46.Функції центрального банку.

Основними з них є такі функції: -емісійного центру готівкового обігу;-банку банків;-органу банківського регулювання та нагляду;-банкіра І фінансового, агента уряду;-провідника монетарної, політики. Емісія банкноті -Центральний банк має монопольне право емісії банкнот і розмінної монети. Центральний банк як банк банків забезпечує касове, розрахункове та кредитне обслуговування комерційних банків. Успішне регулювання центральним банком грошового ринку-потребує наявності в країні стабільної та надійної банківської системи. До основних повноважень центрального банку, належать такі:-регулювати доступ до банківської системи;-забезпечувати розумне регулювання діяльності банків,-регулярно отримувати від банків звітність для проведення безвиїзного нагляду,-застосовувати заходи примусового впливу щодо проблемних банків,-брати неплатоспроможні банки під особистий нагляд, Центральні банки відіграють помітну роль у касовому виконанні державного бюджету. Суть касового виконання бюджету полягає в організації надходження грошових коштів до бюджету (податки, збори, ~ виторг від реалізації державних цінних паперів) і видачі бюджетних коштів у процесі-виконання бюджету. Найважливішою функцією центрального банку є визначення і реалізацій монетарної політики. Монетарна Політика центрального банку слугує ключовим елементом всієї грошової системи країни.

45.Центральний банк, походження, види, правові основи організації.

Центральний банк виступає основним координатором діяльності кредитних інститутів і виконує функції управління грошово-кредитними та фінансовими процесами в економіці. Головне призначення - забезпечення стійкості національної грошової одиниці та регулювання і координація діяльності грошово-кредитної сфери. Центральний банк - це орган державного грошово-кредитного регулювання економіки, наділений монопольним правом емісії банкнот та правом керувати грошово-кредитною системою країни. Центральні банки багатьох країнах є юридично самостійними. Форми управління -центральним банком, залежать від національних особливостей, та^: ^політичного устрою країни. Поточне^: керівництво операціями, як правило, здійснюють внутрішні органи управління. Організаційно-правовий статус центральних банків розвинених країн закріплений у правових актах: у законах про центральні банки та в їхніх статутах, законах про банки і банківську діяльність, у валютному законодавстві.

49.Основи організації комерційних банків.

Банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації в Національному банку України. Його засновниками можуть бути вітчизняні та іноземні юридичні і фізичні особи, які мають на це право згідно чинного законодавства. Статутний фонд, формується тільки за рахунок власних коштів засновників у грошовій формі, Розмір статутного фонду не може бути меншим за нормативні вимоги НБУ. мінімальний рівень статутного фонду повинен відповідати сумі, еквівалентній 1 млн. євро. Дозвіл на створення комерційного банку (ліцензію) дає центральний банк шляхом реєстрації на підставі таких документів:•Заява про реєстрацію;•Установчі документи;•Економічне обгрунтування;•Висновки аудиторської фірми про фінансовий стан засновників;•Відомості про професійну придатність керівників. Вищим органом управління банку є загальні збори акціонерів, які вирішують стратегічні завдання в його діяльності. Вищий орган банку реалізує свої завдання та функції безпосередньо через виконавчі та контрольні органи. Виконавчим органом акціонерного банку є правління, а пайового - дирекція. Роботою правління керує голова, а дирекції - Генеральний директор. Контроль за діяльністю правління банку здійснює ревізійна комісія. Основним критерієм організаційної побудови банку є економічний зміст та обсяг операцій, які він виконує.