4. Гідроізоляційні роботи.

Всі будівельні конструкції при тривалому впливі на них дії атмосферної, ґрунтової, технологічної вологи знижують свої експлуатаційні якості. Особливо відчутний негативний вплив в умовах агресивного середовища, тому всі будівельні конструкції що піддаються шкідливому впливові захищають гідрофобними матеріалами. Такі покриття називаються гідроізоляцією, а роботи - гідроізоляційними.

В будівництві в залежності від способу влаштування і виду застосовуваних матеріалів гідроізоляцію поділяють на фарбувальну, бітумну і з полімерних матеріалів, оклеєчну з рулонних і листових матеріалів на бітумній, дьогтевій і полімерній основі; пластичну, штукатурну цементну і асфальтову, литу асфальтову і збірнолистову з металевих і полімерних листів.

Конструкція гідроізоляційного покриття визначається робочим проектом.

Перед нанесенням гідроізоляції ізолюючу поверхню попередньо сушать, очищають, при необхідності вирівнюють чи навпаки надають шорсткість.

Фарбувальна гідроізоляція - це суцільний водонепроникний шар чи декілька послідовно покладених шарів гідроізоляції у вигляді бітумних гарячих і холодних мастик. Ізоляцію наносять пістолетом-розпилювачем.

Оклеєчна гідроізоляція - це суцільний гідроізоляційний шар з рулонних чи гнучких листових матеріалів наклеєних в 1-4 шари на ізолюючі горизонтальні, нахилені і вертикальні поверхні спеціальними мастиками чи клеями. Тому гідроізоляцію влаштовують при великих гідростатичних напорах ґрунтових вод.

Пластична гідроізоляція. До неї відносять просту гідроізоляцію у вигляді глиняного замка, асфальтові мастики і багатошарові армовані і неармовані ізоляції з бітумних чи дьогтевих мастик. В залежності від проекту вкладають шарами 10 см і ущільнюють трамбовками.

Штукатурно-цементна служить для гідроізоляції з/б резервуарів, відстійників, опускних колодязів і гідротехнічних споруд. Вона являє собою цементно-піщані фактурні шари нанесені способом морирема.

Лита асфальтова гідроізоляція - суцільний водонепроникний шар асфальтової маси товщиною 10-15 мм вкладений на горизонтальних площинах чи застосовується у вигляді шпонок в щілинах і температурно-усадочних швах.

Листові гідроізоляційні покриття суцільні зварні водонепроникні огородження конструкцій з стальних чи пластмасових листів. Листи стальні застосовуються при значних гідростатичних напорах. Відкриту поверхню металу захищають від корозії.Антикорозійний захист.

Охорона праці: спецодяг, висотні роботи (ремні), обережність з гарячими матеріалами.

4. Облицювальні роботи

Облицювальним називаємо шар оздоблення з плитки, плит, листів, панелей, щитів і профільних деталей,що кріпляться до оздоблювальної поверхні на розчині, клею, чи насухо різноманітними елементами кріплення .

Технологічний процес облицювання складається з сортування і підготовки облицювальних виробів, приготування розчинів, клеючих складових чи кріплень; підготовки і розмітки поверхні що підлягає облицюванню; влаштування маячних рядів; пробивки отворів для анкерів і інших деталей кріплення, а також для пропуску проводів, влаштування розеток і т.п., проведення власне облицювальних робіт з остаточним обробленням поверхні. Облицювальні роботи виконують ланки спеціалістів, мармурщики, облицювальники керамічними плитками, столяр .

Для придання гладкій поверхні (задовольняючій підвищеним санітарно-гігієнічним вимогам, і покращення звукоізоляційних і декоративних властивостей, а також для захисту від дії вологи і агресивних речовин стіни облицьовуються різноманітними видами плиток. В залежності від призначення і умов експлуатації приміщень в якості облицювання стін застосовують глазуровані керамічні, і скляні і синтетичні плитки. Облицювання може виконуватися в процесі чи після зведення конструкцій.

Для облицювання фасадів використовують облицювальні плитки і профільні елементи, виготовлювані з декоративних, міцних і добре сприймаючі опір атмосферного впливу. Граніт, лабрадорит, габро, пісковик.

Цей матеріал отримують коленням чи різанням на плити.

Облицювальні роботи починають після закінчення кладки і оздоблення фасаду вище ділянки відведеної для облицювання.

Камені з лощеною і дзеркальною поверхнею доставляють на об’єкт обкладені будівельним папером в ящиках в потрібному комплекті. Тильну сторону плит маркірують фарбою. Після підготовки і розмітки влаштування каменів починають з кутів отворів, після чого по зафіксованим рядам облицьовують поле стіни. Спершу камені примірюють насухо по місцю. В стінах розмічають положення отворів для кріплень. Цокольний ряд каменів вкладаємо на розчині. Тяжкі плити кріплять постійними зв'язками, які тимчасово заміняють дерев’яними клинами, які забивають в гнізда. Потрібний зазор між стіною забезпечують влаштуванням розпірних клинів, щілини між облицюванням і стіною заповнюють розчином. Шви між плитами з каменя роблять не тонше 1,5 мм при дзеркальній фактурі, 5мм - пришліфованих і бороздчатих і 10 мм - при фактурі скла і облицюванні пильними вапняками.

Поверхня облицювання з дзеркальною поверхнею не повинна мати відхилення не більше 1 м на 1 м висоти а шви не більше 5 м на всю довжину. При облицюванні стін з цегли кріплять до метал. штирів... (нерж. сталь).

Після заливки розчином пазух між стіною і матеріалом приступають до оздоблення саме поверхні.

Облицювання плитами і профільними деталями з пильних вапняків ведуть одночасно з кладкою стін.(Плитка керамічна кладеться на розчині цем. вапняному не нижче М50.)