18. Організація морально-психологічного забезпечення вартової служби.

Заступники командувачів корпусів, командирів з'єднань, військових частин, підрозділів, начальників гарнізонів з виховної роботи зобов'язані:

• організовувати та особисто проводити виховну роботу, правове виховання особового складу, спрямовані на якісне виконання завдань вартової служби, з урахуванням етапів та періодів службової діяльності військовослужбовців, спираючись на добові ритми їх психічної активності, фізичну та морально-психологічну готовність.

• Знати морально-психологічний стан особового складу, який залучається до несення служби;

• планувати, організовувати і контролювати проведення у вартах заходів морально-психологічного супроводу несення вартової служби та культурно-виховної роботи. Аналіз стану морально-психологічного забезпечення вартової служби у полках, бригадах проводити щомісячно, військово-навчальних закладах, дивізіях, корпусах - щоквартально;

• проводити рольові ігри та розбір психологічних ситуацій, аналізувати дані соціометричного опитування. Виключити можливість призначення до варти хворих, психічно неврівноважених військовослужбовців, які знаходяться у стані психологічного перевантаження, мають відхилення у стані здоров'я, та тих, які до призову на військову службу притягувалися до кримінальної відповідальності, перебували під слідством або знаходилися на обліку в кримінальній міліції по справах неповнолітніх;

• напередодні дня заступання в наряд проводити обов'язкове тестування особового складу варт. За його результатами робити остаточний висновок щодо допуску кожного військовослужбовця до несення служби у варті;

• запровадити систему морального та матеріального заохочення військовослужбовців, які відмінно несуть вартову службу. Щомісячно узагальнювати та пропагувати досвід кращих командирів військових частин, підрозділів, військовослужбовців під час організації та несення вартової служби, забезпечити його наочне висвітлення у вартових приміщеннях, періодичній пресі підрозділів;

• виховувати в особового складу варт витримку, винахідливість, пильність, відчуття військового товариства і взаємовиручку;

• забезпечити рівномірність розподілу нарядів, урочистість у проведенні військових ритуалів з метою виховання у військовослужбовців високих морально-бойових якостей;

• проводити роз'яснення особовому складу варт вимог законів України про відповідальність за порушення правил несення вартової служби;

• створити у вартових приміщеннях затишок та обстановку, яка б сприяла морально-психологічному і фізичному розвантаженню особового складу, забезпечити варти сучасними технічними засобами виховної роботи, своєчасне отримання ними свіжих газет і журналів.

19.Організація морально-психологічного забезпечення бойового чергування.

Бойове чергування є виконанням бойового завдання з охорони державного кордону України в повітряному просторі спеціально призначеними силами та засобами. Воно вимагає від особового складу високої виучки, організованості та дисципліни, готовності до рішучих дій, самостійності при виконанні покладених бойових завдань. Це найбільш відповідальний вид військової діяльності у мирний час, що пов’язаний із значними фізичними та психологічними навантаженнями. Він висуває високі вимоги до морально-психологічних якостей посадових осіб чергових бойових змін, обслуг та екіпажів.

Особливостями бойового чергування, як основного виду бойової діяльності військ (сил) в мирний час, є:

тривалість (командні пункти органів управлінь, об’єднань, з’єднань і частин несуть бойове чергування постійно; бойові підрозділи несуть бойове чергування згідно графіка у визначені терміни);

великі фізичні та психологічні навантаження на особовий склад чергових сил;

несення служби у відриві від колективу індивідуально, або малими групами в умовах обмеження, монотонності та одноманітності надходження сигналів, особливостей мікроклімату (недостатність свіжого повітря, температурний режим, темрява, шум апаратури).

Морально-психологічне забезпечення бойового чергування – це комплекс організаційних, аналітичних, інформаційно-виховних, соціально-психологічних заходів, що проводяться з метою формування у особового складу високих морально-психічних якостей та відповідних ціннісно-мотиваційних настанов з метою безумовного виконання завдань бойового чергування.

МПЗ виконання завдань бойового чергування організується і проводиться відповідно до:

Концепції виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України;

Концепції морально-психологічного забезпечення підготовки та ведення операцій (бойових дій) Збройних Сил України;

наказу начальника Генерального штабу Збройних Сил України № 04 від 31 січня 2000 року “Про затвердження Інструкції з організації бойового чергування, оперативно-чергової та чергової служби у Збройних Силах України”;

директив командувачів видів Збройних Сил про МПЗ виконання завдань бойового чергування у військах (силах);

методичних рекомендацій ГУВСПР МО України, управлінь виховної роботи видів Збройних Сил України.

Керівництво морально-психологічним забезпеченням бойового чергування здійснюється відповідними командувачами, командирами (начальниками). Безпосередню організацію здійснюють їх заступники з виховної роботи.

Система МПЗ виконання завдань бойового чергування включає:

технологію та методики впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, захист їх психічних (психофізіологічних) властивостей, реабілітації психотравмованих;

органи виховної роботи, посадові особи виховних структур та інші визначені посадові особи об’єднань, з’єднань, військових частин та підрозділів;

інфраструктуру органів виховної роботи, технічні засоби виховання та поліграфії, що використовуються в інтересах МПЗ.

Основні етапи планування і проведення заходів морально-психологічне забезпечення виконання завдань бойового чергування

МПЗ виконання завдань бойового чергування планується та проводиться в три етапи:

Перший етап – МПЗ підготовки особового складу до виконання завдань бойового чергування. На цьому етапі проводиться вивчення та відбір серед військовослужбовців, які прибули до підрозділу, тих, хто за своїм індивідуальним морально-психологічним станом та станом здоров’я можуть бути допущені до виконання завдань бойового чергування.

Другий етап – створення збалансованих по психологічних показниках бойових обслуг (екіпажів) та чергових змін. Під час цього етапу здійснюється добір, допуск особового складу до бойового чергування, його підготовка до несення бойового чергування, комплектування збалансованих по психологічних показниках бойових обслуг (екіпажів) та чергових змін.

Третій етап – морально-психологічне супроводження виконання завдань бойового чергування. В ході етапу здійснюються практичні заходи МПЗ.

Зміст першого етапу складає:

спеціальна та цільова психологічна підготовка особового складу до виконання завдань бойового чергування;

робота щодо визначення індивідуального морально-психічного стану та стану здоров’я кожного військовослужбовця;

робота щодо роз’яснення особовому складу положень нормативно-правових актів України з оборонних питань, завдань чергових сил та умов виконання завдань бойового чергування;

аналіз психологічної адаптації військовослужбовців до умов військової служби.

Підготовка військовослужбовця до несення бойового чергування на цьому етапі організовується, як напрямок роботи в системі початкової підготовки особового складу до виконання службових завдань у складі частини та підрозділу. Етап вимагає активної діяльності щодо професійно-психологічного добору. Тривалість етапу – перші 1,5 місяці служби (до закінчення періоду роздільного навчання особового складу).

З прибуттям поповнення до військової частини, протягом перших 3-4 днів проводяться бесіди з військовослужбовцями, в ході яких звертається увага на рівень загальноосвітньої підготовки, розуміння поповнення соціального значення військової служби, необхідності виконання свого патріотичного обов’язку, відповідальності за свої вчинки, вихованість, а також стан здоров’я.

Роботу щодо МПЗ бойового чергування на першому етапі необхідно спрямувати на нейтралізацію пасивності, усвідомлення важливості завдання, що виконується, формування чітких мотиваційних установок на якісне виконання службових завдань взагалі, а також найбільш важливих – бойового чергування в складі чергових бойових обслуг.

Це досягається під час занять з гуманітарної підготовки, годин правового інформування, індивідуальних бесід, інших заходів виховної роботи. В ході занять необхідно ознайомити військовослужбовців з історією і бойовим шляхом частини, підрозділу, роз’яснити завдання чергових сил та організацію бойового чергування в частині. Доцільно роз’яснити особовому складу основні положення нормативно-правових актів України з оборонних питань, вимоги керівних документів щодо організації бойового чергування по протиповітряній обороні, а також суспільно-політичні умови виконання поставлених завдань частиною, підрозділом. Подальшу роботу необхідно спрямувати на формування у воїнів прагнення сумлінно оволодівати дорученою технікою та озброєнням, якісно виконувати свої обов’язки, професійно та рішуче діяти в екстремальних ситуаціях.

Протягом першого етапу проводиться робота по визначенню індивідуальних соціально-психічних якостей військовослужбовців, стану їх здоров’я, визначення “групи ризику”. Це спільна комплексна робота командирів, штабів, структур виховної роботи та медичних працівників.

Вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей особи військовослужбовця на першому етапі проводиться по таких параметрах:

– соціально-демографічні показники, ставлення до служби, особливості сімейного стану, соціально-політичні погляди, життєвий досвід;

– акцентуація характеру і тип темпераменту, особливості нервової системи, рівень комфортності особи;

– психічні утворення (знання, вміння, навички), особливості протікання нервових процесів;

– загальний стан здоров’я, наявність соматичних захворювань.

В цей період використовуються такі методи і методики вивчення особистості:

– аналіз документів (характеристик, документів з військовий комісаріатів, медичних документів, довідок, в тому числі з особової справи військовослужбовця);

– бесіда;

– спостереження;

– зв’язок з батьками та військовими комісаріатами;

– анкетування;

– тестування за методиками “Прогноз”, “Акцентуація характеру”, “Суїцид”, “Тип поведінки особи в групі”, “Тип поведінки особи в конфліктній ситуації”, “ПОКС”.

Висновки вивчення оформлюються в “Особовій справі” військовослужбовця. На їх підставі заступник командира з виховної роботи складає відповідні рекомендації командиру (начальнику).

Важливим напрямком роботи на першому етапі МПЗ бойового чергування є аналіз адаптації військовослужбовців до умов військової служби.

Необхідність такої роботи обумовлена тим, що враження, які виникають у людини в перші години і дні перебування в частині, коли ще не склався певний військовий колектив, надовго визначають його ставлення до військової служби. Потрібно враховувати, що людина, яка позбавлена орієнтирів в новій для неї ситуації, неспроможна одразу визначити вірну лінію поведінки. Це може стати основною причиною ускладненої адаптації деяких військовослужбовців до армійських умов. Під впливом різних стрес-факторів служби у окремих військовослужбовців можуть виникнути розлади психіки. Зовнішньо такі стани виявляються у формі необґрунтованої активності або повної апатії, зниження швидкості реакції. В цьому випадку особам з ознаками ускладненої психологічної адаптації необхідно надавати допомогу, приділяти підвищену увагу, але не підкреслюючи таке ставлення, роз’яснити тимчасовий характер негативних переживань. Ця робота повинна проводитися більш ретельно протягом перших трьох місяців служби.

Головним змістом другого етапу є добір військовослужбовців, які за своїми індивідуально-психічними якостями можуть бути допущені до виконання завдань бойового чергування і комплектування чергових бойових обслуг та чергових змін.

Він включає:

– аналіз результатів вивчення індивідуальних соціально-психологічних якостей військовослужбовців, уточнення “групи ризику”;

– визначення категорій військовослужбовців, які можуть бути допущені до несення бойового чергування;

– аналіз морально-психологічної готовності особового складу до несення бойового чергування;

– визначення і коригування складу чергових бойових обслуг та чергових змін;

– психологічну підготовку чергових бойових обслуг до виконання завдань в період підготовки до заступу на бойове чергування.

Командирами, офіцерами органів виховної роботи, медичними працівниками на цьому етапі проводиться аналіз результатів вивчення індивідуально-психічних якостей військовослужбовців. В ході роботи уточнюється “група ризику”. При необхідності проводиться додаткове медичне обстеження військовослужбовців , які входять до її складу.

Згідно з поданням комісії професійно-психологічного добору частини визначаються категорії військовослужбовців, які можуть бути допущені до несення бойового чергування і здатні самостійно вирішувати питання в ході чергування. За підсумками цієї роботи готується відповідний наказ командира частини.

Військовослужбовці, які віднесені до “групи ризику”, до несення бойового чергування не допускаються.

Аналіз морально-психологічної готовності військовослужбовця до несення бойового чергування проводиться методом спостереження. Цей метод дозволяє аналізувати психологічний стан людини за зовнішніми проявами, такими як перезбудження або емоційна загальмованість. На підставі спостереження і результатів опитування особового складу офіцер-психолог має можливість рекомендувати командиру заходи по корегуванню складу чергових обслуг та змін.

На другому етапі в період підготовки до заступу на бойове чергування проводиться спеціальна психологічна підготовка, основним змістом якої є:

– нейтралізація наслідків негативних психічних станів, втомленості, монотонності виконання обов’язків за рахунок вчасного проведення ефективних організаційних та виховних заходів;

– оптимальний розподіл військовослужбовців в чергових обслугах і чергових змінах за графіком чергування з урахуванням їх особистих властивостей, добових ритмів психічної активності, психологічної сумісності;

– формування позитивних мотиваційних установок, стійких навичок поведінки та виконання функціональних обов’язків в екстремальних ситуаціях.

Третій етап – морально-психологічне супроводження виконання завдань бойового чергування, здійснюється за такими напрямками:

– психологічного забезпечення;

– інформаційного забезпечення;

– воєнно-соціальної та правової робота;

– культурно-виховної та дозвільної роботи.

Психологічне забезпечення спрямовується на формування, підтримання та відновлення у військовослужбовців морально-психологічних і бойових якостей, з метою досягнення ними високої активності та психологічної стійкості під час виконання завдань бойового чергування у складі чергових сил.

Основні напрямки роботи:

– аналіз стійкості психіки осіб чергових сил, помилок та порушень під час несення бойового чергування;

– повсякденне спостереження морально-психічного стану військовослужбовців, які несуть бойове чергування, застосування в залежності від обстановки організаційних, виховних і психокорекційних заходів;

– створення і удосконалення системи мотивів, які стимулюють зразкове виконання завдань бойового чергування;

– навчання особового складу чергових сил методам саморегуляції і аутотренінгу;

– належне обладнання місць несення бойового чергування (командних пунктів, пунктів управління, робочих місць фахівців).

Головним змістом інформаційного забезпечення є збір, аналіз та роз’яснення особовому складу інформації стосовно оцінки воєнно-політичної, воєнно-стратегічної та оперативної обстановки, соціально-психологічних умов виконання завдань бойового чергування частиною, підрозділом. Для цього доцільно використовувати заняття з гуманітарної підготовки, суспільно-політичне інформування, щоденне інформування чергової бойової обслуги, проведення ритуалу заступу на бойове чергування, засоби наочної агітації та інші форми і методи інформаційно-психологічного впливу на особовий склад.

Основними напрямами воєнно-соціальної та правової роботи є:

– створення соціально-правових умов мобілізації внутрішніх сил військовослужбовців;

– досягнення свідомого виконання воїнами вимог законодавства та керівних документів з питань організації бойового чергування;

– підтримання високої дисципліни і організованості бойового чергування;

– доведення та роз’яснення особовому складу відповідальності за порушення правил несення бойового чергування;

– реалізація соціальних гарантій особового складу та членів їх сімей згідно чинного законодавства.

Заходи культурно-виховної та дозвільної роботи проводяться з метою підтримки та відновлення моральних, психічних та фізичних сил особового складу чергових змін, задоволення духовних, інтелектуальних, культурних та релігійних потреб військовослужбовців.

Основні заходи МПЗ, що проводяться під час підготовки чергової зміни командного пункту, бойової обслуги (екіпажу) напередодні дня заступання на бойове чергування включають:

– інформування особового складу (суспільно-політичне, бойове, правове, технічне);

– заходи щодо зниження рівня тривожності перед заступленням на бойове чергування:

– усне опитування особового складу бойової обслуги для виявлення скарг та особистої оцінки своєї готовності до несення бойового чергування;

– проведення самооцінки ситуативної тривожності у осіб за шкалою Спілберга-Ханіна;

– діагностична бесіда;

– навчання особового складу бойової обслуги методикам аутогенного тренування, методам саморегуляції та вольової мобілізації на бойове чергування.

З метою підвищення знань та удосконалення навичок офіцерів командного пункту, клас по підготовці чергової зміни командного пункту, бойової обслуги (екіпажу) забезпечується необхідною методичною літературою з основ психологічного забезпечення, застосування методик аутогенного тренування, саморегуляції, спеціальних фізичних вправ в умовах малорухомості. Клас може обладнуватися робочим місцем для проведення тестування особового складу за відповідними методиками з використанням ПЕОМ. При цьому застосовується комп'ютерна система психологічних тестів. Їх можна використовувати як усі разом, так і вибірково, зміст та послідовність визначається офіцером-психологом.

Для визначення оцінки самопочуття, активності, настрою, рівня збудженості особи використовується скорочений тест Спілберга-Ханіна, опитувальник САН (Самопочуття, Активність, Настрій), адаптований варіант восьми кольорового тесту Люшера.

При виявленні будь-яких відхилень офіцер-психолог звіряє отримані результати з результатами своїх спостережень та робить висновок про можливість несення служби військовослужбовцем.

Одним з важливих елементів етапу морально-психологічного супроводження виконання завдань є організація і проведення ритуалу заступання на бойове чергування. Головною метою цього заходу є перехід від повсякденного психологічного стану до стану високої зосередженості і відповідальності за свої дії.

Проведення ритуалу заступання на бойове чергування покладається на:

– командирів з’єднань, частин (кораблів), підрозділів, їх заступників, начальників штабів та їх заступників – на командних пунктах частин, (кораблів), підрозділів;

– командирів підрозділів – в підрозділах;

– оперативних чергових – на командних пунктах за умов неможливості прибуття відповідних командирів (начальників).

Важливою складовою морально-психологічного супроводження виконання завдань бойового чергування є психологічне розвантаження особового складу чергових сил.

На командних пунктах обладнуються кімнати психологічного розвантаження, де проводяться сеанси релаксації особового складу чергових змін безпосередньо після несення чергування. Таку роботу організовує і проводить в частині офіцер-психолог, в підрозділі – заступник командира з виховної роботи.

Заключний елемент третього етапу МПЗ бойового чергування – підведення підсумків, що проводиться в частинах – один раз у місяць, в підрозділах, що несуть бойове чергування – щоденно.

При аналізі результатів чергування визначаються недоліки, що мали місце під час бойового чергування, їх причини, позитивні сторони. При підведенні підсумків ретельно аналізується стан МПЗ виконання завдань бойового чергування, визначається рейтинг чергових підрозділів і частин, фахівців усіх категорій, узагальнюється і розповсюджується передовий досвід. Значна увага приділяється моральному та матеріальному заохоченню особового складу.

При здійсненні заходів МПЗ враховується специфіка організації несення бойового чергування в органах бойового управління, родах військ, частинах і підрозділах спеціального призначення. Особлива увага звертається на роботу з оперативними черговими командних пунктів, провідними фахівцями чергових бойових обслуг.

Заходи МПЗ повинні носити неформальний творчий характер, здійснюватися з урахуванням якісних змін в особовому складі, його морально-психологічного стану, особливостей суспільно-політичних умов виконання