
- •1. Українська мова – національно мова українського народу. Питання періодизації.
- •2. Поняття літературної мови.
- •3. Мовна норма ті її соціальне значення.
- •Фонетика
- •4. Фонетика як розділ мовознавства. Одиниці фонетики. Звуки мови, їх акустична та артикуляційна характеристика. Поняття фонеми. Співвідношення понять фонема і звук.
- •5. Система голосних фонем суч.Укр.Літ.Мови. Класифікація голосних.
- •6. Система приголосних фонем . Класифікація приголосних
- •1. За участю голосу і шуму – сонорні, і шумні (дзвінкі, глухі)
- •2. За місцем творення активним мовним органом
- •3. За способом творення
- •4. За палаталізацією (твердість/м’якість)
- •7. Зміни звуків у потоці мовлення. Позиційні та комбінаторні зміни звуків.
- •8. Найтиповіші чергування голосних при словотворенні і словозміні.
- •9. Спрощення в групах приголосних
- •10. Подвоєння приголосних
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
- •11. Явище асиміляції у системі приголосних. Типи асиміляції
- •1. Асим.За дзвінкістю/глухістю
- •2. За місцем і способом творення
- •12. Дисиміляція
- •13. Поняття орфоепії. Орфоепічна норма. Основні риси сучасної укр..Літ.Вимови
- •14. Поняття графіки. Одиниці графіки. Український алфавіт. Співвідношення звуків і букв.
- •15. Поняття орфографії. Орфограма, типи орфограм. Принципи укр..Орфографії.
- •16. Склад. Закони укр..Складоподілу
- •17. Наголос. Типи наголосу в укр..Мові
- •Морфеміка і словотвір
- •17.Предмет, завдання словотвору. Основа твірна, непохідна і похідна. Похідні слова, ознаки.
- •18. Словотвірний тип. Продуктивні і непродуктивні словотвірні типи.
- •19. Способи словотвору сум. Загальна характеристика.
- •22. Завдання словотвірного і морфемного аналізу
- •23. Предмет морфеміки. Морфемна структура слів. Типи морфем української мови.
- •24. Дериваційні і формотворчі афікси
- •25. Предмет морфеміки. Морфемна структура слів.
- •26. Поняття морфа і морфеми. Типи морфем української мови
- •27. Дериваційні і формотворчі афікси
17. Наголос. Типи наголосу в укр..Мові
Наголос – це посилення голосу на одному зі складів слова. Такий склад називають наголошеним. Решта складів у слові є ненаголошеними. Різновиди наголосу:
1. Словесний (виділення одного зі складів слова): пізнання, одинадцять, документ, донька, дочка, псевдонім, всередині, літопис.
2. Логічний (виділення важливого за змістом слова або словосполучення в реченні): Улітку (а не взимку) ми відпочивали в горах. Улітку ми відпочивали (а не працювали) в горах. Улітку ми відпочивали в горах (а не на морі). Улітку ми (а не хтось інший) відпочивали в горах. Як бачимо, змінюючи логічний наголос, ми надаємо висловленню різних смислових відтінків.
3. Фразовий (виділення кінцевого слова фрази, що підкреслює завершеність висловлення).
Як різновид логічного розрізняють ще й емфатичний наголос, який додає виділеному слову емоційного забарвлення. Виражається подовженням наголошеного голосного чи приголосного: Роз-з-у-у-умннй же ти\ Сха-мені-і-іться ж\
В українській мові наголос динамічний (наголошений склад звучить сильніше і триваліше), вільний (різномісний, тобто постійно не закріплений за певним складом, як, скажімо, у польській, угорській, французькій, чеській мовах) ірухомий (при словозміні може переходити з одного складу на інший: книжка – книжки, трава – трави).
Часто наголос виконує смислорозрізнювальну функцію.
Наголос розрізняє в словах: Лексичне значення / Граматичні форми
Деякі слова мають подвійний наголос: байдуже, завжди, корисний, мабуть, первісний, помилка, простий, також ТОЩО.
Морфеміка і словотвір
17.Предмет, завдання словотвору. Основа твірна, непохідна і похідна. Похідні слова, ознаки.
Словотвір - розділ мовознавчої науки, що вивчає структуру слів i способи їх творення (афіксами, словоскладанням, абревіацією).
Під основою прийнято розуміти частину слова без закінчення (колір.
Твірною основою є та частина твірного слова, яка входить до складу нового (похідного) слова (при цьому флексія до уваги не береться). Наприклад: правдивість --- правдивий --- правда ялинковий --- ялинка --- ялина преніжний --- ніжний Твірною основою може бути і ціле твірне слово.
Непохідні основи мають у своєму складі лише корінь, похідні - ще й хоча б один словотворчий афікс (префікс, суфікс, постфікс). До слів з непохідними основами належать, наприклад, ліс, сад, море, поле, літо, синій, чорний, п'ю; до слів з похідними основами - перелісок, садівник, заморський, польовий, літній, посиніти, зчорнітися, допити.
Похідне слово - це слово, утворене, вироблене від будь-якого іншого слова або словосполучення: лід → льодовик, крижаний, обледенеть; колоти лід → криголам; голий лід →ожеледь, ожеледиця і т. п.
Найхарактернішою особливістю похідних є їх семантична вмотивованість: значення похідних слів обумовлено значенням вироблюваних слів і, як правило, відображено в їх структурі. Похідні слова називають також словами з подвійною референцією : вони співвідносяться як з предметами реального світу, так і з мотивуючими їх словами. Характеризуються ускладненою структурою: крім кореня, в їх структуру зазвичай входить ще якийсь словотворчий афікс.