
- •1. Українська мова – національно мова українського народу. Питання періодизації.
- •2. Поняття літературної мови.
- •3. Мовна норма ті її соціальне значення.
- •Фонетика
- •4. Фонетика як розділ мовознавства. Одиниці фонетики. Звуки мови, їх акустична та артикуляційна характеристика. Поняття фонеми. Співвідношення понять фонема і звук.
- •5. Система голосних фонем суч.Укр.Літ.Мови. Класифікація голосних.
- •6. Система приголосних фонем . Класифікація приголосних
- •1. За участю голосу і шуму – сонорні, і шумні (дзвінкі, глухі)
- •2. За місцем творення активним мовним органом
- •3. За способом творення
- •4. За палаталізацією (твердість/м’якість)
- •7. Зміни звуків у потоці мовлення. Позиційні та комбінаторні зміни звуків.
- •8. Найтиповіші чергування голосних при словотворенні і словозміні.
- •9. Спрощення в групах приголосних
- •10. Подвоєння приголосних
- •1. Подвоєні приголосні маємо при збігу однакових приголосних:
- •2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
- •11. Явище асиміляції у системі приголосних. Типи асиміляції
- •1. Асим.За дзвінкістю/глухістю
- •2. За місцем і способом творення
- •12. Дисиміляція
- •13. Поняття орфоепії. Орфоепічна норма. Основні риси сучасної укр..Літ.Вимови
- •14. Поняття графіки. Одиниці графіки. Український алфавіт. Співвідношення звуків і букв.
- •15. Поняття орфографії. Орфограма, типи орфограм. Принципи укр..Орфографії.
- •16. Склад. Закони укр..Складоподілу
- •17. Наголос. Типи наголосу в укр..Мові
- •Морфеміка і словотвір
- •17.Предмет, завдання словотвору. Основа твірна, непохідна і похідна. Похідні слова, ознаки.
- •18. Словотвірний тип. Продуктивні і непродуктивні словотвірні типи.
- •19. Способи словотвору сум. Загальна характеристика.
- •22. Завдання словотвірного і морфемного аналізу
- •23. Предмет морфеміки. Морфемна структура слів. Типи морфем української мови.
- •24. Дериваційні і формотворчі афікси
- •25. Предмет морфеміки. Морфемна структура слів.
- •26. Поняття морфа і морфеми. Типи морфем української мови
- •27. Дериваційні і формотворчі афікси
2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:
а) перед я, ю, і, е в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини): знання, знанню, у знанні; сторіччя, сторіччю, у сторіччі; життя, життю, у житті; знаряддя, знаряддю, у знарядді; зілля, зіллю, у зіллі; Запоріжжя, Запоріжжю, у Запоріжжі; волосся, волоссю, у волоссі; питання, питанню, на питанні;
б) якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подвоєння зберігається: почуття — почуттів; відкриття — відкриттів та ін;
в) перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового множини з закінченням -ей): суддя, судді, суддю, суддів і т. д.; стаття, статті, статтю, статтею (але в родовому множини — статей); рілля, ріллі, ріллю, ріллею;
г) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м'який або шиплячий приголосний: тінь — тінню; мить — миттю; молодь — молоддю; вісь — віссю; міць — міццю; подорож: — подорожжю; ніч — ніччю; розкіш —розкішшю; річ —річчю; Рось —Россю;
д) перед я, ю в прислівниках типу: зрання, спросоння, навмання та ін.;
е) перед ю, е у формах теперішнього часу дієслова лити (литися) —ллю, ллєш, ллє, ллємо, ллєте, лають, ллється, ллються; а також у похідних виллю, наллю, наллємо, наллють і т. д.
11. Явище асиміляції у системі приголосних. Типи асиміляції
Асиміляція (уподібнення)- зміни, що відб.внаслідок взаємодії звуків тієї самої категорії.
Для СУМ характерна регресивна асиміляція, коли під впливом наступного приг., попередній уподібнюється наступному. Буває Контактна (суміжна) асиміляція - асиміляція, за якої взаємодіють сусідні звуки та Дистанційна (несуміжна) асиміляція - асиміляція звуків на відстані. Наприклад: сочевиця чечевиця, желізо -> залізо (пор. рос. железо).
1. Асим.За дзвінкістю/глухістю
А) за дзвінкістю -- під впливом наступного дзвінкого, попередній глухий одзвінчується (боротьба - /бородба/, просьба -/прозба/)
Б) за глухістю – під впливом наст.глухого попер.дзвінкий оглушується ( розклад -- /росклад/)
Зустрічається лише у 2 випадках:
Ми
зустрічаємо на межі префікса та кореня
(безпідставний -- /б
сп’ідста
н
/)
або 2 слів ( з тобою -- /стобоjу/,
з кимось -- /скимос/)
Також під впливом наступних глухих К і Т попередній дзвінкий Г оглушується ( легко --/лехко/, вогко -- /вохко/, кігті -- /кіхті/, нігті -- /ніхті/)
2. За місцем і способом творення
А) під
впливом наступного шиплячого попер.приг.
Д і Т змін.на шиплячий Д-ДЖ. ( заквітчати
- /заквіч:ати/,
живити
- /підживити/)
Б) під впливом наст.свистячого попер. Д і Т змін.на свистячий Д-ДЗ ( смієшся -- /сьмійець:а/, від_значити -- /відзначити/)
В) під впливом наст.шиплячого попер.свист. змін на шиплячий принісши – приніш:и
Г) під впливом наст. свистячого попер.шиплячий змін.на свистячий хвилюєшся – хвилюйес:я
3. за м’якістю – під впливом наст. М’якого приг. Попер. Твердий пом’якшується
А) під впливом наступних м’яких дь, ть, зь, сь, ць, ль, нь попередні тверді цієї ж групи пом’якшуються (днями – дьнями, пісня - пісьня)
Б) під впливом наст. Пом’якш. ВЬ і МЬ попередні свистячі пом’якшуються (свято – свято, цвях - цьвях)
В інших випадках асиміляція за м’якістю не спостерігається.