Питання для самоконтролю.

1. Які чинники позначилися на розвитку мистецтва у Галицько-Волинських землях?

2. Які історичні та суспільно-політичні обставини визначили особливості розвитку архітектури.

3. Назвіть архітектурні стилі, що побутують в архітектурі цього періоду.

4. Які типи споруд склалися у XVI-XVII cт.?

5. Які середньовічні замки ви знаєте?

6. Назвіть відомі церкви – фортеці та монастирі.

7. Назвіть особливості готики в українській архітектурі.

8. Назвіть зразки культової забудови з ознаками готики в Україні.

9. Як називають основний тип дерев’яних споруд у церковному будівництві?Назвіть зразки такої забудови.

10. Назвіть пам`ятки дерев`яної архітектури.

11. Назвіть кам`яні пам`ятки архітектури у які перенесено архітектурний стиль тридільної церкви.

12. Яку роль у розвитку українського мистецтва відіграв Львів?

13. Назвіть пам`ятки міської архітектури.

14. Назвіть архітектурний ансамбль Львова у стилі ренесанс.

Тема: Український живопис хіv – хvі ст. План

Одним з основних видів образотворчого мистецтва був монументальний живопис у якому традиції Київської Русі співіснували з новими художніми впливами,що надходили із Заходу. Прикладом нового підходу до зображення традиційних сюжетів змін в образотворчому мистецтві є фрески церкви – ротонди в колишньому селі Горяни (тепер передмістя Ужгорода) на Закарпатті. Ця церква - одна з найдавніших кам'яних споруд цього часу. Унікальною мистецькою пам'яткою того часу є її розписи. Розташування сюжетів на стінах не відповідає давньоруським традиціям. Тут вони розміщені послідовно,один за одним, що створює відчуття неперервної розповіді. Головна тема горянських фресок - життя Ісуса Христа. Найбільшу увагу невідомий художник приділив його стражданням – «страстям»,передавши водночас почуття трагічності і ліризму. З особливою теплотою втілено образ матері Ісуса – Марії. Композиції розписів динамічні, постаті зображені у просторі вільно і невимушено. Таке трактування образів означало відхід від візантійських правил та канонів. Фрески в Горянах – один з перших подихів Ренесансу в Україні.

Високо шанували український монументальний живопис у Польщі, де не було місцевих традицій та власної школи цього мистецтва. У 1418 році на замовлення короля Ягайла группа українських художників на чолі з майстром Андрієм розписала фресками замкову капеллу у Любліні. Окрім Любліна українські живописці виконали великі комплекси монументальних розписів у Кракові, Сандомирі, Вислиці. У них вони пристосували українську монументально-декоративну систему розписів до характеру готичної архітектури.

У ХІV – ХVІ ст. в духовному житті України зростає значення іконопису. У минуле відійшла техніка мозаїк,а нові розписи були недоступні багатьом церквам. На зміну їм приходить іконостас – особлива перегородка,що закриває вівтарну частину храму і складається з кількох рядів ікон.

Саме у цей період українське мистецтво стверджується як суто національне явище, не подібне на аналогічне мистецтво інших країн східного обряду. Ікони стали невід’ємним атрибутом життя всіх верств суспільства.

Усі ікони цього періоду походять із Галицько – Волинських земель. Там процвітали мистецькі осередки,в яких іконопис розвивався вільно, без жорсткого контролю з боку церковної та світської влади.

Одна з найдавніших пам’яток цього виду мистецтва – чудотворна ікона Волинської Богоматері,написана у другій половині ХVІ ст. – належить до його найкращих зразків. Вона вражає глядача,особливою суворістю образів Богоматері та дитяти Ісуса,якої не було в іконах попереднього періоду. Ця ікона є прикладом того, як засобами високого мистецтва, без сюжету та розповіді, а лише у виразі облич можна передати дух часу. Шанованими в Україні стали ікони «Чудо про Змія» або «Юрій Змієборець». Одна з кращих таких ікон походить із села Станилі на Прикарпатті. Її автор був талановитим майстром композиції та колориту. Він зумів поєднати відчуття загальної гармонійної врівноваженості з ритмічним рухом, форму – з кольором. Надзвичайно майстерно він володів лінією - одним із засобів художньої виразності в образотворчому мистецтві. На світловому тлі стрімко мчить вершник на баскому коні. Він з розгону вражає довгим списом змія. Майорить червоний плащ героя,піднесена вгору рука завдає точного удару. Композиція ікони сповнена руху. Порив вершника,його напружена постать,відкинутий плащ,здиблений кінь,створюють відчуття боротьби. Чорний, а не білий кінь пробуджує тривогу. Серед стриманих теплих тонів несподівано спалахує червоний колір плаща, немов радісний крик перемоги.

Поступово в іконопис проникають елементи реального життя зображення рослин,архітектурного оточення, предметів побуту. Українським іконам властиве застосування світлотіні і прямої перспективи-засобів реалістичного відтворення дійсності.

У ХVІ ст. в Україні набули поширення ікони на тему Страшного суду. У них з максимальною щирою наочністю було передано все, що може статися з душею людини після її смерті. Такі ікони мали нагадувати людям про те, як слід жити, щоб не зазнати пекельних мук. На іконах Страшного суду майстерно скомпоновано численні багатофігурні зображення, з великою вигадливістю побудовано сюжет.

Поступово у мистецтві живопису розвиваються світські жанри: портрет, історична, батальна картина, пейзаж. Провідне місце серед них займав портретний живопис. З – поміж ранніх взірців цього жанру слід назвати портрети історика Яна Гербурта, польського короля Стефана Баторія (художник Стефанович), князя Костянтина Корнякта, старости Мнішека. Тогочасні художники досконало опанували реалістичні засоби відтворення дійсності: анатомічну будову тіла,просторове і світлотіньове моделювання та пластику. Завдяки традиції замовляти посмертні портрети членів Львівського братства з’явилася галерея реалістичних образів мешканців Львова.

Прогресивне значення в художньому житті Львова мало створення в 1596 році цехової організації художників. Це була передова форма об'єднання митців, загальноприйнята у Європі. Вона не лише зміцнила становище художників у суспільстві,а й спонукала їх до професійного вдосконалення. Зокрема цеховим статутом передбачалося трирічне стажування за кордоном.