Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
повний конспект лекцій.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.23 Mб
Скачать

Акцизи

Мито імпортне

Універсальні:

= податок з продажу;

= податок з обороту;

= ПДВ

Специфічні:

= акцизний збір

Включаються в ціну товару

Податок з продажу застосовується в сфері оптової та роздрібної торгівлі. Об’єктом оподаткування є реалізація товарів на заключному етапі.

Податок з обороту стягується з валового обороту на всіх стадіях просування товарів.

ПДВ сплачується на всіх стадіях руху товарів, робіт, послуг. Об’єктом оподаткування виступає додана вартість. Вона розраховується так:

= заробітна плата + прибуток;

= виручка від реалізації – матеріальні витрати.

Непрямі податки є ціноутворюючим елементом. Вони носять більш фіскальний характер.

Платники непрямих податків: покупці товарів, робіт, послуг.

Суб’єкти господарювання є платниками непрямих податків при покупці товарів, робіт. Одночасно підприємства при реалізації своїх товарів у складі виручки отримують на рахунки певні суми непрямих податків, що сплачені споживачами. Ці суми підлягають сплаті в бюджет.

Особливості розрахунку та сплати окремих непрямих податків та їх вплив на фінансово-господарську діяльність розглянемо більш детально.

Мито

Мито стягується з товарів, які перетинають митний кордон України (тобто операції з ввезенням, вивезенням або перевезенням транзитом товарів).Стягнення цього податку спрямовано на реалізацію регулюючої функції: формування раціональної структури експорту та імпорту, захист національного виробника. Найбільш розповсюдженим є мито на імпорт. В цьому випадку мито сплачує імпортер за рахунок іммобілізації своїх оборотних коштів. Але реальними платниками податку в кінцевому висновку є споживачі товарів, що імпортуються.

Об’єктом оподаткування є митна вартість товару, що перетинає митний кордон.

Ставки мита можуть застосовуватись в двох формах:

= у % до митної вартості товарів;

= в грошовому вимірі на одиницю товару.

На підакцизні товари встановлюються специфічні ставки ввізного мита. Взагалі ставки мита диференціюються по товарних групах.

Акцизний збір

Представляє собою непрямий податок, який встановлюється на високоприбуткові та монопольні товари.

Платники: виробники та імпортери підакцизних товарів.

Об’єкт оподаткування:

Обороти по реалізації (продаж, обмін, безоплатна передача) вироблених в Україні підакцизних товарів. В оподатковуваний оборот включається: а) реалізація товарів для власного виробництва; б) для промислової переробки; в) для своїх робітників;

Митна вартість імпортних товарів , які придбані за іноземну валюту, в порядку товарообмінних операцій, отриманих без оплати;

Обороти по реалізації конфіскованого та майна, що не має господаря.

Прикладом підакцизних товарів може бути: спирт та алкогольні напої, тютюнові вироби, ювелірні вироби, магнітофони, відеоапаратура, одяг з натуральної шкіри, хутровий одяг, шоколад, кава.

Ставки акцизного збору можуть встановлюватись в двох формах:

= в твердих сумах ( в ЕКЮ) з одиниці реалізованої, ввезених, переданих товарів;

= у % до обороту по реалізації, передачі товарів.

При використанні відсоткових ставок акцизного збору виникають деякі нюанси при визначенні оподатковуваного обороту:

  1. по товарах, які реалізуються за вільними цінами оподатковуваний оборот визначається виходячи з їх вартості по цих цінах з урахуванням акцизного збору;

  2. по імпортних товарах оподатковуваний оборот вираховується виходячи з їх митної вартості, перерахованої за курсом НБУ(який діяв на день подачі митної декларації) + оплата митних зборів + мито + акцизний збір.

В оподаткований оборот включаються також оплата митних послуг (митні збори), ввізне мито, сума акцизного збору.

Терміни сплати акцизного збору залежать від виду товару, суми податку, виду діяльності підприємства (реалізація, імпорт).Наприклад, по імпортних підакцизних товарах податок сплачується при перетині митного кордону України.

По товарах вітчизняного виробництва залежність терміну сплати від названих факторів зображено в таблиці 1.

Таблиця 1.

Вид підакцизного товару

Термін сплати

1)спирт, алкогольні напої;

2)тютюнові вироби

на 3-й робочий день після здійснення обороту один раз в місяць( до 16 числа) виходячи з фактичного оподатковуваного обороту за попередній місяць.

Середньомісячна сума податку (акцизу)

Термін сплати

більше 25 тис.грн.

менше 25 тис.грн.

щодекади 15, 25 поточного місяця та 5 числа наступного місяця виходячи з фактичного оподатковуваного обороту за минулу декаду;

щомісяця до 15 числа виходячи з оподатковуваного обороту за попередній місяць.

Терміни сплати акцизного збору в значній мірі впливають на ефективність фінансово-господарської діяльності платників цього податку:

По-перше, негативний вплив має сплата акцизного збору при імпорті товарів, оскільки платники повинні сплатити його при перетині митного кордону за рахунок своїх оборотних коштів. А відновлення їх відбудеться тільки після реалізації товарів. Така ситуація сприяє іммобілізації оборотних активів імпортера. При цьому слід зазначити, що векселя для розрахунку з бюджетом по податках (акциз, ПДВ) при імпорті товарів використовувати не можна.

По-друге, у підприємств-виробників підакцизних товарів теж є ймовірність виникнення іммобілізації оборотних коштів, оскільки оподатковуваний оборот визначається по факту відвантаження підакцизних товарів, а не по факту його оплати. Таким чином, при затримці оплати відвантаженої продукції теж може мати місце іммобілізація оборотних коштів.

По акцизному збору передбачені наступні пільги:

Не стягується акцизний збір:

= при реалізації товарів на експорт за іноземну валюту;

= з оборотів по реалізації легкових автомобілів спеціального призначення;

= з оборотів по реалізації підакцизних товарів для виробництва інших підакцизних товарів.

Податок на додану вартість

Основними нормативними документами, що регламентують порядок нарахування та сплати ПДВ В Україні є:

= Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997р.;

= Закон України “Про внесення змін до Закону України ”Про ПДВ” від 26 вересня 1997р.;

= Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування” від 19 листопада 1997р.

Платниками ПДВ є юридичні або фізичні особи, що здійснюють підприємницьку діяльність в Україні за умови, що обсяг оподатковуваних операцій у платника за останній рік перевищує 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об’єктом оподаткування є:

  1. Операції по продажу товарів, робіт, послуг на митній території України;

  2. Операції по ввезенню (імпорту) товарів на митну територію України;

  3. Операції по вивезенню (експорту) товарів за межі митної території України, наданню послуг для їх споживання за межами митної території України.

База оподаткування по ПДВ має свої особливості в залежності від сфери та виду діяльності господарюючого суб’єкта. Ці особливості відображено в таблиці 2.

Таблиця 2.

Сфера та вид діяльності

База оподаткування

1)Операції по продажу товарів, робіт, послуг;

Договірна вартість, розрахована за вільними або регульованими цінами + акцизний збір

2)Бартерні операції

Фактична ціна вказаної операції, але не нижче звичайної ціни

3)Імпортні товари

Митна вартість + вартість митних процедур + мито + акцизний збір

4) Реалізація готової продукції з давальницької сировини нерезидента

Договірна(контрактна) вартість такої продукції + акцизний збір

5) Комісійна торгівля

Сума комісійної винагороди платника податку

Ставки: Ставка ПДВ – 20% до об’єкту оподаткування. Крім цієї ставки застосовується і нульова ставка ПДВ за наступним переліком операцій:

= продаж товарів, які були експортовані платником податку за межі митної території України;

= продаж послуг, що призначені для споживання за межами митної території України;

= продаж товарів підприємствами роздрібної торгівлі у зонах митного контролю;

= надання транспортних послуг по перевезенню пасажирів та вантажів за межами митної території;

= продаж вугілля, електроенергії;

= продаж газу, що імпортований в Україну;

= продаж переробним підприємства молока та м’яса живою вагою.

Звільняються від сплати ПДВ:

  1. Операції по продажу: вітчизняних продуктів дитячого харчування, товарів для інвалідів, лікарських засобів, книжок та зошитів вітчизняного виробництва, товарів для власних потреб дипломатичних представництв, консульств;

  2. Операції по наданню послуг: перевезення пасажирів міським транспортом та приміським; по ремонту шкіл, дитячих садків; вищими, середніми та ПТУ за спеціальним дозволом; музичними, художніми школами; по доставці пенсій та грошової допомоги населенню.

  3. Операції по виконанню робіт: за рахунок інвесторів по будівництву житла для військовослужбовців, ветеранів; по будівництву житла за рахунок фізичних осіб з передачею їм цього житла у власність.

  4. Операції по передачі: земельних ділянок , які знаходяться під об’єктами нерухомості.

  5. Операції по імпорту: товарів морського промислу, які добуті українськими судами.

Механізм розрахунку та сплати ПДВ має деякі особливості на яких доцільно зупинитися більш детально. Особливості ці пов’язані з тим, що ПДВ сплачується на кожній стадії руху товару. Тому існує поняття вхідного ПДВ. Він представляє собою податок, який включено в ціну товару для покупця. Тобто, купуючи товари підприємство сплачує певні суми ПДВ, що закладені у відпускну ціну продавцем. Ці суми ПДВ, що сплачені підприємством –покупцем в зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг (вартість яких відноситься до складу валових витрат) є не що інше, як податковий кредит. Податковий кредит дає право підприємству на відшкодування сплаченого ПДВ (вхідного ПДВ )в зв’язку з придбанням товарів, робіт, послуг. Документом, який дає право включення сум ПДВ до податкового кредиту є податкова накладна. Вона оформлюється продавцем у 2-х екземплярах; оригінал передається покупцю, а копія залишається у продавця. При імпорті товарів, робіт підтвердженням є акт прийняття робіт, або банківський документ, що підтверджує перерахунок коштів в оплату вартості таких робіт. Без наявності таких документів витрати по сплаті ПДВ до податкового кредиту відносити не можна. Надалі виникає необхідність визначення джерел відшкодування вхідного ПДВ:

  1. По товарах, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) вхідний ПДВ відшкодовується за рахунок сум ПДВ, що надходять від реалізації продукції (або за рахунок податкових зобов’язань підприємства - продавця);

  2. По товарах, що звільнені від сплати ПДВ і вартість яких входить до складу валових витрат вхідний ПДВ також включається у склад валових витрат виробництва (обігу). Отже у підприємств, які не сплачують ПДВ, вхідний ПДВ не включається в податковий кредит;

  3. Якщо суб’єкт господарювання – платник податку купує товари, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) не підлягають амортизації, то вхідний ПДВ відшкодовується за рахунок відповідних джерел придбання товарів і до складу податкового кредиту не включається.

Сума ПДВ, яка повинна бути сплачена до бюджету платником податку визначається наступним чином:

ПДВ до сплати = ПЗ – ПК,

де ПЗ, ПК – суми податкових зобов’язань та податкового кредиту відповідно за звітний період.

Якщо по результатах звітного періоду ПК > ПЗ, то різниця повинна бути відшкодована платнику податку з бюджету на протязі місяця, який наступає за звітним періодом. За рішенням платника сума відшкодування по ПДВ може бути повністю або частково зарахована в рахунок наступних платежів тільки по ПДВ.

Сума ПДВ, яка належить сплаті до бюджету та сума податкового кредиту визначається на основі податкової декларації за звітний період.

Як бачимо, між формуванням вхідного ПДВ (виникненням податкового кредиту) та його відшкодуванням проходить певний час. Цей період характеризує час іммобілізації оборотних активів на сплату вхідного ПДВ. Цей фактор негативно впливає на фінансовий стан підприємств.

Строки сплати ПДВ. Термін сплати ПДВ в бюджет залежить від обсягу операцій, що підлягають оподаткуванню:

  1. якщо >7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – оподатковуваний період = календарному місяцю і сплата ПДВ повинна відбуватися не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним;

  2. якщо < 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то платники податку самі визначають податковий період.

ОБОВ’ЯЗКОВІ ЗБОРИ

Основними з них є відрахування підприємств на формування державних цільових фондів. Суми цих відрахувань досить значні за обсягом і тому впливають на фінансово-майновий стан підприємств:

= через формування валових витрат, які виключаються з суми скоригованого валового доходу і таким чином зменшують суму оподатковуваного прибутку;

= через формування собівартості . Відрахування до цільових фондів збільшують собівартість, що може призвести до збільшення цін і зменшити прибуток від реалізації..

Можливість впливу підприємств на розмір цих зборів обмежена, і підприємство в змозі впливати на їх розмір тільки через формування показників, які встановлені як база розрахунку для цих відрахувань (заробітна плата, валовий доход, вартість товарної продукції, обсяг реалізації продукції).Зупинимось на основних видах обов’язкових зборів, а саме: