
- •1. Українська мова – національно мова українського народу. Питання періодизації.
- •2. Поняття літературної мови.
- •3. Мовна норма ті її соціальне значення.
- •Фонетика
- •4. Фонетика як розділ мовознавства. Одиниці фонетики. Звуки мови, їх акустична та артикуляційна характеристика. Поняття фонеми. Співвідношення понять фонема і звук.
- •5. Система голосних фонем суч.Укр.Літ.Мови. Класифікація голосних.
- •6. Система приголосних фонем . Класифікація приголосних
- •1. За участю голосу і шуму – сонорні, і шумні (дзвінкі, глухі)
- •2. За місцем творення активним мовним органом
- •3. За способом творення
- •4. За палаталізацією (твердість/м’якість)
- •7. Зміни звуків у потоці мовлення. Позиційні та комбінаторні зміни звуків.
- •8. Найтиповіші чергування голосних при словотворенні і словозміні.
- •9. Спрощення в групах приголосних
- •10. Подвоєння приголосних
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
- •11. Явище асиміляції у системі приголосних. Типи асиміляції
- •1. Асим.За дзвінкістю/глухістю
- •2. За місцем і способом творення
- •12. Дисиміляція
- •13. Поняття орфоепії. Орфоепічна норма. Основні риси сучасної укр..Літ.Вимови
- •14. Поняття графіки. Одиниці графіки. Український алфавіт. Співвідношення звуків і букв.
- •15. Поняття орфографії. Орфограма, типи орфограм. Принципи укр..Орфографії.
- •16. Склад. Закони укр..Складоподілу
- •17. Наголос. Типи наголосу в укр..Мові
- •Морфеміка і словотвір
- •17.Предмет, завдання словотвору. Основа твірна, непохідна і похідна. Похідні слова, ознаки.
- •18. Словотвірний тип. Продуктивні і непродуктивні словотвірні типи.
- •19. Способи словотвору сум. Загальна характеристика.
- •22. Завдання словотвірного і морфемного аналізу
- •23. Предмет морфеміки. Морфемна структура слів. Типи морфем української мови.
- •24. Дериваційні і формотворчі афікси
- •25. Предмет морфеміки. Морфемна структура слів.
- •26. Поняття морфа і морфеми. Типи морфем української мови
- •27. Дериваційні і формотворчі афікси
18. Словотвірний тип. Продуктивні і непродуктивні словотвірні типи.
Словотвірний тип – це основна одиниця класифікації похідних слів. Під словотвірним типом розуміють клас похідних слів, що належать до однієї частини мови і х-ся такими словотвірними ознаками: похідністю від слів однієї частини мови; спільним способом словотвору; одним і тим же словотвірним значенням; тотожним словотворчи формантом.
Словотвірний тип, що є незамкненим рядом похідних і поповнюється новотворами, називається продуктивним( наприклад, віддієслівні ім.. на –анн(я), що позначають процеси – виховання, змагання).
Якщо словотвірний тип утворюється кількісно обмеженою групою слів, то він може бути охарактеризований як непродуктивний ( наприклад, назви людей утв.суфіксом –ун – веселун, хитрун).
19. Способи словотвору сум. Загальна характеристика.
МОРФОЛОГІЧНІ СПОСОБИ СЛОВОТВОРУ.
Префіксальний – це творення похідних слів за допомогою приєднання префіксу: казати – розказати. Префікс приєднується не до основи, а до граматично оформленого слова, тому похідні слова належать до тієї ж чстини мови, що й мотивуючі.
Суфіксальний – творення похідних слів приєднанням похідних слів приєднанням до твірної основи суфікса: крига - криж – ин-а. Суфіксація – найпоширеніший спосіб творення у СУМ. Часто спостерігаються звукові зміни: чергування голосних або приголосних у корені (село - сільський), накладання морфем (Одеса - одеський).
Суфіксально – префіксальний – похідні слова утв.одночасно приєднанням префікса і суфікса. (ліс – пролісок).
Суфіксально - постфіксальні дієслова творяться від іменних. (каблук – викаблучуватися, рука – заручитися)
ОСНОВОСКЛАДАННЯ – поєднання кількох основ слів за допомогою інтерфіксів «о», «е» (доброзичливий).
Словоскладання – поєднання кількох слів або словоформ в одному складному слові. (салон-перукарня, місто-гігант).
Абревіація – для творення використовується усічені основи (профком, змі). Таким способом утворюються тільки іменники.
МОРФОЛОГІЧНО – СИНТАКСИЧНИЙ СПОСІБ ТВОРЕННЯ охоплює похідні, які виникають способом переходу слів або словоформ з однієї частини мови в іншу:
Субстантивація ( перехід прикметників і дієприкметників в іменники)
Ад’єктивація (перехід дієприкметників у прикметники)
Прономіналізація (перехід окремих слів з іменників і прикметників в займенники). І т.д.
Перехід слова з однієї частини мови в іншу супроводжується конверсією (перетворення відповідних парадигматичних характеристик). Наприклад, прикметник у ролі підмети або додатка позначає не ознаку предмета, а особу або предмет. (Порівняти: Зійшов молодий місяць. До хати увійшов молодий.)
ЛЕКСИКО – СИНТАКСИЧНИЙ СЛОВОТВІР. Похідні слова з’яаляються внаслідок зрощення синтаксичного словосполучення в одне ціле. Таким чином утворилися числівники «одинадцять», «обидва», прислівники «горілиць», «чимдуж».
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ СЛОВТВІР. Похідні слова з’являються через розщеплення багатозначного слова і поступове утворення омонімів. Супутник (апарат, запущений на орбіту планети, людина, що йде поряд у житті).
Включає відповідь на 20 і 21 питання.