1. За участю голосу і шуму – сонорні, і шумні (дзвінкі, глухі)

Сонорні – в, л, ль, м, н, нь, р, рь, й

Дзвінкі – б, д, дь, з, зь, дж, дз, дзь, г, ґ, ж.

Глухі – п, т, ть, с, сь, ч, ц, ць, х, к, ш.

2. За місцем творення активним мовним органом

Губні. Губно-губні – б, п, в, м; губно-зубні – ф

Язикові. Передньоязикові – д, дь, т, ть, з, зь, с, сь, ц, ць, л, ль, н, нь, дз, дзь, р, р., ж, ч, ш, дж.

Середньоязикові – й, задньоязикові – ґ, к, х; глоткові – г.

3. За способом творення

Зімкнені – Неносові/чисті - між активним і пасивним органом, яке з силою розривається під тиском повітряного струменя виникає вибух. Їх називають вибуховими (б-п, д-т, дь-ть, г-к),

носові - -повітря не прориває перешкоду, а виходить через носову порожнину (м, н, нь)

Зімкненно-щілинні(африкати) – активний мовний орган утворює з пасивним зімкнення, яке поступово переходить у щілину (дж-ч, дз-ц, дзь-ць).

Щілинні – активний мовний орган найближче до пасивного утворює вузьку щілину посередині, з якої виходить повітря (в, ф, з, с, зь, сь, ж, ш, г, х, л, ль, й).

4. За палаталізацією (твердість/м’якість)

Тверді – д, т, з, с, ц, л, н, дз, р, б, п ,в ,м ,ф, ґ, к, х, г, ж, ч, ш, дж.

М’які – й

Пом’якшені – дь, ть, зь, сь, ць, ль, нь, дзь, р., якщо після них стоять букви ь, я, ю, є, і.

Напівпом’якшені – б’, п’, в’, м’, ф’, ж’, ч’, ш’, дж’, г’, к’, х’ – якщо після них стоять я, ю, є,і.

5. за акустичним вираженням

Шиплячі – ж, ч, ш, дж

Свистячі – з, ц ,с, дз, зь, ць, сь, дзь.

7. Зміни звуків у потоці мовлення. Позиційні та комбінаторні зміни звуків.

До позиційних змін належить редукція голосних, оглушення дзвінких приг. в кінці слова і протеза.

Редукція голосних - ослаблення артикуляції ненаголошених звуків і зміна їхнього звучання, буває кількісною та якісною.

Наприклад, у словах кленок і клинок [є] в ненаголошеному складі своїм звучанням наближається до [и], а [и] до [е], так що ці слова звучать однаково: [клеинок].

Позиційні зміни звуків залежать від наголосу та положення в слові/складі.

Для голосних: [ и ] → [ ], [ е ] → [ ] → у ненаголошеному складі;

[ о ] → [ ] → перед складом з наголошеним [ у ] кожух [ к жух ]

[ й ] → [ ], [ в ] → [ ] 1. в кінці слова після голосного: [ ра ]

2. на початку слова перед приголосним йдеш → [ деш ]

3. після голосного перед приголосним [ ра ], [ деш ], прийди → [ при ди ], вовк → [ во к ].

Оглушення дзвінких приголосних.

Протеза - поява перед голосним, що стоїть на початку слова, приголосного для полегшення вимови. Наприклад: ocтpий - гострий, улиця - вулиця. Найчастіше приєднуються приголосні [г], [в], [j]: Анна – Ганна.

Комбінаторні зміни – зумовлені взаємодією звуків у мовленнєвому потоці. За напрямом дії бувають прогресивні і регресивні.

Регресивні – вплив наступного звука на попередній, а прогресивні – навпаки.

КОМБІНАТОРНІ ЗМІНИ: акомодація (пристосування) – зміни, що відбуваються внаслідок взаємодії звуків різних категорій (гол. і приг.). так в укр..мові д, т, з, с, ц, л, н перед і пом’якшуються, а б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, дж – напівпом’якшуються.

Дисиміляція (розподібнення)- спостерігаємо, коли з 2 однакових звуків 1 втрачає які-небудь ознаки. В укр..мові ці ознаки не реалізуються в живому мовленні, вони фіксуються орфографічно.

Асиміляція (уподібнення)- зміни, що відб.внаслідок взаємодії звуків тієї самої категорії.

Для СУМ характерна регресивна асиміляція, коли під впливом наступного приг., попередній уподібнюється наступному. Буває Контактна (суміжна) асиміляція - асиміляція, за якої взаємодіють сусідні звуки та Дистанційна (несуміжна) асиміляція - асиміляція звуків на відстані. Наприклад: сочевиця чечевиця, желізо -> залізо (пор. рос. железо).

Гаплологія - випадіння внаслідок дисиміляції одного з двох сусідніх однакових або подібних складів. Наприклад: мінералологія -" мінералогія, трагікоко медія -> трагікомедія, дикообраз -"дикобраз.

Діереза - викидання звука чи складу в слові для зручності вимови. Наприклад: корыстный -> корисний, обвластъ -> обдасть, згибнути -> згинути.

Епентеза - поява у словах додаткового звука. Наприклад: страм із срам "сором", строк із срок, верства із верста, павук із паук; білор. павука із наука.

Метатеза - взаємна перестановка звуків або складів у межах слова. Наприклад, слово суворий виникло із суровий, намисто із монисток.