1916Р. "Верденська м'ясорубка". Брусиловський прорив. Битва на р. Соммі.

4 червня 1916 російські армії під командуванням генерала Брусилова після сильної артилерійської підготовки прорвали австро-німецький фронт (Брусиловський прорив). Незабаром вони знову зайняли більшу частину Галичини й Буковину, досягай Закарпаття.

1 липня 1916 французькі та англійські війська повели наступ на річці Соммі. Шквальний артилерійський вогонь, що тривав сім днів, зруйнував німецькі дротяні загорожі, тран¬шеї, ходи сполучення. Крім піхоти, на прорив уперше було кинуто танки, проте німецькі війська стримали натиск і во¬сени активні бойові дії на р. Соммі припинилися.

У грудні безрезультатно закінчилась і Верденська битва.

У травні — червні 1916р. між англійським і німецьким флотами відбулася найбільша в історії морська битва. У ній з обох сторін брали участь дредноути, лінійні кораблі, крей¬сери, міноносці. Зіткнення відбулося у Північному морі поблизу берегів Ютландії (Ютландская битва). Спроба німецької ескадри роз¬сікти британський флот і знищити його по частинах ледь не стала катастрофою для неї самої. Німецький флот поспіш¬но вийшов з бою.

З лютого 1917р. США розірвали дипломатичні відно¬сини з Німеччиною, американський кон¬грес оголосив війну Німеччині. Це сталося 6 квітня. Глави урядів і представники штабів Англії, Франції, Італії та США для координації дій на західноєвропейському театрі війни у листопаді 1917р. утворили Вищу воєнну раду. Верховним головнокомандувачем у березні 1918 р. було призначено генерала Фоша. Тим часом Росія стрімко змінювала курс. Захопивши в жовтні 1917р. владу, більшовики 15 грудня уклали з австро-німецьким командуванням перемир'я. Раніше це зробила Румунія.

З березня 1918р. між Німеччиною та Радянською Росією було підписано Брестський мир. Ні¬мецькі війська перекидалися на захід. Остаточного удару по німецьких військах союзники завдали поблизу Ам'єна 8 серпня.1918 За один день перестали існувати 16 німецьких дивізій. Командувач німецькою ар-мією генерал-фельдмаршал фон Гінденбург заявив імператору Вільгельму II про доцільність укладення миру, поки війська знаходяться на території противника. Не чекаючи воєнних дій Німеччини, під натиском військ Антанти 29 вересня капітулювала Болгарія. Через місяць попросили миру Австро-Угорщина і Туреччина. Переговори про перемир 'я почалися 7 листопада 1918р. на станції Ретонд у Комп'єнському лісі, де стояв штабний поїзд маршала Фоша. На світанку 11 листопада 1918 р. між Німеччино юта її противниками було підписано перемир'я (на 36 днів).

54. Українські землі в роки і св (1914-1918)

1 серпня 1914 року розпочалася перша світова війна. Україна не залишалась осторонь цієї трагедії. Значна територія й опинилася в прифронтовій смузі, а в Галичині, Буковині, Прикарпатті розгорнулися бойові дії. Тим більше, що Україна стала центром територіальних зазіхань з боку протиборствуючих сторін; Російської імперії та Австро-Угорської, далекосяжні плани щодо України мала Німеччина.

Неоднозначно зустріла звістку про війну громадськість цих регіонів: одна частина українства підтримала Росію, інша – Австро-Угорщину. В серпні 1914 року у Львові було утворено міжпартійний блок – Головну Українську Раду, яка виступила ініціатором формування українських військових частин на боці Австрії. З українців Галичини було сформовано легіон Українських січових стрільців, який взяв участь у військових діях в районі Стрия, на Тужоцькому перевалі в Карпатах, пізніше він воював у Поділлі.

Одночасно група емігрантів із Східної України (Д. Донцов, В. Дорошенко, М. Меленевський) створили у Відні «Союз визволення України», який поставив за мету боротьбу за створення самостійної України і вважав доцільним для досягнення цієї мети співробітництво з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

В Наддніпрянській Україні члени Товариства українських поступовців виступили з закликом виступити на захист Росії. З цією метою був створений Комітет Південно-Західного фронту Всеросійського союзу земств і міст, в складі якого працювали відомі діячі українського руху А. Ніковський, Д. Дорошенко, А. Вязлов. У 1916 р. С. Петлюру було призначено помічником уповноваженого Союзу земств на Західному фронті.

В 1914 р. воєнні дії проходили на території Галичини. Там розгорнувся наступ російської армії, яка зайняла Львів, Чернівці, Перемишль та інші міста. В 1915 р. розпочався контрнаступ німецьких та австро-угорських військ, російські війська змушені були відступити. Однак в березні 1916 року командуючим Південно-Західним фронтом було призначено генерала Брусилова, який знову розпочав успішний наступ російських військ у Карпатах, відомий як «брусиловський прорив», в результаті якого царська армія зайняла Чернівці, Коломию, Луцьк.

На окупованих територіях Західної України було створено генерал-губернаторство на чолі з графом Г. Бобринським, який повів політику репресій та переслідувань проти українства: закривались українські видання, переслідувались греко-католики, заарештували і вислали до Суздаля митрополита А. Шептицького. Австро-угорська адміністрація зі вступом на ці території вдавалася до нових репресій проти тих, хто, на її погляд, симпатизував Росії: десятки тисяч українців опинились в концентраційних таборах – Телергоф, Терезієштадт, Гмюнді.

Війна негативно вплинула на господарство України; скоротилось промислове виробництво, особливо в харчовій та легкій галузях, значна частина території постраждала від ведення бойових дій, скоротились посівні площі, падав життєвий рівень населення, зростала кількість людських втрат. Результатом цього було наростання економічної кризи та соціального невдоволення.

Війна ще більше загострила існуючі протиріччя в російському суспільстві і підштовхнула суспільство до нової революції.