Тема 5. Кредитування підприємств

1. Сутність, задачі, принципи кредитування підприємств. Класифікація форм та видів позикових коштів, що залучаються підприємствами

2. Характеристика форм та видів банківського кредиту. Умови кредитування підприємств та зміст кредитного договору

3. Особливості фінансового лізингу як різновиду кредитування, характеристика форм та видів фінансового лізингу

4. Особливості товарного кредиту як джерела формування оборотних активів, характеристика форм, видів та умов товарного кредиту

1. Сутність, задачі, принципи кредитування підприємств. Класифікація форм та видів позикових коштів, що залучаються підприємствами

Виникнення та функціонування кредиту пов’язане з необхідністю забезпечення безперервності процесу відтворення, тимчасовим вивільненням грошових коштів у одних підприємств та виникненням потреби в них у інших, з неспівпаданням у часі та обсязі між наявністю коштів та потребою в них.

У всіх підприємств незалежно від типу кругообігу можливі коливання потреби в оборотних коштах. Додаткова потреба в коштах може обумовлюватись:

= нерівномірністю поставки сировини;

= нерівномірністю реалізації готової продукції;

= збільшенням запасів незавершеного виробництва.

Тимчасова потреба в коштах для фінансування оборотних активів може бути покрита за рахунок позикових коштів (кредитів банку, товарного кредиту і т.д.). В ринкових умовах роль кредиту як інструменту регулювання фінансової діяльності підприємств значно зростає. Це обумовлено наступними факторами:

1. Збільшенням питомої ваги кредиту у фінансуванні основних та оборотних засобів підприємств, що, в свою чергу, дозволяє раціонально організовувати оборот коштів підприємств, не відволікаючи значні ресурси на створення грошових фондів;

2. Активним використанням кредитів для придбання цінних паперів;

3. Залученням кредиту для фінансування інвестицій та інновацій;

4. Використання кредитів в якості одного з джерел для викупу приватизованих підприємств;

5. Використання кредиту у зовнішньоекономічному обороті.

Діяльність підприємств по залученню позикового капіталу пов’язана з функціонуванням кредитного ринку.

Кредитний ринок – представляє собою ринок, на якому об’єктом купівлі-продажу виступають вільні кредитні ресурси та окремі фінансові інструменти, що їх обслуговують, обертання яких здійснюється на умовах повернення та сплати відсотка.

Учасниками фінансових операцій на кредитному ринку виступають кредитори та позичальники.

Кредитори представляють собою суб’єктів господарювання кредитного ринку, що надають позику у тимчасове користування за певний відсоток. В якості кредиторів можуть виступати:

= держава (державний кредит, цільове позабюджетне кредитування);

= комерційні банки ;

= небанківські кредитно-фінансові установи (лізингові, факторингові фірми).

Позичальники – це суб’єкти кредитного ринку, що отримують позики від кредиторів під певні гарантії їх повернення та за певну плату у вигляді відсотка. Основними позичальниками кредитних ресурсів є підприємства реального сектору економіки.

Головною особливістю функціонування кредитного ринку є те, що ціною кредитних ресурсів виступає ставка відсотка за кредит (позичковий процент).Вона може виступати в різних формах в залежності від сегменту кредитного ринку: кредитний процент, депозитний процент, міжбанківський процент, обліковий відсоток. Але розмір позичкового відсотку обумовлюється наступними факторами:

= встановленим центральним банком рівнем облікового відсотка – він є мінімальним розміром відсотка , що визначає рівень цін на кредитні ресурси;

= прогнозним темпом інфляції. З урахуванням цього темпу розраховується розмір інфляційної премії кредитору за втрату вартості грошей внаслідок зростання інфляції;

= рівень кредитного ризику. Він характеризує рівень неповернення або неповного повернення позичальником отриманого кредиту. На рівень кредитного ризику впливає ступінь кредито- та платоспроможності позичальника, форма забезпечення кредиту, діловий імідж;

= рівень ліквідності кредиту. Він характеризується терміном надання кредиту і відшкодовується за рахунок включення до позичкового проценту рівня премії за ліквідність;

= рівень маржі. Він представляє собою різницю між рівнем цін продажу та покупки кредитних ресурсів банком. Маржа призначена для покриття операційних витрат, сплати податкових платежів та формування прибутку по кредитній діяльності продавця кредитних ресурсів.

З урахуванням вказаних факторів ціна пропозиції кредитних ресурсів на кредитному ринку формується по кожному виду кредиту за типовою схемою:

ПП = ОС+ІП+ПР+ПЛ+М,

де ПП – рівень позичкового процента;

ОС – рівень облікової ставки центрального банку;

ПР – рівень премії за ризик;

ПЛ – рівень премії за ліквідність ;

М – рівень маржі;

ІП – рівень інфляційної премії.

Кредитори дотримуються наступних принципів кредитування підприємств-позичальників:

1. Принцип терміновості означає, що кредит повинен бути повернений у певний строк;

2. Принцип повернення кредиту. Він означає ,що кредит має бути обов’язково повернений у зазначений у кредитній угоді термін. Розрізняють термінові, прострочені та пролонговані кредити.

3. Принцип забезпеченості кредиту – це наявність у підприємства-позичальника юридично оформлених зобов’язань, які гарантують своєчасне повернення кредиту. В якості забезпечення кредиту може виступати: застава; гарантійна угода; договір доручення; угода страхування відповідальності непогашення кредиту.

4. Принцип платності кредиту полягає в тому, що підприємство повинно внести в банк певну плату за використання кредитних ресурсів. Розмір цієї плати обумовлюється сумою кредиту, фінансовим станом підприємства-позичальника, терміном кредитування, ефективністю кредитної угоди.

Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:

за формами та видами (рис.1):

Види кредиту

Банківський

Комерційний

Державний

Лізинговий

Форми кредиту

Товарна

Грошова

Рис.1. Форми та види кредиту.

Банківський кредит – це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах терміновості, платності, повернення, матеріального забезпечення.

Комерційний кредит – це економічні, кредитні відносини, які виникають між окремими підприємствами.

Державний кредит – це економічні кредитні відносини між державою та суб’єктами господарювання.

Лізинговий кредит – це стосунки між суб’єктами господарювання, які виникають з приводу оренди майна.

за метою використання:

Кредити, що спрямовані на фінансування оборотних активів;

Кредити, що спрямовані на фінансування необоротних активів.

за терміном надання:

Короткострокові кредити надаються на термін не більше одного року.

Середньострокові кредити надаються на термін від одного до трьох років.

Довгострокові кредити (понад три роки).

залежно від забезпечення:

Забезпечені кредити гарантуються певними видами активів, зокрема: нерухомістю, цінними паперами, товарно-матеріальними цінностями, дебіторською заборгованістю тощо.

Бланкові кредити отримують тільки фінансово стійкі підприємства на короткий термін (1-10 днів).