2. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються, коли вони стоять після голосного:

а) перед я, ю, і, е в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини): знання, знанню, у знанні; сторіччя, сторіччю, у сторіччі; життя, життю, у житті; знаряддя, знаряддю, у знарядді; зілля, зіллю, у зіллі; Запоріжжя, Запоріжжю, у Запоріжжі; волосся, волоссю, у волоссі; питання, питанню, на питанні;

б) якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подвоєння зберігається: почуття — почуттів; відкриття — відкриттів та ін;

в) перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового множини з закінченням -ей): суддя, судді, суддю, суддів і т. д.; стаття, статті, статтю, статтею (але в родовому множини — статей); рілля, ріллі, ріллю, ріллею;

г) перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини III відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м'який або шиплячий приголосний: тінь — тінню; мить — миттю; молодь — молоддю; вісь — віссю; міць — міццю; подорож: — подорожжю; ніч — ніччю; розкіш —розкішшю; річ —річчю; Рось —Россю;

д) перед я, ю в прислівниках типу: зрання, спросоння, навмання та ін.;

е) перед ю, е у формах теперішнього часу дієслова лити (литися) —ллю, ллєш, ллє, ллємо, ллєте, лають, ллється, ллються; а також у похідних виллю, наллю, наллємо, наллють і т. д.

11. Явище асиміляції у системі приголосних. Типи асиміляції

Асиміляція (уподібнення)- зміни, що відб.внаслідок взаємодії звуків тієї самої категорії.

Для СУМ характерна регресивна асиміляція, коли під впливом наступного приг., попередній уподібнюється наступному. Буває Контактна (суміжна) асиміляція - асиміляція, за якої взаємодіють сусідні звуки та Дистанційна (несуміжна) асиміляція - асиміляція звуків на відстані. Наприклад: сочевиця чечевиця, желізо -> залізо (пор. рос. железо).

1. Асим.За дзвінкістю/глухістю

А) за дзвінкістю -- під впливом наступного дзвінкого, попередній глухий одзвінчується (боротьба - /бородба/, просьба -/прозба/)

Б) за глухістю – під впливом наст.глухого попер.дзвінкий оглушується ( розклад -- /росклад/)

Зустрічається лише у 2 випадках:

Ми зустрічаємо на межі префікса та кореня (безпідставний -- /б сп’ідста н /) або 2 слів ( з тобою -- /стобоjу/, з кимось -- /скимос/)

Також під впливом наступних глухих К і Т попередній дзвінкий Г оглушується ( легко --/лехко/, вогко -- /вохко/, кігті -- /кіхті/, нігті -- /ніхті/)

2. За місцем і способом творення

А) під впливом наступного шиплячого попер.приг. Д і Т змін.на шиплячий Д-ДЖ. ( заквітчати - /заквіч:ати/, живити - /підживити/)

Б) під впливом наст.свистячого попер. Д і Т змін.на свистячий Д-ДЗ ( смієшся -- /сьмійець:а/, від_значити -- /відзначити/)

В) під впливом наст.шиплячого попер.свист. змін на шиплячий принісши – приніш:и

Г) під впливом наст. свистячого попер.шиплячий змін.на свистячий хвилюєшся – хвилюйес:я

3. за м’якістю – під впливом наст. М’якого приг. Попер. Твердий пом’якшується

А) під впливом наступних м’яких дь, ть, зь, сь, ць, ль, нь попередні тверді цієї ж групи пом’якшуються (днями – дьнями, пісня - пісьня)

Б) під впливом наст. Пом’якш. ВЬ і МЬ попередні свистячі пом’якшуються (свято – свято, цвях - цьвях)

В інших випадках асиміляція за м’якістю не спостерігається.