1. По видах податків і зборів: загальнодержавні, місцеві.

2. По джерелах сплати:

А) Податки та збори, що включаються в ціну товару: ПДВ, акцизний збір, мито;

Б) Податки та збори, що відносяться на собівартість продукції:

= відрахування на обов’язкове соціальне страхування;

= відрахування на обов’язкове пенсійне страхування;

= відрахування на обов’язкове медичне страхування;

А) Загальнодержавні

Прямі

Збори

Непрямі

Податок на прибуток;

Податок на майно;

Плата за землю;

Податок з власників

транспортних засобів

За геологорозвідувальні роботи;

За спеціальне використання природних ресурсів;

За забруднення навколишнього середовища;

На обов’язкове соціальне, державне пенсійне страхування;

До Державного інноваційного Фонду;

Плата за торг. патент на деякі види діяльності

ПДВ;

Акцизний збір;

Мито

Б)Місцеві

Податки

Збори

Податок з реклами

Комунальний податок

Готельний збір;

Збір за припаркування автотранспорту;

Ринковий збір;

Збір за видачу ордеру на квартиру;

За участь та виграш в бігах на іподромі;

За право використання місцевої символіки;

З власників собак;

За проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон;

За видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі.

= відрахування в фонд зайнятості;

= податок на рекламу. В) Податки та збори, що сплачуються за рахунок прибутку:

= податок на прибуток;

= податок на нерухомість;

= плата за землю;

= податок з власників транспортних засобів.

2. Склад та характеристика загальнодержавних платежів. Порядок встановлення та сплати їх підприємствами України

У складі загальнодержавних платежів виділяють податки (прямі і непрямі) та збори.

До прямих податків відносяться: податок на прибуток, податок на нерухомість, плата за землю та податок з власників транспортних засобів. Джерелом сплати цих податків є прибуток підприємства. Розглянемо кожний з них окремо.

Податок на прибуток.

Досвід України у створенні системи оподаткування свідчить про відсутність чіткої концепції на рівні держави при здійсненні податкової політики. На протязі 1991-1997 рр. декілька разів змінювався об’єкт оподаткування (прибуток та доход). Періодом стабілізації оподаткування суб’єктів господарювання можна назвати 1995 –1997 рр. Механізм оподаткування в цей період сформувався у відповідності із Законом “Про оподаткування прибутку”, який було прийнято в28 грудня 1994р. З прийняттям Закону “Про внесення змін в Закон України ”Про оподаткування прибутку підприємств” відбулися значні зміни в оподаткуванні.

Об’єктом оподаткування є прибуток який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат та амортизаційних відрахувань. До валового доходу відносяться:

1. Доход від реалізації товарів, а також доходи від реалізації цінних паперів (крім операцій по їх первинному випуску та по їх кінцевому погашенню).

2. Доход від здійснення банківських операцій з надання фінансових послуг.

3. Доходи від спільної діяльності та у вигляді дивідендів, %, роялті, доходи від лізингових операцій.

4. Доходи попередніх років, які не були враховані в обчисленні валового доходу періодів, що передують звітному.

5. Доходи від іншої реалізації та позареалізаційних операцій.

6. Доходи від бартерних операцій.

7. Доходи від страхової діяльності (крім страхування та перестрахування життя).

8. Доходи по операціях із розрахунками в іноземній валюті.

9. Операції з торгівлі цінними паперами та деривативами.

10. Доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи.

11. Доходи від операцій з борговими вимогами та зобов’язаннями.

12. Доходи від виконання довгострокових договірних зобов’язань.

У суму валового доходу, а отже і скорегованого валового доходу, не включаються суми акцизного збору та ПДВ, що отримані підприємством у складі ціни реалізації товару (робіт, послуг).

До валових витрат відносяться :

1. Матеріальні витрати та витрати на оплату праці.

2. Витрати на поточний та капітальний ремонт, переобладнання, реконструкцію модернізацію основних фондів у сумі не більше 5% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду.

3. Сума податку на землю та податку з власників транспортних засобів.

4. Сума коштів добровільно перехованих у бюджет України (не>4% оподаткованого прибутку попереднього періоду).

5. Сума коштів для благодійної діяльності (не> 10% оподаткованого прибутку попереднього періоду).

6. Сума коштів у вигляді страхових резервів.

7. Сума коштів, що не була включена у склад валових витрат у зв’язку з псуванням документів.

8. Сума безнадійної заборгованості.

Крім того до складу валових витрат можна відносити:

витрати на гарантійний ремонт, проведення передпродажних та рекламних заходів, на утримання фондів природоохоронного значення, на забезпечення робітників спец. одягом, на відрядження фізичним особам, що знаходяться в труд. відносинах з підприємством, на утримання та експлуатацію об’єктів соціальної інфраструктури.

Як бачимо, за складом та обсягом валові витрати перевищують обсяг витрат, які підприємство відносить на собівартість продукції. Цей фактор сприяє зниженню бази оподаткування. Зменшення оподатковуваного прибутку досягається за рахунок збільшення суми амортизаційних відрахувань внаслідок прогресивних зрушень щодо їх розрахунку, а саме:

1. Амортизації підлягають витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів.

2. Амортизації підлягають всі витрати на проведення ремонту основних фондів, їх реконструкції та модернізації.

3. Платник податку може самостійно приймати рішення про застосування прискореної амортизації.

Особливість оподаткування: Якщо платник податку з числа резидентів має у звітному періоді збитки (від’ємний об’єкт оподаткування), то дозволяється відповідно зменшення об’єкту оподаткування наступного звітного кварталу, а також кожного з наступних двадцяти звітних кварталів до повного погашення від’ємного значення об’єкту оподаткування.

Ставки оподаткування. Основна ставка податку на прибуток – 30% до об’єкта оподаткування. Існують особливості встановлення ставок при оподаткуванні страхової діяльності:

= 3% валового доходу (крім доходу від страхування та перестрахування життя);

= 6% валового доходу при достроковому розірванні договору по страхуванню життя;

= 15% валового доходу нерезидентів від перестрахування ризиків на території України.

= 50% від основної ставки оподатковується прибуток від реалізації інноваційного продукту при реєстрації його в інноваційних центрах.

Термін сплати податку на прибуток.

Платники податку не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають податкову декларацію про оподаткований прибуток за звітний квартал. Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом. За підсумками першого та другого місяця кварталу всі платники (крім нерезидентів та виробників сільгосппродукції) сплачують авансові платежі відповідно до 20 числа другого та третього місяця кварталу.

До платежів за ресурси, передбачених податковим законодавством України для суб’єктів господарювання, можна віднести: плату (податок) за землю; податок з власників транспортних засобів; податок на нерухоме майно; збір за спеціальне використання природних ресурсів; збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Вплив цих платежів на результати фінансово-господарської діяльності підприємств досягається через розподіл прибутку і формування собівартості. Зменшення суми вказаних платежів, якщо вони здійснюються за рахунок прибутку, збільшує обсяги чистого прибутку. Якщо вказані платежі відносяться на собівартість, то їх скорочення зменшує поточні витрати, що в кінцевому підсумку збільшує обсяг прибутку.

Плата за землю.

Ця плата введена з метою формування ресурсів для фінансування:

= заходів по раціональному використанню та охороні земель;

= підвищенню родючості земель.

Форма стягнення: земельний податок або орендна плата.

Об’єкт оподаткування : земельна ділянка, платники – землекористувачі.

Ставки:

1. За землю сільськогосподарського призначення – ставка з 1 га сільгоспугідь у % від їх грошової оцінки.

2. За землю населених пунктів - 1% від грошової оцінки землі або якщо така відсутня, то використовуються ставки земельного податку (в копійках за 1кв.м.) Ставки диференційовані в залежності від чисельності населення.

Порядок сплати: Юридичні особи розраховують суму податку на землю щорічно за станом на 1 січня та представляють інформацію у податкову адміністрацію. Податок нараховується з моменту виникнення права власності на землю.

Термін сплати: Платники податку вносять податок щомісячно до 15 числа наступного за звітним місяця.

Податок з власників транспортних засобів.

Цей податок спрямовується на фінансування будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг.

Платники: організації - власники транспортних засобів. Об’єкт: автомобілі, колісні трактори, мотоцикли, човни моторні, катера.

Ставки: в розрахунку на рік: зі 100 куб.см. потужності двигуна; з 1 квт потужності двигуна; з 1 см довжини транспортного засобу.

Вирахування податку відбувається за станом на 1 січня поточного року. Якщо транспортні засоби придбані у 2-му півріччі , то податок сплачується в половинному обсязі.

Термін сплати: Податок сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або техн. оглядом транспортних засобів на період до наступного огляду.

Пільги: Звільняються від сплати податку: 1) підприємства автотранспорту загального користування; 2)виробники с/г продукції сплачують податок на трактори, автобуси в розмірі 50%від суми податку, що належить стягненню.

До непрямих податків належать: