9.Сутність, мета та завдання військово-патріотичного виховання у зс України

Основи ВПВ покладене формування патріотизму як найвищої функції цінності, що проявляються у любові до Батьківщини, прагненні захищати її, проявляється в постіхних вчинках і діяльності людини.

ВПВ- цілеспрямований, системний, організаційний, планомірний вплив субєктів на сівдомість та поведінку о/с за для формування патріотизму через виховання високих громадських, військово-професійних, фізичних якостей, необхідних для підвищення рівня морально психологічного потенціалу, що забезпечує сумліне виконання військовослужбовцями службових обов’язків.

Основні завдання ВПВ:

- утвердження у у свідомості о/с любові до України, ЗСУ, історії військовх традицій.

- виконання поваги до КУ, законів, вимог військової присяги , статутів ЗСУ, моральних норм поведінки

- формування гордості і поваги до державних символів Укр., бойових прапорів, військової символіки,

- поглиблене з історії Укр., проти дія викривленю та фольсифікації історії

- збереження військових традицій та започаткування нових.

- використання ВПВ громадських, молодіжних та ін. організацій.

- формування позитивного іміджу ЗС, підвищення престижу військової служби.

Система заходів ВПВ:

- загально-цільові заходи з формування о/с патріотизу.

- тематичні заходи.

- тематичні заходи культурно-виховних та просвітницької роботи.

- допризивна підготовка.

10.Система роботи керівного складу щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку у підрозділі

Система роботи із зміцнення дисципліни та правопорядку в підрозділі (частині) – це комплекс заходів і основних напрямків роботи командирів (начальників) щодо досягнення у підпорядкованих військових підрозділах (частинах) позитивного МПС-у особового складу, свідомої дисциплінованості військовослужбовців, бездоганного та неухильного дотримання ними порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Ця система має відповідати вимогам Міністра оборони та передбачає:

По-перше, глибоке вивчення, осмислення й усвідомлення командирами (начальниками) основних вимог статутів, військового законодавства України, наказів Міністра оборони щодо зміцнення військової дисципліни.

По-друге, регулярну роботу посадових осіб у підпорядкованих їм підрозділах із всебічного вивчення стану служби військ, військової дисципліни та правопорядку, виконання особовим складом у повсякденній життєдіяльності вимог законів, статутів, наказів і директив Міністра оборони та інших керівних документів;

По-третє, заслуховування звітів командирів підрозділів та інших посадових осіб про стан військової дисципліни, їх особистий внесок у її зміцнення, формування і розвиток дисциплінованості у кожного воїна.

По-четверте, підведення підсумків роботи із зміцнення військової дисципліни та правопорядку відділеннях (екіпажах, обслугах), взводах, ротах (батареях), батальйонах (дивізіонах), полках (на кораблях) згідно вимог Міністра оборони.

По-п’яте, вивчення, аналіз, узагальнення і впровадження передового досвіду роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку.

По-шосте, чітку організацію методичної роботи, яка передбачає навчання підлеглих командирів (начальників) практиці МПЗ військової дисципліни та профілактики правопорушень.

По-сьоме, постійну турботу про покращення якісної характеристики та рівня підготовленості суб’єктів МПЗ військової дисципліни, правопорядку і профілактики правопорушень.

По-восьме, систематичний аналіз, корегування і затвердження планів роботи підлеглих посадових осіб щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку згідно вимог Міністра оборони та інших старших начальників.

Методи МПЗ військової дисципліни – це способи і прийоми впливу на свідомість, підсвідомість, мотиваційну, емоційно-почуттєву і вольову сферу психіки військовослужбовця, його поведінку і військово-професійну діяльність з метою досягнення бездоганного ставлення до виконання службових обов’язків. До них належать: методи довір’я, поваги до особистості військовослужбовця та її гідності; методи формування свідомості особистості воїна (переконання, заохочення, примус); метод особистого прикладу командира (начальника); метод доручення підлеглому; метод вправи; метод створення виховуючих ситуацій; метод осуду негідної поведінки військовослужбовця; психодіагностичні, психокорекційні, психореабілітаційні методи тощо.

Форми МПЗ військової дисципліни – це організаційні заходи, які цілеспрямовано плануються, ретельно готуються і якісно проводяться з метою усвідомлення військовослужбовцями вимог законів, статутів, моральних норм поведінки та їх свідомого неухильного дотримання. Форми залежать від стану військової дисципліни та правопорядку в підрозділі (частині), рівня МПС-у особового складу, поставлених завдань та інших чинників. Найчастіше застосовуються індивідуальні і групові форми МПЗ військової дисципліни. 

Основними критеріями оцінки стану дисципліни та ефективності системи роботи по її зміцненнювиступають: 

по-перше, рівень бойової готовності підрозділу, частини (корабля). Бойова готовність і дисциплінатісно пов’язані. Якщо військова дисципліна умова бойової готовності, то стан бойової готовності найбільш ефективний критерій її оцінки; 

по-друге, ступінь підтримання у підрозділі (частині) статутного порядку, його відповідність вимогам Міністра оборони, військовим статутам і настановам; 

по-третє, особиста взірцевість в дисципліні командирів (начальників). Це дає можливість командиру і його заступнику з виховної роботи проводити МПЗ предметно, з конкретними категоріями військовослужбовців, мобілізувати з цією метою громадськість;

по-четверте, комплексне проведення інформаційно-пропагандистської, організаторської, соціально-правової, культурно-виховної і просвітницької роботи, ступінь дієвості їх форм і методів;

по-п’яте, ефективність і стан дисциплінарної практики командирів і начальників всіх рівнів та іншікритерії.