15.Швидкість обігу грошей.

Швидкість обігу грошей являє собою показник, що характеризує ступінь швидкості переходу грошей від одного суб'єкта грошових відносин до іншого. Це частота з. якою гривня використовується в середньому за певний період (рік, квартал, місяць) для реалізації товарів та послуг. Статистично показник швидкості обігу грошей виражається або числом оборотів одноіменної грошової одиниці за певний час, або тривалістю одного обороту. На швидкість обігу грошей впливають такі фактори:-обсяг, структура та ефективність суспільного виробництва;-величина і швидкість товарних потоків на стадії обміну;-рівень розвитку ринкових зв'язків між суб'єктами процесу відтворення;-збалансованість попиту і пропозиції на ринку;-рівень розвитку маркетингу;-рівень інфляції.-рівень розвитку економічної інфраструктури: транспорту, торгівлі, банківської справи, ринку цінних паперів тощо. Швидкість обігу грошей обернено пропорційна пропозиції грошової маси. Це означає, що у випадку зменшення кількості грошей, що .обслуговує певну величину ВНП, швидкість обігу кожної грошової одиниці зростатиме. Недостатність грошової маси, необхідної для обслуговування обігу товарів і послуг, компенсується прискоренням швидкості обігу грошей. Таке прискорення здійснюється автоматично методом саморегулювання.

12.Поняття грошового обороту.

В умовах, товарно-грошових відносин в процесі купівлі-продажу товарів, надання послуг, задоволення різного роду зобов'язань у грошовій формі, а також при розподілі та перерозподілі: грошових коштів виникають розрахунки і платежі.Сукупність усіх грошових платежів утворює грошовий оборот. На мікроекономічному рівні грошовий оборот обслуговує кругооборот індивідуального капіталу. На макроекономічному рівні грошовий оборот обслуговує кругооборот усього сукупного капіталу суспільства на всіх стадіях, суспільного відтворення: у виробництві, розподілі, обміні і споживанні. Суб'єктами грошового обороту є всі юридичні і фізичні особи, які беруть участь у створенні, розподілі, обміні та споживанні валового національного продукту їх можна об'єднати в такі групи:.-Фірм-,суб'єкти, що забезпечують створення і реалізацію ВНП.- Домашні господарства - суб'єкти, які забезпечують виробництво ВНП основними факторами (робочою силою, засобами виробництва тощо) і є кінцевими його споживачами;- Державні структури, - суб'єкти, які забезпечують розподіл та перерозподіл вартості створеного національного доходу та національного продукту, здійснюючи вплив на реалізацію та споживання останнього;-Фінансові посередники - суб'єкти грошового ринку, що спрямовують потік грошових коштів від їх власників до позичальників. Грошовим оборотом взаємопов'язуються такі основні ринки, через які здійснюється більшість грошових відносин між економічними суб'єктами. -Ринок продуктів, на якому реалізується створений фірмами національний продукт.-Ринок ресурсів, на якому фірми купують необхідні для виробництва ресурси (робочу силу, капітал, інформацію та природні ресурси);-Фінансовий ринок, де реалізуються вільні грошові кошти.-Світовий ринок, через який здійснюється зв'язок внутрішньої економічної системи із "зовнішнім" світом