз, графічного запису їх на нотному стані, знаки альтерації, метр, ритм, лад, динаміка, темп.

Провідне місце на уроці в умовах різновікового класу займає вокально-хорова робота. Хоровий спів розглядається одночасно і як засіб емоційно-естетичного виховання учнів, і як засіб їх всестороннього музичного розвитку. Процес співу по своїй природі комплексний. В ньому бере участь весь організм дитини, зокрема його звукоутворюючий артикуляційний і дихально-м’язовий апарат. Важливо з перших кроків навчання співу розвивати вокальний слух учнів, що передбачає здатність розрізняти якість голосу, контролювання і оцінювання як власного співу, так і своїх товаришів.

Слухання музики – один з основних видів музичної діяльності учнів. Ознайомлення з кращими зразками вітчизняної та зарубіжної музичної культури сприяє розвитку загальної культури учнів, вихованню в них художнього смаку, вміння оціночно ставитись до творів мистецтва. Навчити дітей слухати музику – одне з найскладніших педагогічних завдань. Вчитель повинен не тільки навчити дітей правильному сприйманню музичних творів, але й вмінню аналізувати прослухане.

Для кращого та глибшого сприймання музичного твору корисне використання ілюстративного матеріалу. Підбирати ілюстрації, вчитель повинен з урахуванням їх наближеності до змісту музичного твору. Це можуть бути малюнки, світлини, репродукції тощо. Вдало підібраний ілюстративний матеріал допомагає учням краще вникнути в музичний образ твору, зрозуміти його зміст, запам’ятати, а потім згадати прослухану музику.

Ефективність музичного виховання школярів залежить від особистості вчителя, його світогляду і професійної підготовки, педагогічної майстерності, високого рівня інтелекту і душевної чуйності. Він повинен не лише любити музику, а й уміти зацікавити нею дітей, знати і розуміти її в значно більшому обсязі, ніж хоче навчити цього своїх вихованців, бути поінформованим у питаннях педагогіки і психології, естетики і мистецтва, постійно збагачуватися новими знаннями. Учителю слід пам’ятати, що оволодіння музичними знаннями не є самоціллю, а є необхідним дидактичним засоби музичного навчання, розвитку їх інтересу до музики, формування естетичного ставлення до неї.

Список використаної літератури

1. Програма “Музика” 1-8 кл. ЗОШ.

2. Є.П.Печерська. Уроки музики в п/школі. Київ, “Либідь” 2001.

3. В.Островський, М.Сидір. Посібники-зошити 1-8 кл. – 2000.

4. Поурочні методичні розробки з музики в п/класах.

5. Л.Г.Дмитрієва, Н.М. Чорноіваненко. Методика музичного виховання для педучилищ.

6. Музика в школі. Вип. 1, 7, 8, 10.

7. Музичне виховання в школі, Вип. 9, 13, 15.

8. Г.Падалка “Вчитель, Музика, Діти”.

9. Мистецтво і школа” – Книга для вчителя.

10. Кабалевський Д.Б. Як розповідати дітям про музику? – К.: Музична Україна, 1982. – 320 с.

11.Ильев В.А. Технология театральной педагогики в формировании и реализации замысла школьного урока. – М.: Просвещение, 1993 – 196 с.

12.Кабалевський Д. Про трьох китів та інші цікаві речі. – К.: Музична Україна, 1973.

13.Леонтьев А.А. Педагогическое общение. – М.: Просвещение, 1996.

14.Муха А.І. Мистецтво в патріотичному та інтернаціональному вихованні. – К.: Наук. думка, 1998. – 84с.

15.Падалка Г. Учитель, музика, діти. – К.: Музична Україна, 1982.

16.Педагогіка//За ред. М.Д. Ярмаченка. – К.: Радянська школа, 1986.

17.Педагогика / Под общ. ред. Ю.К.Бабанского. – М., Просвещение, 1988.

18.Програма “Музика” 1-8 кл. ЗОШ.

19.Ростовський О.Я. Методика викладання музики у початковій школі. – Т.: Навчальна книга – Богдан, 2000.

20.Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 томах. – К.: Дніпро, 1976.

21.В.І.Лозова, Г.В.Троцко Теоретичні основи виховання і навчання. – Х.: ОВС, 2002.