Питання для самоконтролю.

1. На який період припадає розвиток українського театру?

2. Де зародився шкільний театр?

3.Чому приурочувалися шкільні декламації , панегірики?

4. Що служило джерелом шкільної драми?

5. Хто писав шкільні драми?

6. Хто обґрунтував принципи шкільної драми?

7. Що включали до репертуару шкільних театрів?

8. Що передбачав алегоричний зміст драм – мораліте?

9. Кому присвячувалися історичні драми?

10. Хто автор драми «Володимир»?

11. Що розігрували в перерві між серйозними актами?

12. Назвіть видатних авторів шкільних драм.

13. Що таке вертеп?

14. Яка тематика вертепу?

15. Які дійства розігрували на другому поверсі вертепу?

16. Які дійства розігрували на першому?

17. Які особливості вертепу Галичини, Буковини?

18. Де і коли зародився драматичний український театр?

Тема: Українське мистецтво XIX ст. Архітектура. План

1. Особливості розвитку архітектури ХІХ ст.

2. Архітектура першої половини ХІХ ст.

3. Архітектура другої половини ХІХ ст.

Розвиток українського мистецтва першої половини XIX ст. зумовлений змінами, що відбулися в ньому ще наприкінці попереднього століття. У цей час в архітектурі утвердився новий художній напрям – класицизм, що ґрунтується на античних традиціях.

Одночасно з класицизмом на противагу йому наприкінці XVIII ст. - у першій половині XIX ст. розвивалися такі художні напрямки як сентименталізм та романтизм.

У добу романтизму архітектура тяжіє до відродження традиційних стилів минулого, які переосмислюються як національні. Творчий розвиток традицій національної архітектури в Україні, пов’язаний з «козацьким бароко», було загальмовано офіційними розпорядженнями. Офіційно схвалюваними архітектурними стилями залишилися на той час класицизм та російський ампір, які в Україні набули певних національних особливостей. Відомими архітекторами були: Меленський (церква-ротонда на Аскольдовій могилі), Боффо (Палац Воронцова, Потьомкінські сходи в Одесі). Окрасою Києва стали споруди Вікентія Беретті – головний корпус університету у Києві, інститут шляхетних дівчат, на східноукраїнських землях працює Ярославський.

Певні романтичні тенденції в загальному масиві класичних архітектурних пам’яток характерні в основному для заміських палаців, парків та резиденцій заможних аристократів та поміщиків.

Видатні тогочасні архітектори зводили величні палаци, навколо яких розбивали романтичні парки.

Так за проектом Чарльза Камерона для гетьмана Кирила Розумовського було збудовано палац у м. Батурині на Чернігівщині (зберігся до сьогодення).

Один із кращих в Україні садибних комплексів збудовано в 20-30 рр.. XIX ст. у родовому маєтку Галаганів у с. Сокиринці на Чернігівщині. Більшу частину його території займає парк. Палац у Сокиринцях, збудований за проектом архітектора Павла Дубровського, - типовий зразок класицизму в архітектурі. Його центральний корпус увінчано банею, фасади прикрашено багатоколінними портиками. Подібні палацово-церковні комплекси було створено Качанівці на Чернігівщині, у Білій Церкві ( парк Олександрія), в Умані (парк Софіївка) та інших регіонах України.

У другій половині XIX ст. в архітектурі втрачається стильова єдність ( класицизм втратив домінуюче значення). Архітектори шукали натхнення в художніх стилях минулих епох. Виникають комбінації різноманітних стильових елементів минулого. У зовнішньому оздобленні споруд з’явилася еклектика, тобто змішування різних стилів.

Це зумовлено швидкими темпами зростання міст, великими масштабами забудови, появою численних господарських приміщень. На формі споруд позначилося впровадження нових будівельних матеріалів і технологій.

Можливість застосування, нових будівельних матеріалів спричиняє раціонально-практичний напрям, а еклектизм дозволяє поєднувати різні стилі в одній будівлі.

Важливою культурною подією стало спорудження у Києві Володимирського собору (архітектори Спорро, Беретті, Маєвський, Ніколаєв). У його художньому вираженні було використано прийоми візантійської архітектури. Володимирський собор – це визначна пам’ятка монументального живопису. У розписах його брали участь українські та російські художники: Васнецов, Пимоненко, Врубель та ін.

Зодчі продовжували розвивати ідеї класичної архітектури. Взірцями такого підходу є будівля музею старожитностей та мистецтв у Києві (нині Національний художній музей України). В його побудові використано форми грецького дорійського ордера.

Видатний київський архітектор Владислав Городецький віддавав належне різним художнім стилям. За його проектом було зведено костел у готичних формах.

Наприкінці XIX ст. у зв’язку із зростанням оперного мистецтва були збудовані Одеський та Львівський оперні театри, Київський театр, Львівський університет, Володимирський собор. Їх архітектурно-пластичне вирішення витримано у дусі еклектики, що не зашкодило створити враження цілісності і гармонійності.

Серед різних фаз еклектизму та різноманітних мистецьких напрямків особливо поширюються так звані віденські неоренесанс і необароко. Загальне архітектурне обличчя центральних частин українських міст – Києва, Одеси, Харкова, Херсона, Львова, Чернівців, Перемишля – завдячує переважно саме цій віденській моді.